3. Навчальна програма з іноземної мови, її призначення, зміст

• Навчальна програма

• Найбільш важлива основа для планування.

• Централізований керівний державний документ для навчання і виховання учнів.

• Керує навчанням, задає вчителю практичну, виховну, освітню мету, яку необхідно реалізувати.

• Містить відповідно підібраний фактичний матеріал, пред’явлений у вигляді тематичний циклів і окремих тем.

• Містить мовний матеріал з вказівкою на основні принципи його підбору.

• Містить дані про принципи методичної реалізації навчання в рамках окремих курсів іноземної мови або на її окремих ступенях.

• Впливає на навчання опосередковано, через підручники, допоміжні засоби і інші засоби навчання.

• О сновний зміст структурних компонентів програми

П ояснювальна записка до кожної програми з іноземних мов

• Мета навчання.

• Кінцеві вимоги до видів мовленнєвої діяльності.

• Примірна тематика до усної мови і читання.

• Вимоги до забезпечення учбового процесу і до шляхів його інтенсифікації.

• Роль і місце позакласної роботи при вивченні іноземної мови.

• Загальні вимоги до мовного матеріалу.

• Мета і зміст позакласної роботи.

П рограма

• Приблизна тематика для усного мовлення.

• Вимоги до практичного оволодіння іноземними мовами (за класами, за видами).

• Приблизна тематика до читання.

• Мовний матеріал (по мовам, по класам, по аспектам).

Н орми оцінки знань, умінь і навичок з іноземних мов

• Пояснювальна записка.

• Норми оцінки.

• П ринципи програми

• Комунікативна спрямованість.

• Особиста орієнтація.

• Автономія учня.

• Взаємопов’язане (інтегроване) навчання видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання і письма).

• Цілі навчання

(за змістом програми)

• Практичне опанування учнями мовленнєвих вмінь на рівні, достатньому для здійснення іншомовного спілкування в чотирьох видів мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні, читанні і письмі, в типових ситуаціях, що передбачає формування комунікативної компетенції, зміст якої схематично представлено у програмі.

Розкриття змісту:

• Мовної та мовленнєвої компетенції.

• Соціокультурної і соціолінгвістичної компетенції.

• Дискурсивної компетенції.

• Стратегічної компетенції.

• Обґрунтування змісту навчання

Принцип відбору змісту:

• Повторюваність.

• Поступове зростання складності.

• Мотивація.

• Потенціал вивчення мови.

• Поняття, функції та функціональні показники.

• М етодичні засади сучасного навчання і вивчення іноземних мов

Особливості комунікативного підходу:

• Мова розглядається як засіб спілкування. Перевага віддається оволодінню поняттями та функціями.

• Мова вивчається через особисту діяльність учнів. Вони є головними автономними суб'єктами навчання, які володіють когнітивними й метакогнітивними стратегіями та прийомами оволодіння мовою й іншомовним спілкуванням та відповідають за свої успіхи і невдачі.

• Основними цілями є комунікативна компетенція, соціальна відповідність та прийнятність.

• Урок іноземної мови розглядається як діяльність спілкування. Це означає відмову від домінування на уроках формальних мовних вправ на користь діяльнісно- та інтелектуально-орієнтованих завдань, які дають змогу вивчати іноземну мову як скарбницю культури та соціокультурної інформації, як основний засіб міжкультурного спілкування в процесі цього спілкування.

• Навчання видів мовленнєвої діяльності відбувається інтегровано.

• Типовими завданнями є заповнення інформаційних прогалин, розв'язання проблем, рольова гра, симуляція тощо.

• Типовими формами інтерактивності є групова та парна робота.

• Змінюється роль учителя в процесі навчання. Учитель сприяє спілкуванню, допомагає учням досягти автономності у визначенні цілей та шляхів вивчення іноземної мови, оволодіти мовленнєвими, мовними й невербальними засобами комунікації.

• Змінюється ставлення до помилок. Вони неминучі й розглядаються як свідчення процесу навчання.

• Рідна мова використовується зрідка, за необхідністю, коли це виправдано складною ситуацією.