- •1. Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок
- •3. Розкрийте суть компонентної структуру світогляду.
- •4. Розкрийте рівневу структуру світогляду.
- •5. Розкрийте структуру філософії як системи знань?
- •7. Виникнення філософії?
- •8. Типи філософування та їх характеристика?
- •9. Який зв’язок існує між філософією, релігією та міфологією ?
- •12.Основні риси і проблема-тика античної філософії
- •14. Дайте загальну характеристику філософських поглядів Середньовіччя?
- •15. Основні риси і особливості філософії Відродження
- •16.Назвіть основні риси і дайте характеристику філо-софії Нового часу.
- •19.Німецька класична філософія: представники та специфіка розробки основних філософських проблем.
- •20. Філософське вчення Канта.
- •21. Філософське вчення Гегеля.
- •22. Основні риси філософії Фейєрбаха
- •24.Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
- •25.Назвіть вихідні принципи філософії марксизму та розкрийте їх зміст.
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії у хХст.?
- •27. Розкрийте характерні риси структуралізму та герменевтики?
- •28. Охарактеризуйте основні ідеї неокласичної філософії кінця хіх ст. – початку хх століття.
- •29. Проблема людини у філософській антропології та персоналії?
- •31. Філософські погляди г.Сковороди
- •32. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •33. Назвіть основні різновиди сфер буття та охарактеризувати їх?
- •34. Простір і час як найзагальніші характеристики буття?
- •35. Діалектика як вчення про розвиток.
- •36. Свідомість як цілісна система.
- •37. Свідомість та її суттєві властивості.
- •38. Самосвідомість: сутність, форми, рівні та функції.
- •39. Проблема пізнання філософії.
- •41. Форми і методи наукового пізнання?
- •42 .Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •44.Сутнісний та екзистенціальний підхід до тлумачення сутності людини.
- •46. Визначте природне, соціальне, біологічне в людині.
- •47. Проблемність людського буття: філософське осмислення
- •49. Суспільний прогрес та Назвіть основні концепції його тлумачення?
- •50. Суспільство як цілісна система?
- •52. Як в духовному досвіді людства усвідомлюється проблема смерті та безсмертя.
- •53. Філософське тлумачення техніки.
- •54. Філософський зміст проблеми відношення «людина - природа»?
- •55. Проаналізуйте сутність глобальних проблем людства.
- •57.Проаналізувати світо-глядні засади екологічної ситуації?
- •58.Способи обґрунтування і передачі цінностей
- •59. Базові життєві цінності.
- •60.Філософський зміст проблеми культури.
- •61.Охарактеризуйте особиві-сть співвідношення філософії і науки?
- •62. Філософія і світогляд?
- •63.Який зміст ми вкладаємо в поняття „віра“, „знання“,
- •Розкрийте сутність поняття „космоцентризм“, „теоцентризм“, „антропоцентризм“. Дайте порівняльну характеристику.
- •65. Розкрийте сутність понять „теїзм”, „деїзм” та „пантеїзм”?
- •66. Що таке номіналізм та реалізм?
- •67. Як співвідносяться між собою поняття раціоналізм та ірраціоналізм?
- •68. Розкрийте сутність понять емпіризм і раціоналізм?
- •69.Особливість спів від-ношення понять сієнтизм та антисцієнтизм ?
- •70.Розкрийте сутність понять „індукція“ та „дедукція“. Дайте їм порівняльну характеристику.
- •71. «Буття», «небуття», «суще»: сутність та характер взаємодії?
- •73.„Рух“ та „розвиток“: особливість взаємодії.
- •75.Як співвідносяться поняття „розвиток“, „прогрес“, „регрес“.
- •76. Зміст „розвитку”. Співвідношення з іншими поняттями?
- •78.Дайте порівняльну характеристику свідомості та несвідомого.
- •79.Розкрийте сутність понять верифікація, фальсифікація?
- •80.Як співвідносяться між собою поняття „людина“, „особа“, „особистість“?
- •81.Як співвідносяться між собою поняття „свідомість“, „самосвідомість“, „суспільна свідомість“?
- •82.Як співвідносяться між собою поняття „дух“, „душа“, „духовність“?
- •83. Який зміст ми вкладаємо в поняття «особистість» ? з якими пон. Вона співвідн.?
- •84.Дайте порівняльну характеристику понять „есенція“ та „екзистенція“?
- •86.Поняття „свобода“ та „відповідальність“: сутність та особливість взаємодії.
