- •Розкрийте поняття міжнародного публічного права (предмет і об’єкт, основні ознаки та характерні риси сучасного міжнародного права).
- •Поняття та характеристика системи міжнародного права.
- •Поняття, характерні риси та класифікація норм міжнародного права.
- •Поняття кодифікації міжнародного права та її види.
- •Поняття, характерні риси та види принципів міжнародного права.
- •Поняття та види джерел міжнародного права.
- •Суб’єкти міжнародного публічного права (поняття, властивості та їх види).
- •Держави – основні суб’єкти міжнародного права. (Особливості міжнародної правосуб’єктності держав в залежності від їхнього виду).
- •Нації і народи, що борються за незалежність.
- •Охарактеризуйте правосуб’єктність міжнародних організацій та державоподібних утворень.
- •Сфера дії міжнародного права. Взаємовплив міжнародного права і внутрішньодержавного права.
- •Характеристика теорій співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
- •Українське законодавство про співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
- •Визнання у міжнародному праві. Теорії визнання.
- •Види та форми визнання у міжнародному праві.
- •Поняття, види і теорії правонаступництва у міжнародному праві.
- •Правонаступництво України в зв’язку з припиненням існування срср.
- •Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •Поняття міжнародного правопорушення та їх види.
- •Охарактеризуйте види та форми відповідальності в міжнародному праві.
- •Обставини, що виключають відповідальність у міжнародному праві.
- •Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій.
- •Інститут розв’язання міжнародних спорів. (Поняття міжнародного спору і засоби їх вирішення). Розв’язання спорів у міжнародних організаціях.
- •Охарактеризуйте дипломатичні (політичні) засоби вирішення міжнародних спорів.
- •Охарактеризуйте правові (судові) засоби вирішення міжнародних спорів.
- •Міжнародний суд оон та його діяльність у розв’язанні міжнародних спорів.
- •Поняття та види територій в міжнародному праві.
- •Склад і юридична природа державної території. Способи придбання і зміни державної території.
- •Державний кордон і його види. Поняття делімітації та демаркації державних кордонів.
- •Міжнародні ріки і їх правовий режим. Правовий режим Дунаю.
- •Охарактеризуйте правовий режим Арктики і правовий режим Антарктики.
- •Громадянство та його значення для міжнародного права. Подвійне громадянство і без громадянство. Правовий стан іноземців.
- •Способи набуття та припинення громадянства.
- •Охарактеризуйте правовий статус біженців за міжнародним правом. Право притулку.
- •Поняття і джерела права міжнародних договорів.
- •Поняття та види міжнародних договорів (форма, структура та дія міжнародних договорів).
- •Охарактеризуйте сторони в міжнародних договорах та стадії укладання міжнародних договорів.
- •Повноваження на укладання міжнародного договору.
- •Недійсність, призупинення та припинення дії міжнародних договорів.
- •Охарактеризуйте законодавство України про міжнародні договори.
- •Поняття та джерела права міжнародних організацій. Поняття та класифікація міжнародних організацій.
- •Організація Об’єднаних Націй.
- •Рада Європи.
- •Європейський Союз.
- •Організація Північноатлантичного договору (нато).
- •Співдружність Незалежних Держав.
- •Організація з безпеки і співробітництва в Європі (обсє).
- •Євразійське Економічне Співтовариство.
- •Поняття та джерела права зовнішніх зносин.
- •Поняття та види органів зовнішніх зносин держав.
- •Дипломатичне представництво. Види і функції.
- •Глава і персонал дипломатичного представництва. Привілеї та імунітети.
- •Консульська установа. Види і функції.
- •Глава і персонал консульської установи. Привілеї та імунітети.
- •Постійні представництва держав при міжнародних організаціях.
- •Спеціальні місії.
- •Поняття та джерела міжнародного морського права.
- •Внутрішні морські води.
- •Територіальне море і прилегла зона.
- •Відкрите море та його свободи. Міжнародний район морського дна (Район).
- •Континентальний шельф. Виключна економічна зона.
- •Міжнародні протоки і міжнародні канали.
- •Води держав-архіпелагів.
- •Поняття, принципи та джерела міжнародного повітряного права.
- •Міжнародні польоти та їхнє правове регулювання. Свободи повітря.
- •Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.
- •Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •Відповідальність у міжнародному повітряному і міжнародному космічному праві.
- •Поняття, функції та принципи міжнародного захисту прав людини.
- •Джерела міжнародного захисту прав людини та основних свобод. Класифікація основних прав людини.
- •Охарактеризуйте Загальну декларацію прав людини 1948 р.
- •Охарактеризуйте Міжнародні пакти з прав людини 1966 р.
- •Охарактеризуйте основні положення Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод від 4 листопада 1950 р.
- •Поняття міжнародних механізми захисту прав людини та їх види.
- •Охарактеризуйте види органів оон з прав людини.
- •Охарактеризуйте діяльність Європейського суду з прав людини.
- •Поняття та джерела міжнародного гуманітарного права.
- •Поняття “війна”, “збройний конфлікт” у міжнародному праві. Види збройних конфліктів.
- •Учасники збройних конфліктів.
- •Охарактеризуйте правові наслідки початку та закінчення війни.
- •Режим воєнного полону. Режим воєнної окупації.
- •Обмеження засобів і методів ведення війни.
- •Основні поняття та процес формування міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю.
