- •Розкрийте поняття міжнародного публічного права (предмет і об’єкт, основні ознаки та характерні риси сучасного міжнародного права).
- •Поняття та характеристика системи міжнародного права.
- •Поняття, характерні риси та класифікація норм міжнародного права.
- •Поняття кодифікації міжнародного права та її види.
- •Поняття, характерні риси та види принципів міжнародного права.
- •Поняття та види джерел міжнародного права.
- •Суб’єкти міжнародного публічного права (поняття, властивості та їх види).
- •Держави – основні суб’єкти міжнародного права. (Особливості міжнародної правосуб’єктності держав в залежності від їхнього виду).
- •Нації і народи, що борються за незалежність.
- •Охарактеризуйте правосуб’єктність міжнародних організацій та державоподібних утворень.
- •Сфера дії міжнародного права. Взаємовплив міжнародного права і внутрішньодержавного права.
- •Характеристика теорій співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
- •Українське законодавство про співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
- •Визнання у міжнародному праві. Теорії визнання.
- •Види та форми визнання у міжнародному праві.
- •Поняття, види і теорії правонаступництва у міжнародному праві.
- •Правонаступництво України в зв’язку з припиненням існування срср.
- •Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •Поняття міжнародного правопорушення та їх види.
- •Охарактеризуйте види та форми відповідальності в міжнародному праві.
- •Обставини, що виключають відповідальність у міжнародному праві.
- •Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій.
- •Інститут розв’язання міжнародних спорів. (Поняття міжнародного спору і засоби їх вирішення). Розв’язання спорів у міжнародних організаціях.
- •Охарактеризуйте дипломатичні (політичні) засоби вирішення міжнародних спорів.
- •Охарактеризуйте правові (судові) засоби вирішення міжнародних спорів.
- •Міжнародний суд оон та його діяльність у розв’язанні міжнародних спорів.
- •Поняття та види територій в міжнародному праві.
- •Склад і юридична природа державної території. Способи придбання і зміни державної території.
- •Державний кордон і його види. Поняття делімітації та демаркації державних кордонів.
- •Міжнародні ріки і їх правовий режим. Правовий режим Дунаю.
- •Охарактеризуйте правовий режим Арктики і правовий режим Антарктики.
- •Громадянство та його значення для міжнародного права. Подвійне громадянство і без громадянство. Правовий стан іноземців.
- •Способи набуття та припинення громадянства.
- •Охарактеризуйте правовий статус біженців за міжнародним правом. Право притулку.
- •Поняття і джерела права міжнародних договорів.
- •Поняття та види міжнародних договорів (форма, структура та дія міжнародних договорів).
- •Охарактеризуйте сторони в міжнародних договорах та стадії укладання міжнародних договорів.
- •Повноваження на укладання міжнародного договору.
- •Недійсність, призупинення та припинення дії міжнародних договорів.
- •Охарактеризуйте законодавство України про міжнародні договори.
- •Поняття та джерела права міжнародних організацій. Поняття та класифікація міжнародних організацій.
- •Організація Об’єднаних Націй.
- •Рада Європи.
- •Європейський Союз.
- •Організація Північноатлантичного договору (нато).
- •Співдружність Незалежних Держав.
- •Організація з безпеки і співробітництва в Європі (обсє).
- •Євразійське Економічне Співтовариство.
- •Поняття та джерела права зовнішніх зносин.
- •Поняття та види органів зовнішніх зносин держав.
- •Дипломатичне представництво. Види і функції.
- •Глава і персонал дипломатичного представництва. Привілеї та імунітети.
- •Консульська установа. Види і функції.
- •Глава і персонал консульської установи. Привілеї та імунітети.
- •Постійні представництва держав при міжнародних організаціях.
- •Спеціальні місії.
- •Поняття та джерела міжнародного морського права.
- •Внутрішні морські води.
- •Територіальне море і прилегла зона.
- •Відкрите море та його свободи. Міжнародний район морського дна (Район).
- •Континентальний шельф. Виключна економічна зона.
- •Міжнародні протоки і міжнародні канали.
- •Води держав-архіпелагів.
- •Поняття, принципи та джерела міжнародного повітряного права.
- •Міжнародні польоти та їхнє правове регулювання. Свободи повітря.
- •Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.
- •Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •Відповідальність у міжнародному повітряному і міжнародному космічному праві.
- •Поняття, функції та принципи міжнародного захисту прав людини.
- •Джерела міжнародного захисту прав людини та основних свобод. Класифікація основних прав людини.
- •Охарактеризуйте Загальну декларацію прав людини 1948 р.
- •Охарактеризуйте Міжнародні пакти з прав людини 1966 р.
- •Охарактеризуйте основні положення Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод від 4 листопада 1950 р.
- •Поняття міжнародних механізми захисту прав людини та їх види.
- •Охарактеризуйте види органів оон з прав людини.
- •Охарактеризуйте діяльність Європейського суду з прав людини.
- •Поняття та джерела міжнародного гуманітарного права.
- •Поняття “війна”, “збройний конфлікт” у міжнародному праві. Види збройних конфліктів.
- •Учасники збройних конфліктів.
- •Охарактеризуйте правові наслідки початку та закінчення війни.
- •Режим воєнного полону. Режим воєнної окупації.
- •Обмеження засобів і методів ведення війни.
