Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Питання до екзамену з МП 2011.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
904.7 Кб
Скачать
  1. Сфера дії міжнародного права. Взаємовплив міжнародного права і внутрішньодержавного права.

Теорія примату внутрішньодержавного права є моні¬стичною, бо проголошує єдність систем права, які дослі¬джуються, фактично визнає міжнародне право як галузь єдиної системи права — національного. Згідно з цією те¬орією міжнародне право цілком залежить від держави, яка бере участь у міжнародних відносинах і його застосовує, і що міжнародне право є частиною державного правопо¬рядку, який регулює відносини окремої держави з інши¬ми державами. Прихильники цієї теорії розглядали вживане в дер¬жаві міжнародне право як «зовнішньодержавне право», а міжнародне право взагалі як суму зовнішньодержавних прав окремих держав. Теорія примату національного пра¬ва над міжнародним не набула широкої популярності у правовій науці і практиці.

Теорія співвідношення міжнародного і внутрішньодер¬жавного права — «дуалістична». Згідно з даною теорією, міжна¬родне і внутрішньодержавне право — це дві різні системи з характерними для кожної з них своїми внутрішніми відносинами. Істотні розбіжності між ними полягають на¬самперед у тому, що ці дві системи мають різний предмет регулювання. Міжнародне право регулює відносини між суверенними державами, а внутрішньодержавне право діє в межах держави і регулює стосунки між його громадяна-ми, а також громадянами і державною владою. Згідно з цією теорією, жоден правопорядок неспроможний ані створювати, ані змінювати норми іншого правопорядку.

Теорія примату міжнародного права над внутрі¬шньодержавним зводиться до таких основних тез: необмеженість дії міжнародного права у часі, просторі й за предметом; бе-зумовний примат міжнародного права над національним; заперечення суверенітету держави; визнання основними суб'єктами міжнародного права насамперед індивідів і лише потім держав як посередників між міжнародним правопорядком та індивідами. Ця теорія припускає існу¬вання внутрішніх і зовнішніх відносин між двома систе¬мами права, але тільки як єдиного неподільного явища. За цією теорією міжнарод¬не право стоїть над національним правом. Міжнародне право складає основу всього національного права, у тому числі й конституційних норм будь-якої держави. Міжна¬родне право визначає сферу дії норм національного пра¬ва, й останнє має чинність тільки тією мірою, якою воно відповідає вимогам ефективності з погляду міжнародного права. Основою всієї системи є одна фундаментальна, за¬гальна міжнародно-правова норма, відпо¬відно до вимог якої слід будувати решту правовідносин.

  1. Характеристика теорій співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.

Проблема співвідношення міжнародного і внутріш¬ньодержавного права належить до однієї з центральних у теорії міжнародного права.

Наука міжнародного права розрізняє п'ять основних концепцій:

  • про існування двох окремих, незалежних одна від одної національної та міжнародної правових систем, які виключають верховенство однієї над іншою;

  • про примат внутрішньодер¬жавного права над міжнародним;

  • про при¬мат міжнародного права над внутрішньодержавним;

  • про верховенство кожної з двох систем у своїй власній сфері з урахуванням їхніх складних взаємовід¬носин;

  • про існування двох само¬стійних, рівноправних, взаємозалежних міжнародної та внутрішньодержавної правових систем.

Під двома правовими системами слід розуміти си¬стему міжнародного права як систему норм, пов'язаних загальновизнаними принципами, і систему внутрішньо-державного права як образне, умовне визначення всьо¬го аспекту національно-правових систем держав. У кож¬ному конкретному випадку йдеться про національно-правову систему конкретної держави.