55. Проаналізуйте сутність глобальних проблем людства.

Глобальні проблеми людства умовлені нерівномірністю екологічного, демографічного, економічного, політичного, науково-технічного й культурного розвитку. До їх числа належать: встановлення міцного миру на Землі, знищення осередків міжнародної напруженості, охорони навколишнього середовища, запобігання найбільш небезпечним захворюванням, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення потреб в екологічно чистих продуктах харчування, в енергії, розвиток фізичних та духовних сил людини. Ці проблеми настільки взаємопов’язані, що не можна добитися успіху у вирішені однієї з них, ігноруючи або приділяючи недостатню увагу іншим. Глобальні проблеми не можуть бути вирішені зусиллями окремих держав. Це передбачає скоординовані зусилля всього світового співтовариства. Характерною рисою глобальних проблем є їх динамізм. Це, по-перше, можливість збільшення кількості проблем, які відносяться до глобальних; по-друге, вірогідність зменшення чи збільшення гостроти будь-якої з цих проблем. Глобальні проблеми класифікують на: 1) обумовлені політичними реаліями; 2) ті, що формуються у сфері взаємодії суспільства і природи; 3) ті, що складаються у духовній сфері особистості. Глобальні проблеми другої групи викликає не лише зменшення розриву між обсягом, якістю й видами природних ресурсів, втягнутих у діяльність суспільства. Так, енергетична проблема породжена насамперед стійкою орієнтацією великих держав на одержання енергосировини з інших країн, їх прагненням зберегти попередню організацію виробництва, а також небажанням втілити більш прогресивні методи споживання не відновлюваних ресурсів. Глобальні проблеми третьої групи пов’язані з рівнем свідомості людей і фіксують ставлення окремої людини до проблем людства.

57.Проаналізувати світо-глядні засади екологічної ситуації?

Глобальні проблеми є комплексними, тобто взаємнообумовленими і тісно пов’язаними одна з одною. Характерн. для країн нераціональна експлуатація природ. ресурсів не лише сприяє загостренню мінерал.-сировинних проблем, а й погіршує якість навкол.середовища, що приводить до погіршення здоров’я людей. Харак-ю рисою глоб. Проблем є також їхній динамізм:1)можливість збільшення кількості проблем, які відносяться до глобал.2) вірогідність зменшення чи збільшення гостроти будь-якої з цих проблем.

Звертаючись до глоб.проблем, що формуються у сфері взаємодії суспільства і природи, слід відмітити, що їх викликає не лише зменш. розриву між обсягом, якістю й видами природ. ресурсів, втягнутих в діяльність сусп., значно вужчими можливостями видобутку їх недорогими й екологічно обґрунтованими методами.

58.Способи обґрунтування і передачі цінностей

Поняття “цінність” дуже близьке за змістом до таких понять як потреба, інтерес, благо, корисність, але не зводиться до них. Цінність передбачає наявність певного суб’єкта. Цінність характеризує певні об’єктивні явища чиїх властивості, ознаки значущі для людей. Цінністю може бути і технічний винахід в тому випадку, коли він покращує, а не губить життя людей. Цінністю є людина для іншої людини, сімя, нація. Об’єктивно найвищою цінністю є людське життя. Ціннісні відносини формуються і передаються в процесі людської діяльності. Яка носить суспільний характер. Її знання об’єктивуються, опредмечуються, набувають здатність стати надбанням не лише своїх творців, але й інших людей, можуть включитися в культуру всього суспільства. Не лише речі, але й ідеї, способи діяльності виступають цінностями. Ми цінуємо і матеріальні блага і добробут людських вчинків і справедливість державних законів, й красу світу. Отже – цінність - це об’єктивна значущість багатоманітних компонентів дійсності, зміст яких визначається потребами і інтересами суспільних суб’єктів.

Які існують способи обґрунтування і передачі цінності. Поняття “цінність” дуже близьке за змістом до таких понять як потреба, інтерес, благо, корисність, але не зводиться до них. Цінність передбачає наявність певного суб’єкта. Цінність характеризує певні об’єктивні явища чиїх властивості, ознаки значущі для людей. Цінністю може бути і технічний винахід в тому випадку, коли він покращує, а не губить життя людей. Цінністю є людина для іншої людини, сімя, нація. Об’єктивно найвищою цінністю є людське життя. Ціннісні відносини формуються і передаються в процесі людської діяльності. Яка носить суспільний характер.Її знання об’єкти-вуються, опредмечуються, набувають здатність стати надбанням не лише своїх творців, але й інших людей, можуть включитися в культуру всього суспільства. Не лише речі, але й ідеї, способи діяльності висту-пають цінностями. Ми ціну-ємо і матеріальні блага і до-бробут людських вчинків і справедливість державних за-конів, й красу світу. Отже – цінність - це об’єктивна значущість багатоманітних компонентів дійсності, зміст яких визначається потребами і інтересами суспільних суб’є-ктів.