- •Основні поняття та процес формування міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю.
- •Поняття міжнародного злочину та їх класифікація.
- •Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб.
- •Інтерпол у боротьбі з міжнародною злочинністю. Україна та Інтерпол.
- •Міжнародний кримінальний суд: правила процедури і доказування. Привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду.
- •Поняття, принципи та джерела права навколишнього середовища. Договірні та інституційні форми співробітництва держав з питань охорони навколишнього середовища.
- •Поняття та джерела міжнародного атомного права. Міжнародне агентство з атомної енергії (магате). Гарантії магате.
Поняття та характеристика системи міжнародного права.
Сучасне міжнародне право є окремою правовою системою, яка складається з принципів, договірних і звичаєвих норм, що регулюють відносини між державами, міжурядовими організаціями й іншими суб’єктами міжнародного права.
Компоненти системи — принципи, договірні та звичаєві норм, рішення міжнародних судових органів тощо — залежно від предмета регулювання об’єднуються в галузі міжнародного права, якот: право зовнішніх зносин, право міжнародних організацій, міжнародне морське право, космічне право, міжнародне економічне право тощо.
Міжнародне право охоплює величезні складні сфери транснаціонального значення, як традиційні (статус держави, правонаступництво держав, закони та звичаї війни, право міжнародних договорів тощо), так і нові (міжнародні організації, ядерна енергія, повітряне право, навколишнє середовище, захист прав людини тощо). Компонентами системи міжнародного права слід вважати також такі правові інститути, як міжнародне визнання, міжнародна відповідальність і санкції, правонаступництво тощо. Компоненти системи міжнародного права в умовах реальних міжнародних відносин постійно взаємодіють. Протиріччя окремих норм і принципів в умовах взаємодії не руйнують один одного, а дають змогу добиватися оптимальних результатів в інтересах забезпечення головної мети системи — співробітництва держав в умовах міцного миру та надійної безпеки.
Система міжнародного права — це порядок розташування принципів і норм у логічній послідовності або за предметом регулювання. Систему міжнародного права слід відрізняти від системи науки міжнародного права. Система науки міжнародного права створюється науковцями з метою вивчення, кодифікації, забезпечення методів тлумачення, вірного розуміння сутності міжнародного права. Такі підрозділи науки міжнародного права, як історія міжнародного права, предмет і сутність міжнародного права, вивчають міжнародне право загалом, а не його окремі галузі.Наука міжнародного права — суттєва частина загальної науки права — юриспруденції. Система науки міжнародного права здатна забезпечити знання, розуміння та застосування його принципів і норм.
Поняття, характерні риси та класифікація норм міжнародного права.
Основним, первинним еле¬ментом системи міжнарод-ного права є міжнародна правова норма. Водно¬час міжнародно-правові норми є доказовою та універсаль¬ною формою існування міжнародного права.
Норми міжнародного права — це загальнообов'язкові правила діяльності і взаємовідносин держав або інших суб'єктів міжнародного права. Норми міжнародного права — це правило поведінки, яке створюється дер-жавами та іншими суб'єктами міжнародного права шля¬хом узгодження своїх позицій і визнається ними як юри¬дично обов'язкове. Норми міжнародного права створюються на засадах доб¬ровільних угод між його суб'єктами. В результаті компро¬місів, поступок та узгоджень держави приходять до взаємно погодженого рішення про певні правила взаємовідносин. Закріплені в загальновизнаних юридичних формах, джере¬лах міжнародного права (міжнародних договорах та звича¬ях, певних актах міжнародних організацій), вони визнають¬ся нормами міжнародного права, які мають «погоджувальний», «координаційний» характер.
Види норм:
а) за змістом та місцем у системі — принципи та норми;
б) за просторовою сферою дії — універсальні, регіональні, локальні й партикулярні;
в) за юридичною силою — імпе¬ративні, диспозитивні і рекомендаційні;
г) за характером нормативних приписів — зобов'язальні, заборонні, упов-новажувальні, відсильні;
д) за властивостями регулятив¬них функцій — матеріальні і процесуальні;
є) за джерела¬ми (засобами створення і формами існування) — дого¬вірні, звичаєві, певні норми рішення міжнародних ор¬ганізацій;
є) за термінами дії — строкові та безстрокові.
Усі норми чинного міжнародного права мають для їх суб'єктів обов'язковий юридичний характер. Проте за юридичною силою норми класифікуються як імперативні, диспозитивні й рекомендаційні. Критерій юридичної сили норм визначає їхнє місце і роль у механізмі міжнародно-правового регулювання, впорядковування їхніх ієрархіч¬них взаємозв'язків, рівень розвитку системи міжнародно¬го права в цілому.
Серед перерахованих видів норм особливе місце по¬сідають імперативні норми. Вперше вони одержали офі¬ційне, універсальне та юридичне визнання в міжнародно¬му договорі універсального характеру — Віденській кон¬венції про право міжнародних договорів 1969 p., потім були відображені у Віденській конвенції про право дого¬ворів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986 р.
Імперативні норми складають незначну кількість МПН, тоді як основна частина норм міжнародного права є диспозитивними. Це тому, що міжнародне право має координаційний характер, і держави як суверенні суб'єкти міжнародного права основний обсяг різноманітних між¬державних відносин урегульовують не за допомогою імпе¬ративних, загальнообов'язкових норм.