
- •Розкрийте поняття міжнародного публічного права (предмет і об’єкт, основні ознаки та характерні риси сучасного міжнародного права).
- •Поняття та характеристика системи міжнародного права.
- •Поняття, характерні риси та класифікація норм міжнародного права.
- •Поняття кодифікації міжнародного права та її види.
- •Поняття, характерні риси та види принципів міжнародного права.
- •Поняття та види джерел міжнародного права.
- •Суб’єкти міжнародного публічного права (поняття, властивості та їх види).
- •Держави – основні суб’єкти міжнародного права. (Особливості міжнародної правосуб’єктності держав в залежності від їхнього виду).
- •Нації і народи, що борються за незалежність.
- •Охарактеризуйте правосуб’єктність міжнародних організацій та державоподібних утворень.
- •Сфера дії міжнародного права. Взаємовплив міжнародного права і внутрішньодержавного права.
- •Характеристика теорій співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
- •Українське законодавство про співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
- •Визнання у міжнародному праві. Теорії визнання.
- •Види та форми визнання у міжнародному праві.
- •Поняття, види і теорії правонаступництва у міжнародному праві.
- •Правонаступництво України в зв’язку з припиненням існування срср.
- •Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •Поняття міжнародного правопорушення та їх види.
- •Охарактеризуйте види та форми відповідальності в міжнародному праві.
- •Обставини, що виключають відповідальність у міжнародному праві.
- •Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій.
- •Інститут розв’язання міжнародних спорів. (Поняття міжнародного спору і засоби їх вирішення). Розв’язання спорів у міжнародних організаціях.
- •Охарактеризуйте дипломатичні (політичні) засоби вирішення міжнародних спорів.
- •Охарактеризуйте правові (судові) засоби вирішення міжнародних спорів.
- •Міжнародний суд оон та його діяльність у розв’язанні міжнародних спорів.
- •Поняття та види територій в міжнародному праві.
- •Склад і юридична природа державної території. Способи придбання і зміни державної території.
- •Державний кордон і його види. Поняття делімітації та демаркації державних кордонів.
- •Міжнародні ріки і їх правовий режим. Правовий режим Дунаю.
- •Охарактеризуйте правовий режим Арктики і правовий режим Антарктики.
- •Громадянство та його значення для міжнародного права. Подвійне громадянство і без громадянство. Правовий стан іноземців.
- •Способи набуття та припинення громадянства.
- •Охарактеризуйте правовий статус біженців за міжнародним правом. Право притулку.
- •Поняття і джерела права міжнародних договорів.
- •Поняття та види міжнародних договорів (форма, структура та дія міжнародних договорів).
- •Охарактеризуйте сторони в міжнародних договорах та стадії укладання міжнародних договорів.
- •Повноваження на укладання міжнародного договору.
- •Недійсність, призупинення та припинення дії міжнародних договорів.
- •Охарактеризуйте законодавство України про міжнародні договори.
- •Поняття та джерела права міжнародних організацій. Поняття та класифікація міжнародних організацій.
- •Організація Об’єднаних Націй.
- •Рада Європи.
- •Європейський Союз.
- •Організація Північноатлантичного договору (нато).
- •Співдружність Незалежних Держав.
- •Організація з безпеки і співробітництва в Європі (обсє).
- •Євразійське Економічне Співтовариство.
- •Поняття та джерела права зовнішніх зносин.
- •Поняття та види органів зовнішніх зносин держав.
- •Дипломатичне представництво. Види і функції.
- •Глава і персонал дипломатичного представництва. Привілеї та імунітети.
- •Консульська установа. Види і функції.
- •Глава і персонал консульської установи. Привілеї та імунітети.
- •Постійні представництва держав при міжнародних організаціях.
- •Спеціальні місії.
- •Поняття та джерела міжнародного морського права.
- •Внутрішні морські води.
- •Територіальне море і прилегла зона.
- •Відкрите море та його свободи. Міжнародний район морського дна (Район).
- •Континентальний шельф. Виключна економічна зона.
- •Міжнародні протоки і міжнародні канали.
- •Води держав-архіпелагів.
- •Поняття, принципи та джерела міжнародного повітряного права.
- •Міжнародні польоти та їхнє правове регулювання. Свободи повітря.
- •Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.
- •Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •Відповідальність у міжнародному повітряному і міжнародному космічному праві.
- •Поняття, функції та принципи міжнародного захисту прав людини.
- •Джерела міжнародного захисту прав людини та основних свобод. Класифікація основних прав людини.
- •Охарактеризуйте Загальну декларацію прав людини 1948 р.
- •Охарактеризуйте Міжнародні пакти з прав людини 1966 р.
- •Охарактеризуйте основні положення Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод від 4 листопада 1950 р.
- •Поняття міжнародних механізми захисту прав людини та їх види.
- •Охарактеризуйте види органів оон з прав людини.
- •Охарактеризуйте діяльність Європейського суду з прав людини.
- •Поняття та джерела міжнародного гуманітарного права.
- •Поняття “війна”, “збройний конфлікт” у міжнародному праві. Види збройних конфліктів.
