10.2. Облік витрат і продукції підсобних сільських господарств

Бюджетні установи певного профілю можуть мати власні підсобні сільські господарства. Зазначені структурні підрозділи в результаті виробництва сільськогосподарської продукції частково забезпечують установи продуктами харчування.

Виробничі витрати підсобних сільських господарств обліковують окремо за галузями сільськогосподарського виробництва — тваринництво й рослинництво — та за їхніми видами. Зокрема, за галуззю рослинництво обліковують окремо витрати з рільництва, луківництва, овочівництва, садівництва, а в разі потреби — за окремими культурами (зерно, овочі, картопля тощо). За галуззю тваринництва виокремлюють витрати по великій рогатій худобі, вівчарству, свинарству, конярству тощо. Механізм віднесення витрат до прямих і накладних, їхній облік подібні до передбачених схемою обліку витрат виробничих майстерень, за винятком калькулювання і розподілу накладних витрат, які здійснюються наприкінці року. Для відображення операцій з виробництва сільськогосподарської продукції призначено субрахунки:

• № 107 «Робочі та продуктивні тварини»;

• № 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»;

• № 251 «Продукція підсобних (навчальних) сільських господарств»;

• № 722 «Реалізація продукції підсобних (навчальних) сільських господарств»;

• № 822 «Витрати підсобних (навчальних) сільських господарств»;

• № 826 «Видатки до розподілу».

Аналітичний облік витрат підсобних господарств ведуть на багатографних картках ф. № 283, які відкривають на кожне найменування сільськогосподарських культур чи на кожну групу тварин за статтями витрат (заробітна плата, насіння, корма та інші витрати).

Основні бухгалтерські проведення з обліку витрат і продукції підсобних сільських господарств наведено в табл. 10.2.

Таблиця 10.2

Основні бухгалтерські проведення з обліку витрат і продукції підсобних сільських господарств

№	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Нараховано заробітну плату:
	— основному персоналу	822	661
	— адміністративно-управлінському персоналу	826	661
2	Проведено нарахування внесків до Пенсійного фонду та на соціальне страхування:
	— основного персоналу	822	651—654
	— адміністративно-управлінського й обслуговуючого персоналу	826	651—654
3	Видано кормів на відгодівлю тварин	822	239
4	Проведено інші прямі витрати з виробництва продукції	822	364, 675
5	Списано і розподілено накладні витрати за видами продукції	822	826
6	Оприбутковано готову продукцію, що надійшла з підсобного сільського господарства	251	822
7	Оприбутковано приріст і приплід молодняку за плановою собівартістю	211	822
8	Списано за рахунок установи загиблий молод­няк і тварини на відгодівлі	822	211, 212
9	Оприбутковано м’ясні продукти, при забої тварин за плановими цінами	251	211—218
10	Передано готову продукцію сільськогосподарсь- ких підсобних господарств на потреби установи	232, 239	251
11	Реалізовано продукцію підсобних господарств	722	251
12	Передано закупівельній установі рахунки на оплату	364	722

Об’єктами калькулювання собівартості продукції підсобних сільських господарств виступають різнорідні культури землеробства й різні види основної продукції тваринництва. Для визначення фактичної собівартості продукції наприкінці року складають звітну калькуляцію, спочатку за продукцією рослинництва, а далі — за продукцією тваринництва.

Під час складання звітної калькуляції продукції рослинництва із загальної суми витрат по кожній культурі виокремлюють витрати, здійснені під майбутній врожай, за озимими посівами, підготовки парів, підготовки парників та теплиць, витрати по садах, виноградниках тощо. Зазначені витрати у складі витрат підсобних господарств (за дебетом субрахунка № 822) переходять на наступний рік як незавершене виробництво. Залишкову суму витрат розподіляють за культурами, після чого визначають фактичну собівартість одиниці продукції кожної культури та побічної продукції.

Фактична собівартість одиниці продукції рослинництва чи тваринництва визначається діленням фактичних витрат на кількість отриманої продукції. Загальна сума витрат, пов’язаних з вирощуванням картоплі, овочів, зернових та інших культур, включно з витратами минулих років, розподіляється за окремими культурами пропорційно відпускним цінам чи плановій собівартості цієї продукції.