- •1. Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок
- •3. Розкрийте суть компонентної структуру світогляду.
- •4. Розкрийте рівневу структуру світогляду.
- •5. Розкрийте структуру філософії як системи знань?
- •7. Виникнення філософії?
- •8. Типи філософування та їх характеристика?
- •9. Який зв’язок існує між філософією, релігією та міфологією ?
- •12.Основні риси і проблема-тика античної філософії
- •14. Дайте загальну характеристику філософських поглядів Середньовіччя?
- •15. Основні риси і особливості філософії Відродження
- •16.Назвіть основні риси і дайте характеристику філо-софії Нового часу.
- •19.Німецька класична філософія: представники та специфіка розробки основних філософських проблем.
- •20. Філософське вчення Канта.
- •21. Філософське вчення Гегеля.
- •22. Основні риси філософії Фейєрбаха
- •24.Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
- •25.Назвіть вихідні принципи філософії марксизму та розкрийте їх зміст.
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії у хХст.?
- •27. Розкрийте характерні риси структуралізму та герменевтики?
- •28. Охарактеризуйте основні ідеї неокласичної філософії кінця хіх ст. – початку хх століття.
- •29. Проблема людини у філософській антропології та персоналії?
- •31. Філософські погляди г.Сковороди
- •32. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •33. Назвіть основні різновиди сфер буття та охарактеризувати їх?
- •34. Простір і час як найзагальніші характеристики буття?
- •35. Діалектика як вчення про розвиток.
- •36. Свідомість як цілісна система.
- •37. Свідомість та її суттєві властивості.
- •38. Самосвідомість: сутність, форми, рівні та функції.
- •39. Проблема пізнання філософії.
- •41. Форми і методи наукового пізнання?
- •42 .Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •44.Сутнісний та екзистенціальний підхід до тлумачення сутності людини.
- •46. Визначте природне, соціальне, біологічне в людині.
- •47. Проблемність людського буття: філософське осмислення
- •49. Суспільний прогрес та Назвіть основні концепції його тлумачення?
- •50. Суспільство як цілісна система?
- •52. Як в духовному досвіді людства усвідомлюється проблема смерті та безсмертя.
- •53. Філософське тлумачення техніки.
- •54. Філософський зміст проблеми відношення «людина - природа»?
- •55. Проаналізуйте сутність глобальних проблем людства.
- •57.Проаналізувати світо-глядні засади екологічної ситуації?
- •58.Способи обґрунтування і передачі цінностей
- •59. Базові життєві цінності.
- •60.Філософський зміст проблеми культури.
- •61.Охарактеризуйте особиві-сть співвідношення філософії і науки?
- •62. Філософія і світогляд?
- •63.Який зміст ми вкладаємо в поняття „віра“, „знання“,
- •Розкрийте сутність поняття „космоцентризм“, „теоцентризм“, „антропоцентризм“. Дайте порівняльну характеристику.
- •65. Розкрийте сутність понять „теїзм”, „деїзм” та „пантеїзм”?
- •66. Що таке номіналізм та реалізм?
- •67. Як співвідносяться між собою поняття раціоналізм та ірраціоналізм?
- •68. Розкрийте сутність понять емпіризм і раціоналізм?
- •69.Особливість спів від-ношення понять сієнтизм та антисцієнтизм ?
- •70.Розкрийте сутність понять „індукція“ та „дедукція“. Дайте їм порівняльну характеристику.
- •71. «Буття», «небуття», «суще»: сутність та характер взаємодії?
- •73.„Рух“ та „розвиток“: особливість взаємодії.
- •75.Як співвідносяться поняття „розвиток“, „прогрес“, „регрес“.
- •76. Зміст „розвитку”. Співвідношення з іншими поняттями?
- •78.Дайте порівняльну характеристику свідомості та несвідомого.
- •79.Розкрийте сутність понять верифікація, фальсифікація?
- •80.Як співвідносяться між собою поняття „людина“, „особа“, „особистість“?