- •Учасники збройних конфліктів.
- •Охарактеризуйте правові наслідки початку та закінчення війни.
- •Режим воєнного полону. Режим воєнної окупації.
- •Обмеження засобів і методів ведення війни.
- •Основні поняття та процес формування міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю.
- •Поняття міжнародного злочину та їх класифікація.
- •Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб.
- •Інтерпол у боротьбі з міжнародною злочинністю. Україна та Інтерпол.
- •Міжнародний кримінальний суд: правила процедури і доказування. Привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду.
- •Поняття, принципи та джерела права навколишнього середовища. Договірні та інституційні форми співробітництва держав з питань охорони навколишнього середовища.
- •Поняття та джерела міжнародного атомного права. Міжнародне агентство з атомної енергії (магате). Гарантії магате.
Українське законодавство про співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
Практична необхідність ви¬рішення питання про спів¬відношення національного та міжнародного права об'єк¬тивно постала перед Україною як новою демократичною, правовою державою, зовнішньополітична діяльність якої спрямована на інтеграцію у світову і європейську систе¬ми міжнародного співробітництва.
Протягом останнього десятиріччя Україна розвиває свою нормативну базу для вирішення питання співвідношення та врегулювання взаємодії міжнародного і національного права для приведення національного за-конодавства у відповідність зі своїми міжнародними зо¬бов'язаннями. Цей процес швидко еволюціонує і регу-люється сьогодні нормативними настановами таких на¬ціональних актів, як:
1) «Декларація про державний сувере¬нітет України»
2) Закон України «Про правонаступництво України»
3) Закон «Про дію міжнародних договорів на території Ук¬раїни»
4) Закон України «Про міжна¬родні договори України»
5) «Кон¬ституція України» від 28 червня 1996 р.
Конституційне законодавство України у вирішенні пи¬тання про узгодження національного права з міжнарод¬ним правом та здійснення останнього в національно-пра¬вовій сфері під кутом юридичної техніки використовує імплементацію у формі інкорпорації, бо в Конституції Ук¬раїни однозначно закріплене правило сприйняття чинних міжнародних договорів, затверджених вищою законодав¬чою владою — Верховною Радою, як частини національ¬ного законодавства України. Тобто такі міжнародні дого¬вори є джерелами інкорпорованих національно-правових норм.
Визнання у міжнародному праві. Теорії визнання.
Міжнародне визнання має двоякий характер: як по¬літичний, так і правовий. Акт визнання є передусім політичним актом, бо здебільшого виступає заявою або постановою вищих органів держав про бажання встановлення з державою, яка визнається ними, дипломатичних відносин у повному обсязі, або встанов-лення певних міжнародних стосунків у інших формах. Проте в кожному випадку визнання, утримання або відмо¬ви у визнанні виникають певні взаємні правові відносини та юридичні наслідки, що і є цариною права.
До загальноприйнятих положень інституту міжнарод¬ного визнання належать такі:
1)юридичного обов'язку виз-нання не існує, але загальновизнаним є право усталеного суб'єкта на визнання або мотивовану відмову від визнан¬ня новітніх утворень.
2) формами визнання є: визнання dejure (де-юре), de facto (де-факто) і ad hoc (ад хок).
3) за засобами їхнього здійснення розрізняють: наоч-но засвідчене визнання і визнання, що припускається (мовчазне визнання).
Визнання здійснюється органом, компетентним, згід¬но з конституційним правом даної держави, репрезенту¬вати її в зовнішніх зносинах. Надане визнання, як прави¬ло, не відкликається і не скасовується, а в разі докорінної зміни обставин його вилучення є автоматичним.
Визнання може бути визначене як наочно засвідчена заява або така, що припускається, або інші дії чинного суб'єкта міжнародного права, які констатують факт по¬літичного і правово Відповідно до сторони, що визнається, визнання поділяють на певні види. Найпоширенішим і юридично усталеним серед них є визнання нових держав та урядів.
У науці міжнародного права існують дві основні теорії визнання держав — декларативна та конститутивна.
Згідно з декларативною теорією держава визнається суб’єктом міжнародного права з моменту свого утворення, незалежно від визнання з боку інших суб’єктів міжнародного права. Ця теорія знайшла своє відображення у згаданій Міжамериканській конвенції про права та обов’язки держав 1933р.
Конститутивна теорія стверджує, що нова держава стає суб’єктом міжнародного публічного права лише в разі визнання її вже існуючими державами, тобто саме таке визнання й утворює (конституює) нового суб’єкта міжнародного права. Ця теорія набула практичного втілення в політиці європейських держав після Віденського конгресу 1815 р.
У сучасному міжнародному праві жодна з цих теорій не діє в чистому вигляді. З одного боку, нова суверенна держава, безумовно, має міжнародні права й обов’язки з моменту свого утворення. Але, з іншого боку, міжнародна правосуб’єктність держави так і залишиться юридичною фікцією, якщо жоден з існуючих суб’єктів міжнародного права не виявить бажання підтримувати з нею міжнародні правовідносини.