- •87. Як співвідносяться за своїм змістом „культура і цивілізація”?
- •89. Чи пов’язані між собою проблема смерті та безсмертя?
- •90. Філософські погляди в.І.Вернадського. Про ноосферу?
- •1. Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок
67. Як співвідносяться між собою поняття раціоналізм та ірраціоналізм?
Раціоналізм звеличував здат-ності самого Розуму осягнути світ в його багатоманітності і цілісності.Представник раціо-налізму Поппер стверджував, що факти не можуть під-тверджувати жодне теорети-чне положення, вони лише спростовують його. Будь-які твердження спростовуються, якщо є хоч 1 факт, який їм суперечить. За ірраціоналіст-том Шопенгауером, сутність особи становить незалежна від розуму воля-хотіння не віддільне від тілесного існування людини,яка є проявом космічноїсвітової волі.Іррац.філософія була одним з основних джерел” філософії життя”,за якою всі людські біди з космосу. Причини розвитку іррац.: незадоволення існуючими порядками;хаотичний процес життя в умовах кризи цивілізації.(Осн.проблема-творчість).Несвідоме,за Фрейдом,тісно зв’язане з свідомим.Функції тіла пов’язані з функціями мозку здійснюються як норма несвідомо,а також певні бажання.Останні проявляються в снах,обмовках(нижче підсвідоме).Вище підсвідоме проявляється у творчості.Вихід несвідомого усвідоме виявляється у психопатології.
68. Розкрийте сутність понять емпіризм і раціоналізм?
Раціоналізм – філософ напрям, що протиставляє містиці,теології ірраціоналізмові переконання у здатності люд розуму пізнавати закони розвитку природи і сус- ва. Напрям у теорії пізнання, який вважає єдиним джерелом пізнання розуму. Емпіризм і раціоналізм є основними протилежними тенденціями у філософії XVII ст. Історично склалось так, що емпіризм розвивався переважно в Англії. Засновником емпіричної традиції у філософії Нового часу є Ф. Бекон, який усвідомив важливість наукового знання для влади людини над природою.
Емпіризм – напрям у теорії пізнання, який на противагу раціоналізмові вважає єдиним джерелом і критерієм чуттєвий досвід. Бекон називав чотири «привиди», які затьмарюють розум:
— «привиди роду» — схильність розуму сцрощувати явища природи, обирати легший шлях при їх поясненні, підлаштовувати явища під сконструйовані власні схеми;
— «привиди печери» — відхилення індивідуального розуму (інтереси, схильності), які закривають шлях до істини;
— «привиди площі або ринку» — підлеглість розуму загальноприйнятим поглядам, забобонам, які часто пов'я зані із вживанням слів на означення неіснуючих речей (доля, вічний двигун та ін.);
— «привиди театру» — викривляюча дія хибних вчень і філософських теорій. Поєднання ідей емпіризму і раціоналізму — віри в розум і вимоги опори на чуттєві факти — просвітники здійснювали декларативно, поверхово. Вони не обґрунтували його теоретично. Цей аспект, а також популяри-заторство просвітників дали підставу Гегелю звинуватити Просвітництво у відсутності глибини та оригінальності. Для Просвітництва характерне скептичне, а часто й зневажливе ставлення до релігії, яке у деяких його представників переростає в атеїзм.
69.Особливість спів від-ношення понять сієнтизм та антисцієнтизм ?
Сцієнтизм: особлива довіра до розуму і здатності науки вирішити всі набуті питання, ідеал науки, зведення її до культурного еталону, техніцизм - абсолютизація, ролі техніки. Напрями по філософії: позитивізм-напрям у філософії, який базується на позитивному, факт.і стійкому знанні, він з’явл. тоді, коли знання в галузі природ.наук вв. достовірним, оскільки грунт. на точних і надійних методах мат. міркування і підтяв.на досвіді; прагматизм-в основі цієї філ-ії лежить діяльність, дія, практика людини, для прагмне має об’єктивноїт істини і загальнообов.моральних норм, адже моральним вв.все те,що вигідно,корисливо і,що приносить успіх діючому суб’єкту;структуралізм-напрям виникає в гуман.науках,вмражає тяжіння яких до системно-структурної методології. Антисцієнизм - критика науки, неспроможність вирішення согц.проблем, проблема людини(філ.антропологія,екзистенціан.,психоаналіз,філ.життя), проблема людини і Бога (персоналізм, неотомізм ). Германевтику (напрям філ-ії,як тлумачення та пояснення текстів) можна віднести до двох напрямків.
