
- •Розкрийте поняття міжнародного публічного права (предмет і об’єкт, основні ознаки та характерні риси сучасного міжнародного права).
- •Поняття та характеристика системи міжнародного права.
- •Поняття, характерні риси та класифікація норм міжнародного права.
- •Поняття кодифікації міжнародного права та її види.
- •Поняття, характерні риси та види принципів міжнародного права.
- •Поняття та види джерел міжнародного права.
- •Суб’єкти міжнародного публічного права (поняття, властивості та їх види).
- •Держави – основні суб’єкти міжнародного права. (Особливості міжнародної правосуб’єктності держав в залежності від їхнього виду).
- •Нації і народи, що борються за незалежність.
- •Охарактеризуйте правосуб’єктність міжнародних організацій та державоподібних утворень.
- •Сфера дії міжнародного права. Взаємовплив міжнародного права і внутрішньодержавного права.
- •Характеристика теорій співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
- •Українське законодавство про співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
- •Визнання у міжнародному праві. Теорії визнання.
- •Види та форми визнання у міжнародному праві.
- •Поняття, види і теорії правонаступництва у міжнародному праві.
- •Правонаступництво України в зв’язку з припиненням існування срср.
- •Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •Поняття міжнародного правопорушення та їх види.
- •Охарактеризуйте види та форми відповідальності в міжнародному праві.
- •Обставини, що виключають відповідальність у міжнародному праві.
- •Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій.
- •Інститут розв’язання міжнародних спорів. (Поняття міжнародного спору і засоби їх вирішення). Розв’язання спорів у міжнародних організаціях.
- •Охарактеризуйте дипломатичні (політичні) засоби вирішення міжнародних спорів.
- •Охарактеризуйте правові (судові) засоби вирішення міжнародних спорів.
- •Міжнародний суд оон та його діяльність у розв’язанні міжнародних спорів.
- •Поняття та види територій в міжнародному праві.
- •Склад і юридична природа державної території. Способи придбання і зміни державної території.
- •Державний кордон і його види. Поняття делімітації та демаркації державних кордонів.
- •Міжнародні ріки і їх правовий режим. Правовий режим Дунаю.
- •Охарактеризуйте правовий режим Арктики і правовий режим Антарктики.
- •Громадянство та його значення для міжнародного права. Подвійне громадянство і без громадянство. Правовий стан іноземців.
- •Способи набуття та припинення громадянства.
- •Охарактеризуйте правовий статус біженців за міжнародним правом. Право притулку.
- •Поняття і джерела права міжнародних договорів.
- •Поняття та види міжнародних договорів (форма, структура та дія міжнародних договорів).
- •Охарактеризуйте сторони в міжнародних договорах та стадії укладання міжнародних договорів.
- •Повноваження на укладання міжнародного договору.
- •Недійсність, призупинення та припинення дії міжнародних договорів.
- •Охарактеризуйте законодавство України про міжнародні договори.
- •Поняття та джерела права міжнародних організацій. Поняття та класифікація міжнародних організацій.
- •Організація Об’єднаних Націй.
- •Рада Європи.
- •Європейський Союз.
- •Організація Північноатлантичного договору (нато).
- •Співдружність Незалежних Держав.
- •Організація з безпеки і співробітництва в Європі (обсє).
- •Євразійське Економічне Співтовариство.
- •Поняття та джерела права зовнішніх зносин.
- •Поняття та види органів зовнішніх зносин держав.
- •Дипломатичне представництво. Види і функції.
- •Глава і персонал дипломатичного представництва. Привілеї та імунітети.
- •Консульська установа. Види і функції.
- •Глава і персонал консульської установи. Привілеї та імунітети.
- •Постійні представництва держав при міжнародних організаціях.
- •Спеціальні місії.
- •Поняття та джерела міжнародного морського права.
- •Внутрішні морські води.
- •Територіальне море і прилегла зона.
- •Відкрите море та його свободи. Міжнародний район морського дна (Район).
- •Континентальний шельф. Виключна економічна зона.
- •Міжнародні протоки і міжнародні канали.
- •Води держав-архіпелагів.
- •Поняття, принципи та джерела міжнародного повітряного права.
- •Міжнародні польоти та їхнє правове регулювання. Свободи повітря.
- •Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.
- •Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •Відповідальність у міжнародному повітряному і міжнародному космічному праві.
- •Поняття, функції та принципи міжнародного захисту прав людини.
- •Джерела міжнародного захисту прав людини та основних свобод. Класифікація основних прав людини.
- •Охарактеризуйте Загальну декларацію прав людини 1948 р.
