- •Розкрийте поняття міжнародного публічного права (предмет і об’єкт, основні ознаки та характерні риси сучасного міжнародного права).
- •Поняття та характеристика системи міжнародного права.
- •Поняття, характерні риси та класифікація норм міжнародного права.
- •Поняття кодифікації міжнародного права та її види.
- •Поняття, характерні риси та види принципів міжнародного права.
- •Поняття та види джерел міжнародного права.
- •Суб’єкти міжнародного публічного права (поняття, властивості та їх види).
- •Держави – основні суб’єкти міжнародного права. (Особливості міжнародної правосуб’єктності держав в залежності від їхнього виду).
- •Нації і народи, що борються за незалежність.
- •Охарактеризуйте правосуб’єктність міжнародних організацій та державоподібних утворень.
- •Сфера дії міжнародного права. Взаємовплив міжнародного права і внутрішньодержавного права.
- •Характеристика теорій співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
- •Українське законодавство про співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
- •Визнання у міжнародному праві. Теорії визнання.
- •Види та форми визнання у міжнародному праві.
- •Поняття, види і теорії правонаступництва у міжнародному праві.
- •Правонаступництво України в зв’язку з припиненням існування срср.
- •Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •Поняття міжнародного правопорушення та їх види.
- •Охарактеризуйте види та форми відповідальності в міжнародному праві.
- •Обставини, що виключають відповідальність у міжнародному праві.
- •Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій.
- •Інститут розв’язання міжнародних спорів. (Поняття міжнародного спору і засоби їх вирішення). Розв’язання спорів у міжнародних організаціях.
- •Охарактеризуйте дипломатичні (політичні) засоби вирішення міжнародних спорів.
- •Охарактеризуйте правові (судові) засоби вирішення міжнародних спорів.
- •Міжнародний суд оон та його діяльність у розв’язанні міжнародних спорів.
- •Поняття та види територій в міжнародному праві.
- •Склад і юридична природа державної території. Способи придбання і зміни державної території.
- •Державний кордон і його види. Поняття делімітації та демаркації державних кордонів.
- •Міжнародні ріки і їх правовий режим. Правовий режим Дунаю.
- •Охарактеризуйте правовий режим Арктики і правовий режим Антарктики.
- •Громадянство та його значення для міжнародного права. Подвійне громадянство і без громадянство. Правовий стан іноземців.
- •Способи набуття та припинення громадянства.
- •Охарактеризуйте правовий статус біженців за міжнародним правом. Право притулку.
- •Поняття і джерела права міжнародних договорів.
- •Поняття та види міжнародних договорів (форма, структура та дія міжнародних договорів).
- •Охарактеризуйте сторони в міжнародних договорах та стадії укладання міжнародних договорів.
- •Повноваження на укладання міжнародного договору.
- •Недійсність, призупинення та припинення дії міжнародних договорів.
- •Охарактеризуйте законодавство України про міжнародні договори.
- •Поняття та джерела права міжнародних організацій. Поняття та класифікація міжнародних організацій.
- •Організація Об’єднаних Націй.
- •Рада Європи.
- •Європейський Союз.
- •Організація Північноатлантичного договору (нато).
- •Співдружність Незалежних Держав.
- •Організація з безпеки і співробітництва в Європі (обсє).
- •Євразійське Економічне Співтовариство.
- •Поняття та джерела права зовнішніх зносин.
- •Поняття та види органів зовнішніх зносин держав.
- •Дипломатичне представництво. Види і функції.
- •Глава і персонал дипломатичного представництва. Привілеї та імунітети.
- •Консульська установа. Види і функції.
- •Глава і персонал консульської установи. Привілеї та імунітети.
- •Постійні представництва держав при міжнародних організаціях.
- •Спеціальні місії.
- •Поняття та джерела міжнародного морського права.
- •Внутрішні морські води.
- •Територіальне море і прилегла зона.
- •Відкрите море та його свободи. Міжнародний район морського дна (Район).
- •Континентальний шельф. Виключна економічна зона.
- •Міжнародні протоки і міжнародні канали.
