
- •Теорія хекшера-оліна-самуельсона
- •Теорія життєвого циклу продукції
- •Нова теорія торгівлі
- •Теорія конкурентних переваг Портера
- •Загальна характеристика міжнародної торгівлі
- •Структура міжнародної торгівлі
- •Основні види ринків та товарів
- •Міжнародні торгові класифікації товарів
- •Світові товарні ринки
- •Послуги та їх класифікація в міжнародній торгівлі
- •Зовнішня торгівля України товарами та послугами.
- •Глобалізація та її зміст
- •Рушійні сили глобалізації
- •Демографічні зміни в світовій економіці
- •Теорія меркантилізму.
- •Теорія абсолютних переваг
- •Теорія відносних переваг
- •Сутність та форми міжнародного руху капіталу
- •Прямі іноземні інвестиції та їх роль в інвестиційному середовищі.
- •Піі в Україні.
- •Міжнародні портфельні інвестиції
- •Світовий ринок капіталу.
- •Митні тарифи.
- •Субсидії.
- •Квотування імпорту та део
- •Вимоги щодо квоти в готових виробах
- •Антидемпінгова політика
- •Адміністративна політика
- •Позитивні та негативні наслідки діяльності тнк
- •Ризики, що виникають при здійсненні міжнародних розрахунків
- •Основні тенденції розвитку динаміки і структури міжнародного руху капіталу
- •Основні форми іноземних інвестицій
- •Загальні тенденції руху піі тнк
- •Регіональні та галузеві особливості інвестиційної діяльності тнк
- •Вплив інвестицій тнк на конкурентоспроможність національних економік
- •Причини міжнародної міграції робочої сили.
- •Сучасні центри притягання робочої сили
- •Наслідки переміщення трудових ресурсів
- •Сутність та форми міжнародного технологічного обміну.
- •Міжнародна ліцензійна торгівля.
- •41.Міжнародна торгівля інжиніринговими послугами
- •42.Особливості міжнародного технологічного обміну в Україні.
- •43. Національна економіка як об’єкт світової економічної системи.
- •44. Етнокультурні особливості країн.
- •45. Регіональний та типологічний підходи до класифікації країн.
- •46.Визначальні відмінності економіки розвинутих країн.
- •47.Передумови формування системи перехідної економіки.
- •48. Економічні реформи перехідного періоду в країнах з перехідною економікою.
- •49.Динаміка розвитку і структура перехідних економік.
- •50. Інтеграційні процеси та їх майбутнє в країнах з перехідною економікою.
- •51. Сутність інтеграційних процесів.
- •52. Рівні міжнародної економічної інтеграції.
- •53. Особливості розвитку економічних взаємозв’язків в Північній Америці.
- •54. Специфіка Латиноамериканських інтеграційних процесів.
- •55. Економічна інтеграція в Азії.
- •56. Основні економічні угрупування в Африці.
Теорія хекшера-оліна-самуельсона
У середник 20-х рр.. шведські економісти-неокласики Елі Хекшер та Бертія Олін розробили теорію співвідношення факторів виробництва, яка отримала назву теорії Хекшера-Оліна Не відмовляючись від трудової теорії вартості, вони доповнили її положенням, що у створенні вартості беруть участь, крім праці, також й інші фактори виробництва, такі як земля та капітал.
Згодом положення теорії Хекшера-Оліна були математично підкріплені Полом Самуельсоном
існують 2 країни, 2 товари та 2 фактори виробництва (звичайне спрощення 2х2х2);
пропозиція факторів у кожній країні фіксована та їх переміщення можливе між секторами всередині країн, але не між країнами;
країни відрізняються одна від одної лише забезпеченістю факторами виробництва;
в обох країнах технологія така, що забезпечується незмінний ефект масштабу.
Зміст теорії Хекшера-Оліна, за словами Б. Оліна такий:
"Товари, які потребують для свого виробництва значних затрат (надлишкової факторів виробництва) та невеликих затрат (дефіцитних факторів), експортуються в обмін на товари, які продукуються з використанням факторів у оберненій пропорції. Так, у прихованому вигляду експортуються надлишкові фактори та імпортуються дефіцитні фактори виробництва (Ohlin, 1933, р. 92). Або, інакше, країни експортуються продукти інтенсивного використання надлишкових факторів та імпортують продукти інтенсивного використання дефіцитних для них факторів.
Щоб довести правильність цього твердження, необхідно насамперед визначити, що розуміють під надлишком факторів виробництва та їх інтенсивністю використання.
Країна вважається у надлишку наділеною робочою силою, якщо співвідношення між її кількістю та рештою факторів у неї більше, ніж у решти країн світу.
Продукт вважається працемістким, якщо частка затрат на робочу силу та його вартості більша, ніж у вартості інших продуктів.
Хекшер та Олін стверджували, що джерелом відмінностей порівняльних витрат є співвідношення факторів виробництва, а не відмінності у попиті або технології в різних країнах.
