
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ молоді та спорту УКРАЇНИ |
ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ |
Кафедра будівельних матеріалів
Курсова робота
з дисципліни «В’яжучі речовини»
Виконала:
Студентка групи ВБК-357
Кураченко Ірина Юріївна
Перевірила
Гнип О.П.
Одеса-2012
ЗМІСТ
1. Вступ 3
2. Характеристика продукції 4
Цемент - штучне неорганічне в'язка речовина. Один з основних будівельних матеріалів. При замішуванні водою, водними розчинами солей та іншими рідинами утворює пластичну масу, яка потім твердне і перетворюється в камневидное тіло. В основному використовується для виготовлення бетону і будівельних розчинів. Цемент є гідравлічним в'яжучим і має здатність набирати міцність у вологих умовах, чим принципово відрізняється від деяких інших мінеральних в'яжучих - (гіпсу, повітряного вапна), які твердіють тільки на повітрі.Цемент для будівельних розчинів - малоклінкерний композиційний цемент, призначений для кладок і штукатурних розчинів. Виготовляють сумісним помелом портландцементного клінкеру, активних мінеральних добавок та наповнювачів. 4
3. Характеристика сировинних матеріалів 5
4. Вибір та обґрунтування способу виробництва 6
5. Обґрунтування та опис технологічної схеми виробництва 10
1. Вступ
2. Характеристика продукції
3. Характеристика сировинних матеріалів
4. Вибір та обґрунтування способу виробництва
5. Обґрунтування та опис технологічної схеми виробництва
6. Розрахунок сировинних сумішей
7. Розрахунок матеріального балансу 23
7.1. Режим роботи заводу 25
7.2 Розрахунок продуктивності заводу по клінкеру та цементу 25
7.3. Вибір і обґрунтування технологічної схеми приготування сировинної суміші 31
7.4 Підбір та розрахунок обладнання 38
7.4.1. Добування і транспортування сировини 38
7.4.2. Розрахунок та підбір обладнання для подрібнення сировини 47
7.4.3 Розрахунок та підбір обладнання сировинного цеху 48
7.5 Розрахунок потреби електроенергії 54
7.6 Контроль виробництва. 55
7.7. Техніка безпеки, охорона праці та довкілля. 55
Висновки 56
Рекомендована література 57
Додаток №1 59
Додаток №2 61
Додаток №3 62
Додаток №4 63
Додаток №5 64
1. Вступ
|
|
В'яжучі- речовини, що під впливом внутрішніх фізико-хімічних процесів переходять з рідкого або тістоподібного стану у каменевидний, зв'язуючи змішані з ними заповнювачі або з'єднуючи каміння. Розрізняють в’яжучі речовини - неорганічні та органічні.
Неорганічні - порошкоподібні мінеральні речовини, що при змішуванні з водою утворюють пластичну масу. Вони бувають гідравлічні та повітряні.
Гідравлічні (портландцемент та його різновиди, шлакопортландцемент, глиноземистий, розшириш. цемент та його різновиди, романцемент, гідравлічне вапно та ін.) після змішування з водою твердіють і зберігають міцність на повітрі та у воді.
Повітряні (гіпсові та магнезіальні речовини, повітряне вапно) твердіють та зберігають міцність тільки на повітрі. Крім того, є кислотостійкі в'яжучі (сірчаний цемент, кварцовий кремнефтористий цемент), що зберігають міцність під дією к-т.
Органічні - тверді або в'язкорідкі природні або штучні високомолекулярні сполуки, їх поділяють на бітумні (див. Асфальт. Бітуми), дьогтеві та полімерні (див. Полімери). До складу в’яжучі речовини вводять добавки, що поліпшують їхню якість або надають нових властивостей. Також органічні в’яжучі речовини застосовують для виготовлення бетонів і будівельних розчинів, гідро-, тепло- і звукоізоляційних матеріалів і виробів, конструкційних та декоративних пластиків .