- •81.Як співвідносяться між собою поняття „свідомість“, „самосвідомість“, „суспільна свідомість“?
- •82.Як співвідносяться між собою поняття „дух“, „душа“, „духовність“?
- •83. Який зміст ми вкладаємо в поняття «особистість» ? з якими пон. Вона співвідн.?
- •84.Дайте порівняльну характеристику понять „есенція“ та „екзистенція“?
- •86.Поняття „свобода“ та „відповідальність“: сутність та особливість взаємодії.
- •87. Як співвідносяться за своїм змістом „культура і цивілізація”?
- •89. Чи пов’язані між собою проблема смерті та безсмертя?
- •90. Філософські погляди в.І.Вернадського. Про ноосферу?
- •1. Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок
59. Базові життєві цінності.
Формування ціннісних орієнтації, поза всяким сумнівом, є прерогативою цілеспрямованого формування особи, з т.ч. її навчання й виховання. Але при цьому треба пам'ятати, що для формування ціннісних орієнтацій не досить одержати лише одні знання: суб'єкт повинен усвідомити їх людську значущість.
Те, що цінності оновлюються за своїм змістом і навіть змінюють одна одну, вказує на їхню "нерівноцінність", Справді, в одних ситуаціях пріоритетною цінністю виступав сила, в інших - закон, ще в інших - добро, істина або справедливість. Але всі цінності як істотні надбання людського досвіду повинні бути присутніми у свідомості якщо й не кожної окремої людини, то принаймні кожної людської спільноти. Базові життєві цінності благо, життя, користь, краса, правда, правда, істина, святість, добро, співпрпичепність, свобода, творчість, здоров’я, мудрість, традиція.
У давньогрецькій філософії поняття "благо" витлумачувалося як межа людських спрямувань, водночас їхня причина й мета. Й справді, для орієнтації серед різноманітних цінностей потрібна певна точка відліку, деяка "цінність цінностей". Життя, визнаване за цінність, являє собою ствердження блага в його безпосередності. Життя - це безумовна ствердність буття. Здоров'я - це життя в його вільному здійсненні, вільне від істотних перешкод і негативних можливостей. Це життя, сполучене із свободою.
Красу можна схарак-теризувати як естетичне благо. Користь - це благо, як воно стверджується у царині практичних інтересів і практичних дій.
Істина є узагальненням і каноном смислотворення скрізь, де здійснюються людиною пізнавальні зусилля. Це правильний образ пізнаваного, а разом і правильна позиція щодо пізнання конкретного об'єкта та життєвої ситуації загалом.
Правда являє собою істину в її соціально-історичному бутті. Це істина у поєднанні із справедливістю.
Добро - це моральне благо. Це граничний вияв усіх моральних цінностей — честі, гідності, обов'язку тощо.
Святість являє собою форму ствердження блага, яка викликає безумовну пошану й довіру. Це безпосереднє самозасвідчення блага Свобода як цінність витлумачується найперше як благо, здійснюване через безпосередню самореалізацію людини. Співпричетність - це прилученість людини до якогось цілого, визнавана за благо. З першого погляду, співпричетність суперечить свободі, бо вимагає відмови від певних прав на індивідуальну самореалізацію. Творчість стверджує цінність нового. Це визнавана за благо зверненість буття в майбутнє.
Традиція, навпаки, стверджує цінність усталеного. Це визнаване за благо минуле, засвідчене в своїй достатності колективним досвідом людей.
Незважаючи на те, що всі перелічені цінності укорінені в людському досвіді, вони все ж вимагають від людей певних зусиль для їх підтримання й поширення.Іншими словами, вони потребують свого постійного обгрун-тування.Головні способи обг-рунтування цінностей такі: 1) міфологічний; 2) релігійно-містичний (одкровення); 3) раціонально-логічний (пояснення й доведення); 4) емоційно-образний; 5) життєво-практичний Найзагальнішим способом практичного втілення цінностей у людському бутті є обернення їх на норми.