- •Води держав-архіпелагів.
- •Поняття, принципи та джерела міжнародного повітряного права.
- •Міжнародні польоти та їхнє правове регулювання. Свободи повітря.
- •Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.
- •Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •Відповідальність у міжнародному повітряному і міжнародному космічному праві.
- •Поняття, функції та принципи міжнародного захисту прав людини.
- •Джерела міжнародного захисту прав людини та основних свобод. Класифікація основних прав людини.
- •Охарактеризуйте Загальну декларацію прав людини 1948 р.
- •Охарактеризуйте Міжнародні пакти з прав людини 1966 р.
- •Охарактеризуйте основні положення Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод від 4 листопада 1950 р.
- •Поняття міжнародних механізми захисту прав людини та їх види.
- •Охарактеризуйте види органів оон з прав людини.
- •Охарактеризуйте діяльність Європейського суду з прав людини.
- •Поняття та джерела міжнародного гуманітарного права.
- •Поняття “війна”, “збройний конфлікт” у міжнародному праві. Види збройних конфліктів.
- •Учасники збройних конфліктів.
- •Охарактеризуйте правові наслідки початку та закінчення війни.
- •Режим воєнного полону. Режим воєнної окупації.
- •Обмеження засобів і методів ведення війни.
- •Основні поняття та процес формування міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю.
- •Поняття міжнародного злочину та їх класифікація.
- •Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб.
- •Інтерпол у боротьбі з міжнародною злочинністю. Україна та Інтерпол.
- •Міжнародний кримінальний суд: правила процедури і доказування. Привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду.
- •Поняття, принципи та джерела права навколишнього середовища. Договірні та інституційні форми співробітництва держав з питань охорони навколишнього середовища.
- •Поняття та джерела міжнародного атомного права. Міжнародне агентство з атомної енергії (магате). Гарантії магате.
Поняття та види джерел міжнародного права.
Джерело міжнародного права — це будь-який аргумент, що використовується в міжнародних домаганнях для підтвердження існування певного прави¬ла чи норми.
До основних джерел МП можна віднести:
1.Міжнародний договір
2. Міжнародний звичай.
Водному з найважливіших міжнародно-правових доку¬ментів сучасності — Статуті ООН — особливо вирізняєть¬ся міжнародний договір як джерело міжнародного права.
Міжнародний договір є універсальним джерелом між¬народного права, бо його юридична сила випливає із за¬гального міжнародного права, а не з конкретного, спе¬ціального джерела, яким є, наприклад, статут для право-суб'єктності міжнародної організації.
Наголошуючи на перевагах міжнародного договору як джерела міжнародного права, не слід забувати й про його недоліки. Більшість договорів є результатом компромісу, якого вдалося досягти в результаті переговорів. Але часто це досягається за рахунок чіткості, ясності формулюван¬ня. Значна більшість принципів та універсальних норм міжнародного права навіть у найавторитетніших міжна¬родних угодах формулюється дещо звужено (на відміну від того, як вони функціонують століттями у звичаєвому між¬народному праві). Багато таких угод за кількістю її сторін часто поступаються відповідним міжнародним звичаям, які визнають сучасні суб'єкти міжнародного права.
Міжнародний звичай не може бути джерелом пра¬вового регулювання тих галузей міжнародних відносин, які потребують детальної, чіткої регламентації. Між¬народний звичай базується на чинній практиці, не може бути інструментом випереджувального регулювання.
В сучасному міжнародному праві міжнародний звичай відіграє значну роль як джерело права, як форма відобра¬ження норм міжнародного права і як процедура створен¬ня таких норм. У разі відсутності конвенційного регулю¬вання звичай заповнює відповідні прогалини. Часто він регулює міжнародні відносини паралельно з міжнародним договором, трапляються випадки, коли ця практика пе¬редбачається в самих міжнародних договорах (Віденська конвенція 1969р).
Суб’єкти міжнародного публічного права (поняття, властивості та їх види).