- •Охарактеризуйте Міжнародні пакти з прав людини 1966 р.
- •Охарактеризуйте основні положення Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод від 4 листопада 1950 р.
- •Поняття міжнародних механізми захисту прав людини та їх види.
- •Охарактеризуйте види органів оон з прав людини.
- •Охарактеризуйте діяльність Європейського суду з прав людини.
- •Поняття та джерела міжнародного гуманітарного права.
- •Поняття “війна”, “збройний конфлікт” у міжнародному праві. Види збройних конфліктів.
- •Учасники збройних конфліктів.
- •Охарактеризуйте правові наслідки початку та закінчення війни.
- •Режим воєнного полону. Режим воєнної окупації.
- •Обмеження засобів і методів ведення війни.
- •Основні поняття та процес формування міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю.
- •Поняття міжнародного злочину та їх класифікація.
- •Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб.
- •Інтерпол у боротьбі з міжнародною злочинністю. Україна та Інтерпол.
- •Міжнародний кримінальний суд: правила процедури і доказування. Привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду.
- •Поняття, принципи та джерела права навколишнього середовища. Договірні та інституційні форми співробітництва держав з питань охорони навколишнього середовища.
- •Поняття та джерела міжнародного атомного права. Міжнародне агентство з атомної енергії (магате). Гарантії магате.
Охарактеризуйте правосуб’єктність міжнародних організацій та державоподібних утворень.
В перше питання визнання міжнародної правосуб'єктності міжнародних організацій постало практично у зв'яз¬ку з діяльністю Ліги Націй. Створення цієї організації ви¬сунуло перед державами-членами завдання наділення її правами, властивими суб'єкту міжнародного права, на¬дання посадовим особам Ліги Націй привілеїв та імуніте¬ту, вирішення інших проблем міжнародної правосуб'єктності.
Міжна¬родні організації беруть участь у міжнародних правовідно¬синах: володіють правосуб'єктністю в межах, установле¬них міжнародними угодами. Міжнародні організації володіють спеціальною міжна-родною правосуб'єктністю. Спеціальна правосуб'єктність міжнародних організацій визначається їхніми функціями.
Права та обов'язки міжнародної пра¬восуб'єктності міжнародних організацій:
1) право укладати договори з дер-жавами та міжнародними організаціями;
2) право виз¬нання держав та урядів (через прийом в організацію);
3) право на співробітництво з суб'єктами міжнародного права та ін.
Для міжнародних організацій характерне односторон¬нє представництво; вони, як правило, не посилають своїх представників у держави-члени (виняток становить прак-тика діяльності ООН, ОБСЄ та місії деяких інших орга¬нізацій).
Формально маючи право укладати міжнародні догово¬ри, фактично (і юридично) міжнародні організації обме-жені щодо сфери реалізації цього права. В основному ус¬тановчі акти міжнародних організацій передбачають їхнє право укладати договори про співробітництво з іншими міжнародними організаціями, про штаб-квартиру органі¬зації, з адміністративних та фінансових питань, про надання технічної допомоги і з питань правонаступництва.
Україна як суб’єкт міжнародного права.
Україна стала повноправним членом міжнародного співтовариства і володіє в повному обсязі міжнародною правосуб'єктністю. Володіння повною міжнародною правосуб'єктністю розкриває перед Україною широкі можливості для активної участі у всіх сферах міжнародного життя. І Україна дуже широко використовує ці можливості. Для підтвердження цього достатньо сказати, що на сьогоднішній день Україна є членом близько 30 міжнародних організацій, бере участь у близько 250 міжнародних договорах, має дипломатичні відносини більш ніж із 150 державами і бере активну участь у роботі ООН та її робочих органів.
Найважливіші напрямки і завдання міжнародної діяльності України, і тим самим - реалізація її міжнародної правосуб'єктності, були сформульовані в Постанові Верховної Ради України "Про основні напрямки зовнішньої політики України" від 1993 року. Згідно з цією Постановою, завданнями зовнішньої діяльності України є:
- утвердження і розвиток України як незалежної і демократичної держави; ,
- збереження територіальної цілісності;
- прояв значимості національного господарства України у світовій економічній системі;
- захист прав та інтересів громадян України та її юридичних осіб за кордоном;
- створення умов для підтримки контактів з українцями, що мешкають за межами України.
