Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Питання до екзамену з МП 2011.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
904.7 Кб
Скачать
  1. Правонаступництво України в зв’язку з припиненням існування срср.

Міжнародно-правове регу-лювання питань правона-ступництва держав щодо договорів, державної власності, державних архівів і державних боргів має для України, як і для всіх нових держав, які утворилися в результаті переділу, або, як частіше зазначають, розпаду, ліквідації СРСР, акту¬альне значення. Будучи безпосередніми учасниками сучас¬ного процесу правонаступництва, вони, по-перше, на влас¬ному досвіді відчувають дію норм міжнародного договірного та звичаєвого права у цій сфері, а по-друге, роблять прак¬тичний внесок у їх подальший розвиток та визнання.

В основу здійснення правонаступництва нових держав, які були суб'єктами СРСР, покладено принципи міжна-родного права і настанови Віденських конвенцій про пра-вонаступництво 1978 і 1983 pp., передусім зафіксований у них договірний принцип заінтересованих держав, який передбачає укладання між ними договорів та угод для ви¬рішення або врегулювання цього питання. Початок договірному процесові поділу СРСР та вирі-шенню питань правонаступництва поклали ряд таких угод 1991 р. і наступних років. Так, у Мінській угоді, підпи¬саній Росією, Україною та Білоруссю про створення Спів¬дружності Незалежних Держав. Загальний підхід до питань правонаступництва стосов¬но договорів колишнього Союзу РСР був утілений у Ме-морандумі про порозуміння з питань правонаступництва щодо договорів колишнього Союзу РСР.

Україна є пра-вонаступником прав та обов'язків за міжнародними до¬говорами Союзу РСР, які не суперечать Конституції Ук¬раїни та інтересам республіки». Як приклад практичного здійснення такої правової політики щодо спеціальних багатосторонніх договорів можна навести «Закон Украї¬ни про участь України в митній конвенції про міжна¬родне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП. Україна підтверджує свої зобов'язання за міжнародни-ми договорами, укладеними Українською РСР до прого-лошення незалежності України», що відповідає її міжна¬родним зобов'язанням.

Після поділу СРСР на окремі незалежні держави ви-никли проблеми, пов'язані з правонаступництвом держав щодо державної власності, насамперед за кордоном, і дер-жавних боргів.

  1. Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності.

Особливістю сучасного міжнародного права є те, що за невиконання його розпоряджень суб'єктами міжнародного права для них наступає відповідальність.

Міжнародно-правова відповідальність — це юридичний обов'язок суб'єкта правопорушника ліквідувати наслідки шкоди, заподіяної іншому суб'єкту міжнародного права невиконанням або неналежним виконанням розпоряджень міжнародного права.

Зміст правовідносин міжнародно-правової відповідальності полягає в осуді правопорушника й в обов'язку правопорушника понести несприятливі наслідків правопорушення. Суб'єктами міжнародно-правової відповідальності можуть бути тільки держави. Фізичні і самостійні юридичні особи не несуть такої відповідальності за звичайні правопорушення, оскільки в цих випадках відповідальність є цивільно-правовою.

Підставами міжнародно-правової відповідальності є передбачені нормами міжнародного права об'єктивні і суб'єктивні ознаки. Розрізняють такі підстави міжнародно-правової відповідальності:

1) юридичні;

2) фактичні;

3) процесуальні.

Під юридичними підставами розуміють міжнародно-правові зобов'язання суб'єктів міжнародного публічного права, відповідно до яких те або інше діяння вважається міжнародним правопорушенням.

Юридичними підставами відповідальності є:

1) міжнародний договір;

2) міжнародний порядок;

3) рішення міжнародних судів і арбітражів;

4) резолюції міжнародних організацій;

5) односторонні міжнародно-правові зобов'язання держав, що встановлюють юридично обов'язкові правила поведінки тільки для держави, що взяла такі зобов'язання.

Міжнародно-правова відповідальність признається одним із загальновизнаних принципів міжнародного права, тобто практично виступає основою загального міжнародного права і міжнародного правопорядку. Згадки про міжнародну відповідальність містяться в ряді найважливіших міжнародних документів основного характеру, зокрема в Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин між державами 1970 року.