Суб'єкти міжнародного права — це учасники міжнарод¬них відносин, які володіють міжнародними правами та обов'язками, здійснюють їх на основі міжнародного пра¬ва і несуть у разі необхідності міжнародно-правову відпо¬відальність.
Суб’єкт міжнародного права добровільно визнає юридичну чинність міжнародного права і підкоряється йому.
Види:
1. Держави
2. Міжнародні організації
3. Народи (Нації)
4. Державоподібні утворення
Міжнародна правосуб’єктність держав базується на їхній невід’ємній властивості — державному суверенітеті. Завдяки цьому держави мають право вступати в будь-які міжнародноправові відносини: укладати міжнародні договори2, братии участь у діяльності міжнародних організацій3, підтримувати дипломатичні, консульські та інші зв’язки, виступати стороною у Міжнародному Суді ООН, у разі необхідності правомірно застосовувати силу відповідно до Статуту ООН та ін. У міжнародних відносинах держава представлена системою органів і посадових осіб. Кожен із підрозділів у межах своєї компетенції та повноважень здійснює зовнішньополітичну, зовнішньоекономічну та інші види діяльності. У разі порушення міжнародно_правових зобов’язань держава яксуб’єкт міжнародного права несе міжнародно_правову відповідальність, незалежно від того, який її орган або посадова особа своєю поведінкою завдали шкоду міжнародному праву1. Поряд із міжнародно_правовою відповідальністю держави до міжнародної кримінальної відповідальності можуть бути притягнені посадові особи.
Сьогодні до державоподібних утворень належить лише центр католицької церкви — Ватикан, — міжнародно-правовийстатус якого визначається Латеранськими угодами з Італією від 11 лютого 1929 р., що були переглянуті 18 лютого 1984 р.3. Ватикан є членом МАГАТЕ, має статус спостерігача при ООН та її спеціалізованих установах, його представники (нунції) мають дипломатичні імунітети і привілеї.
У другій половині ХХ ст. було прийнято низку міжнародно-правових документів, які закріпили право народів на рівноправність та самовизначення1. Кожен народ (нація)
незалежно від рівня його політичного, економічного та культурного розвитку, а також чисельності має рівні праваз усіма іншими народами (націями).
Насамперед міжнародна правосуб’єктність народів пов’язана зі звільненням від колоніалізму. Одним із засобівреалізації залежними народами права на самовизначення
було створення органів національно_визвольних рухів, які репрезентували на міжнародній арені свої народи. Відтак поставала проблема визнання, поперше, конкретного народу, що виборює свою незалежність, у якості суб’єкта міжнародного права, а по_друге, визнання органів національно_визвольного руху, які дійсно представляють свій народ (націю) у процесі боротьби за незалежну державу.Значну роль відігравали резолюції ООН, у яких визнавалося право конкретних органів національно_визвольних рухів представляти свої народи в міжнародно-правових відносинах. Незважаючи на те що внутрішнє право метрополій розглядало збройну боротьбу народів, що боролися проти колоніалізму, як кримінальний злочин, міжнародне право віднесло це питання не до внутрішньої компетенції держав, а до сфери міжнародно-правового регулювання. Міжнародно-правовий статус народів, що виборюють незалежність.
Важливу роль у міжнародному співтоваристві відіграють міжнародні організації1, що поділяються на міжурядові(ММУО) та неурядові (МНУО). Найбільш повно врегульовано міжнародно-правовий статус ММУО, членами яких виступають держави. Міжнародна правосуб’єктність ММУО є похідною від міжнародної правосуб’єктності держав, а
Міжнародно-правовий статус ММУО базується на установчому міжнародному договорі (статуті). Саме держави визначають мету, принципи, функції, обсяг прав і обов’язків ММУО. У разі потреби держави можуть не тільки змінювати міжнародно_правовий статус ММУО, а й повністю припиняти їхню діяльність. Кожна ММУО має свій спеціальний міжнародно_правовий статус, що визначається її статутом. Діяльність ММУО за межами статутних повноважень
не є правомірною. Уперше міжнародну правосуб’єктність ММУО було визнано у Консультативному висновку Міжнародного Суду ООН 1949 р.