Поряд із завданнями, в Постанові були сформульовані основи зовнішньої політики України:
- відкритість;
- добровільність;
- взаємоповага;
- рівноправність;
- невтручання у внутрішні справи інших держав;
- незастосування сили або погрози силою;
- вирішення будь-яких міжнародних суперечок виключно мирними способами;
- загальна повага прав людини і неухильне дотримання міжнародних стандартів щодо них;
- забезпечення прав національних меншин, визнання того, що дотримання прав людини є не тільки внутрішньою справою окремих країн;
- всебічна підтримка міжнародного миру і міжнародної безпеки;
- примат міжнародного права стосовно національного права у зовнішніх відносинах, сумлінне виконання всіх міжнародних зобов'язань.
Міжнародна правова свідомість окремого народу (нації) - явище досить складне. Його складові значною мірою залежать від:
- внутрішніх умов розвитку народу, нації, його культури, економіки, соціальної сфери і т. д.;
- зовнішніх умов, у яких розвивався народ, нація;
- стану і рівня загальної міжнародно-правової свідомості.
Під внутрішніми умовами розвитку народу, нації розуміється поєднання (сукупність) факторів історичного, національного, економічного, соціального і політичного характеру, під впливом яких формується міжнародно-правова свідомість народу, нації.
Під зовнішніми умовами, за якими відбувається процес розвитку народу, нації, розуміються історичні обставини, що впливають на розвиток міжнародно-правової свідомості народу, нації.
Під станом і рівнем загальної міжнародно-правової свідомості розуміється сукупність уявлень про світовий правопорядок, якого дотримується, незважаючи, на існуючі відмінності, більшість народів, націй, держав.
Під зростаючим впливом загальної міжнародно-правової свідомості, що розвивається, прогресувало і міжнародне право. Про це свідчать:
- заборона рабства і работоргівлі;
- ліквідація дискримінації народів і націй за ознаками раси, релігії, мови та ін.;
- ліквідація колоніальної системи;
- утвердження демократичних принципів розвитку людського суспільства;
- гуманізація воєнних дій і заборона агресивних воєн;
- зміцнення і розвиток принципу поваги прав і свобод людини та ін.
Міжнародно-правова свідомість народу, нації і загальна міжнародно-правова свідомість співвідносяться між собою як частина і ціле, за умови, що це ціле є сукупністю великої різноманітності частин. У свою чергу кожна частина має свої національні (державні) особливості.
Міжнародно-правова свідомість українського народу формувалася і зріла в складних історичних умовах становлення і розвитку Київської Русі, татаро-монгольської навали, запорізької вольниці, великоросійського шовінізму і радянського централізму. Проте з розпадом СРСР Україна одержала широкі можливості для розвитку національної міжнародно-правової свідомості, про що свідчать Конституція України, визнання примату міжнародного права й активна участь України в міжнародній правотворчості.
Співвідношення рівня міжнародно-правової свідомості українського народу і законодавства України та вимог міжнародних і європейських правових стандартів можна подати у вигляді такої таблиці:
Основні правові та економічні стандарти
Українські положення
1. Свобода пересування товарів по всій території Європейського Союзу.
Вільне пересування товарів із ЄС в Україну й назад утруднене через політичні та інші бар'єри.
2. Свобода руху робочої сили.
Відсутня через наявність існуючої різниці у рівні економічного розвитку і вимог трудового законодавства
3. Свобода ділового обґрунтування як права на безперешкодний бізнес на всій території ЄС, за умови принесення прибутку і сплачення податків.
Немає: наше законодавство до цього не готове, тому що податкова система не сприяє заохоченню приватного виробництва, і податкові ставки надто високі.
4. Свобода приватної конкуренції.
В Україні до цього не готові, оскільки продукція більшості українських виробників не здатна конкурувати з продукцією іноземних виробників.
5. Неприпустимість дискримінації.
В Україні діє антимонопольний комітет, але його діяльність поки що недостатньо ефективна.
6. Дотримання прав і свобод людини, відповідно до Європейської конвенції 1950 р.
Багато прав людини в Україні задекларовані, але реально не забезпечені, наприклад, низька заробітна плата і постійні затримки її виплати, що особливо виявляється в умовах постійної інфляції.
7. Визнання юрисдикції Європейського суду правосуддя (ЄСП).
Україна готова декларувати визнання юрисдикції ЄСП.
8. Свобода надання послуг на всій європейській території за принципом "послуга повинна бути транскордонною, прибутковою і оподатковуваною податком".
У принципі, Україна до цього готова, але її національне законодавство поки що відстає у цій сфері від європейського.
9. Раціональне оподаткування, що сприяє рентабельності і заохоченню підприємницької діяльності, з урахуванням встановлення пільг для окремих видів виробництва.
Існуюча в Україні податкова система через нестабільність, нераціональність і процедурну складність перешкоджає розвитку підприємницької діяльності.