Фактороінтенсивність визначає відносні затрати факторів виробництва на створення певного товару.
Факторонасиченість визначає відносну забезпеченість країни факторами виробництва.
Згідно з теорією співвідношення факторів виробництва Хекшера-Оліна різниця у відносних цінах на товари у різних країнах, отже, торгівля між ними пояснюється різною відносною подільністю країн факторами виробництва. Кожна країна експортує ті товари, для виробництва яких вона має надлишкові фактори виробництва, та імпортує ті товари, щодо яких у неї відносна нестача факторів виробництва.
У 1948 р. американський економіст Пол Самуельсон довів теорію вирівнювання цін на фактори виробництва, яка отримала назву теореми Хекшера-Оліна-Самуельсона - міжнародна торгівля приводить до вирівнювання абсолютних та відносних цін на гомогенні фактори виробництва у країнах, що торгують.
Гомогенний капітал - це капітал, який має однакові продуктивність та ризикованість; гомогенна праця - це праця з однаковим рівнем підготовки, освіти та продуктивності; гомогенні землі - це землі з однаковою родючістю, станом ґрунтів тощо.
Теорія вирівнювання цін на фактори виробництва базується на тих самих припущеннях, що і теорія Хекшера-Оліна.
Вирівнювання в результаті міжнародної торгівлі відносних цін на товари (або досягнення відносною ціною на товар рівноважного стану) приводить до вирівнювання відносних цін і на фактори виробництва, за допомогою яких ці товари були вироблені.
Доведення цієї ж теореми стосовно абсолютних цін на фактори виробництва передбачає, що міжнародна торгівля вирівнює абсолютний рівень зарплат, які виплачуються за однакові види праці, та% ставки, яка виплачується на однаковий тип капіталу в країнах, що торгують.
Недоліки теорії Хекшера-Оліна та теореми Хекшера-Оліна-Самуальсона виплачують із припущень, на яких вони базуються:
Два товари продукуються в обох країнах. Але відмінності у факторах виробництва, необхідних для створення цих товарів, можуть бути настільки значними, що їх відносна ціна не буде зрівноважуватись.
Технологія у країнах, що торгують, однакова. Але країна, яка володіє досконалішою технологією, може мати одночасно і вищу відносну ціну праці, і вищу відносну ціну капіталу порівняно з країною, в якої технологія примітивніша.
Існує абсолютна внутрішня мобільність факторів виробництва та товарів. Але цього фактично немає через природні (транспортні витрати) та штучні (прописка, реєстрація) перешкоди, які створюються на шляху міжгалузевого руху факторів виробництва та товарів.
Міжнародний рух факторів виробництва відсутній. Теорії не враховують постійні динамічні коливання у забезпеченості країн факторами виробництва, такими як міграція робочої сили, міжнародний рух капіталу, торгівля технологією, які характерною рисою сучасної міжнародної економіки.
Теорема вирівнювання цін на фактори виробництва описує повністю статичний світ, враховуючи фактори, що впливають на макроекономічну рівновагу в певний момент.
Теорема не враховує, що абсолютні розміри факторів виробництва різні у різних країнах, і тому абсолютні розміри доходів на капітал будуть більші у тій країні, у якій капіталу більше, ніж у тій, у якій його менше.
До переваг теорії різної відносної забезпеченості факторами виробництва, що складається із 2-х взаємозв'язаних теорем - теореми Хедера-Оліна та теореми Хекшера-Оліна-Самуельсона, належить те, що вона є важливим інструментом аналізу міжнародної економіки, який ілюструє та доводить принцип загальної рівноваги, якому повинен підпорядковуватись економічний розвиток.
Неокласична концепція Хекшера-Оліна виявилася зручною для пояснення причин розвитку торгівлі між метрополіями та колоніями, коли в обмін на сировинні товари, які надходили у розвинені країні, назад вивозились машини, обладнання, капітал.
Концепція Хекшера-Оліна використовувалася для пояснення переваг країн у експорті окремих видів продукції в сучасних умовах.
Згідно з теорією Хекшера-Оліна у країнах спостерігається тенденція експортувати товари, для продукування яких використовуються надлишкові фактори виробництва, та навпаки, імпортувати товари, для виробництва яких необхідні відносно рідкісні фактори.
Згідно з теоремою Хекшера-Оліна-Самуельсона у міжнародній торгівлі за відповідних умов простежується тенденція до вирівнювання "факторних цін".
Теорія факторів виробництва пояснює виробництво товарів як результат використання первісних елементів - факторів виробництва. Класична економічна теорія виділяє 3 основні фактори: працю, землю та капітал.
Експорт товарів може бути замінений переміщенням факторів виробництва.
Під ціною фактора розуміється винагорода, яку отримує власник фактора за його використання. Для праці це - заробітна плата, для капіталу -% ставка, для землі - рента.