15. Основні риси і особливості філософії Відродження

Відродження(з франц. «ренесанс»)-період,що охоплює14-поч.17ст.–перехідний період від філ.середньоіччя до ф.нового часу.В цей період зростає роль розум.праці і філологічно-лінгвістичні дослідження(тлумачення,переклади,звернення до постійної мови,до ораторства). В пошуках ідеалу звертаються до ідеалі античної філ-іїі критика схоластики.Зростає роль міст,які виступають як торгові центри,геогр..відкриття,певні зрушення в медицині. Головні риси В.: антропоцентризм-в основі всього сущого лежить людина,вчення про людину як сильну і вільну істоту,яка ствердж.свою індивід-ть.; гуманізм-віра в людину та її можливості;звертаєт.особ.увага на тіт-ру мову,зокрема поезію,велика роль виділя-ється красномовству та ораторству; антиклерикалізм-як опозиція проти церковної ідеології,що проявилась в ідеях реформації.Це не ідеал проти Бога, а критика свяще-нників(проти католицизму); натурфілософія-осмислення світу на засадах природоз-навства Пред.М.Кузанський, Дж.Бруно; пантеїзм як ототожнення Бога і природи, містич.пант.-надає перевагу Богу, натураліст.-особливий акцент на природу;посилений інтерес до соц. проблематики (сус-во-проблема соц.рівності, держава-цю проблему розгя-дав Н.Маккіавелі-проблеми управ.державою, метод впли-ву на людей, методи пол. боротьби-люди є злі, корис-ливі, егоїст.,але необх.їм забезп.соц.стан і це повинна зробити держава).

16.Назвіть основні риси і дайте характеристику філо-софії Нового часу.

Середина ХVІІ ст.. коли в Зх. Європі наступає епоха капіта-лізму, виникла буржуазна революція у Франції, Німе-чині, Росії, Нідерландах, Англії, Бені люкс. Капіталізм революція у виробництві. На заміну мануфактури виступає машинне виробництво пов’я-зане з необхідністю наукового знання (Математики, фізики, хімії, біології)щоб була наука потрібні вчені які повині навчити людей створювати машини. Буржуазія була зацікавлена у зростанні виробництва і тому вона підтримувала розвиток науки і освіти. Філософія базувалася на природознавстві на відміну від філософії середньовіччя яка базувалася на релігії і відродження – на літературі і мистецтві.Проблеми: пробле-ма розвитку науково матеріа-лістичних ідей і теорій які б обґрунтували сутність світу виходячи з природних наук; проблема пошуку методів наукового пізнання з метою запровадження наукових відкриттів у практику; пробле-ма просвітництва метою якої є пропаганда наукових знань, освіти, розробка проблеми людини її свободи і справе-дливого устрою суспільства в ХVІІІ ст. епоха просвітництва. Вирішальну роль видіграла наукова революція, була започатко-вана Ньютоном тому філософія стала носити матеріалістичний характер (людина машина – механічний лібералізм) У зв’язку із розвитком наукового пізнання виникла проблема пошуку методів наукових досліджень цей пошук привів до виникнення і розробки два основних методів наукового пізнання вони існують до цього часу: емпіричний метод (емпіріо – досвід, дослід) започаткував і розробив Френсіс Бекон 1561-1626 р. Анг. вчений базується на основі людських відчуттів і включає в с конкурентних фактів, лабораторних експери-ментальних досліджень. Мета: розробка таких способів пізнання які б давали кон-курентний результат в практи-чній діяльності людини. Розробив основи емпіричного методу і їх принципи. Раціональний метод (раціо – розум)фр. Філософ і математик Рене Декарт 1596-1650 р. положив початок розробки методів раціонально логічного пізнання що стало основою розробки наукових теорій і привело до відкриття та обґрунтування законів науки.

17 Філософське вчення Ф.БЕКОНА, Р.Декарта.

Англ. філософ родоначальник емпіризму Ф.Бекон велику увагу приділяв критиці схоластичної філософії (релігійно-філос.Засновки+ раціональна мето-дика).Тому він протиставив індуктивний метод. Істинна індукція через чуттєве і окреме поступово піднімається до усвідомлення заг. Положень, завдяки чому наука стає плідною. З дослідів та експериментів індукція виводить загальні положення, а потім з цих заг.положень чи принципів – нові досліди і експерименти. Бекон базує свій метод на визнанні вагомої ролі досвіду (empeiria - досвід) в пізнанні. Пізнання – відображення зовнішнього світу в свідомості людини. Не погоджуючись з Беконом про достовірну силу експе-рименту, Декарт переносить акцент на людський інтелект, розум. Звідси – раціоналізм, який стає домінантною лінією в подальшому розвитку філософії. Методом пізнання Декарта є метод раціональної дедукції, цінність якої обгрун-товується такими правилами: достовірність, очевидність піз-нання, аналітичність, вис-новки з думок, систематизація як пізнаного, так і того, що пізнається. В цілому Дедукція – визначення невідомого через раніше пізнане і відоме. Ці правила стали основними характеристиками наукового пізнання в нашу епоху.

18. Основні риси філософії Просвітництва.

В добу просвітництва поглиб-люється впевненість у могу-тності людського розуму, в його необмежених можливо-стях, у прогресі й науці, які створюють передумови для економічного й соціального благоденства. Важливими пре-дставниками цієї доби були такі вчені: Ф.Бекон, Гоббс, Декарт, Джон Локк, Шарль Луї де Монтеск’є, Ф.М. Вольтер, Ж..Ж..Руссо, Д.Дідро і багато інших. Вчений Джон Локк виділяв 3 види мислення: вихідне, демонст-ративне і інтуїтивне. У його спадщині важливе місце посідають ідеї про державу і суспільство. Шарль Луї Монтеск’є зробив спробу пояснити буття людини й суспільства як природно зумовлений процес. Філософія 18ст., вбачала в науці, освіті, культурі, вихованні засоби вдосконалення суспільства, й через це заслуговує на визнання й належну оцінку. Парадокс просвітництва поля-гає в тому, що проголошувані ним гасла насправді не вписувалися у свій реальний зміст. Особливо це видно на прикладі свободи особистості. Філософія просвітництва, її гасла справді надихали революційні маси на штурм Бастилії чи Зимового палацу.

Позитивне значення філософії Просвітництва безсумнівне. Принаймі вона засвідчила плюралізм думок у рамках цілого ряду філософських проблем, що сприяло всебічному розгляду людини і світу та відношень між ними. Заслуговує сама ідея прагматичного призначення філософії Просвітництва, яка переслідувала мету вдоско-налення людини й суп-льства. Цілий ряд понять і категорій, що зародилися в добу Просвітництва, не втратили своєї актуальності в наступні епохи аж до наших днів.