- •Поняття міжнародного злочину та їх класифікація.
- •Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб.
- •Інтерпол у боротьбі з міжнародною злочинністю. Україна та Інтерпол.
- •Міжнародний кримінальний суд: правила процедури і доказування. Привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду.
- •Поняття, принципи та джерела права навколишнього середовища. Договірні та інституційні форми співробітництва держав з питань охорони навколишнього середовища.
- •Поняття та джерела міжнародного атомного права. Міжнародне агентство з атомної енергії (магате). Гарантії магате.
Види та форми визнання у міжнародному праві.
Існують наступні види визнання:
1. de jure
2. de facto
3. ad hoc
1. Найпоширенішою формою визнання державами нової держави або нового уряду вже існуючої держави є форма de jure. Визнання де-юре є офіційним, остаточним і пов¬ним. Воно випливає з певної заяви, що формується в офі¬ційних актах, або з факту, який наочно означає намір визнати, яким є, наприклад, встановлення офіційних між-народних відносин.
2. У разі коли виникають сумніви про повну відповід¬ність нових держав та урядів основним вимогам міжна-родного права або коли процес остаточного визнання зволікається внаслідок громадянської війни, політичних чи інших обставин, держави використовували форму визнання де-факто. Наприклад, Велика Британія виз¬нала радянський уряд де-факто 1921p.
3. В тому разі, коли суб'єкти міжнародного права не визнають один одного офіційно, але змушені проводити переговори або здійснювати між собою інші контакти, може поставати питання про визнання ад хок (винятко¬во для цього випадку). Ад хок — це неофіційне однора¬зове визнання для здійснення конкретних необхідних дій, налагодження контактів між дипломатами чи полі¬тиками, проведення мирних переговорів, підготування мирних угод (укладення мирної угоди між Ар-мією визволення Косово та урядом Сербії).
Визнання уряду
Значення і правові наслідки визнання нового уряду значно відрізняються від визнання нової держави. Якщо останнє стосується питання міжнародної правосуб'єкт-ності, то у визнанні уряду йдеться не про визнання ново¬го суб'єкта міжнародного права, а про здатність уряду репрезентувати державу як суб'єкт міжнародного права у міждержавних зносинах. Міжнародна правосуб'єктність належить державі, і на неї не впливає зміна урядів на її території. Позаяк саме уряд є тим органом, що засвідчує волю держави, відмова в його визнанні позбавила б дер¬жаву можливості ефективно здійснювати свої міжнародні права. Визнання уряду може дорівнювати визнанню дер¬жави, але не навпаки. Визнання уряду означає, що дер¬жава, яка визнає, розглядає зазначений уряд законним і єдиним представником держави у міжнародних стосунках.
Інші види визнання
До видів визнання, які практикувалися держа¬вами, належать: визнання органів національного опору; органів національно-визвольних рухів; «повсталої сторо¬ни»; «воюючої сторони». Відповідно до міжна¬родного права його норми поширюються і на «організо¬вані озброєні угруповання» та «антиурядові озброєні си¬ли» на території держави, де діє законний уряд. Якщо під час боротьби за свою державну незалежність або під час іноземної окупації нація створює органи на¬ціонально-визвольного руху або національного опору, то такі органи або організації можуть бути визнані іншими державами. Таке визнання забезпечує для них певні юри¬дичні наслідки, обсяг яких залежить від конкретного виду визнання. Подібне визнання застосовувалося під час Дру¬гої світової війни.
Поняття, види і теорії правонаступництва у міжнародному праві.
Під міжнародним правонаступництвом держав розуміють перехід прав та обов’язків від держави_попередниці до держави_наступниці відповідно до норм міжнародного права. Наука міжнародного права розрізняє дві основні теорії правонаступництва — універсальну та негативну.
Згідно з універсальною теорією держава_наступниця повністю успадковує всі міжнародні права та зобов’язання Держави-попередниці. Негативна теорія наголошує на тому,що міжнародні права та зобов’язання держави_попередниці не діють по відношенню до держави_наступниці. На практиці жодна з цих теорій не діє в чистому вигляді.
Інститут міжнародного правонаступництва має переважно звичаєвий характер або базується на міжнародних угодах безпосередньо заінтересованих держав. У рамках ООН були прийняті дві конвенції — Віденська конвенція про правонаступництво держав стосовно договорів 1978 р. та Віденська конвенція про правонаступництво держав стосовно державної власності, державних архівів і державних боргів 1983 р., але вони набрали незначну кількість ратифікацій3. Радою Європи розроблено Європейську конвенцію про громадянство 1997 р., статті 18—20 якої присвячено правонаступництву держав.
Питання міжнародного правонаступництва виникає у разі об’єднання кількох держав у нову, єдину державу, поділу однієї держави на кілька нових держав, відокремлення від держави частини території та утворення на ній самостійної держави (або держав), при входженні однієї (або кількох держав) до складу іншої держави, внаслідок деколонізації та в інших випадках. Об’єктами міжнародного правонаступництва можуть виступати міжнародні договори, державна власність, державні борги, громадянство,членство в міжнародних організаціях і багато іншого.
Україна ще не врегулювала питання, пов’язані з міжнародним правонаступництвом колишнього СРСР. Це стосується делімітації та демаркації державних кордонів, морської економічної зони, розподілу закордонної власності, алмазного та золотого запасів держави_попередниці та ін.