Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shporij.Filosofiya_3 (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
441.34 Кб
Скачать

33. Назвіть основні різновиди сфер буття та охарактеризувати їх?

Буття-це загальний процес існування світу. Буття розглядає: явищний світ, предметний світ, процесуальний світ, дійовий світ, становий світ, видовий світ. Специфічною формою буття є небуття, яке є його продовженням в рамках іншого змісту. Воно не є протилежним до буття, виникає паралельно.

Інобуття-різновид буття для позначення паралельної форми його існування. Напівбуття - різновид буття, в рамках якого розуміється не повністю основні особливості і характеристики об’єкта.

34. Простір і час як найзагальніші характеристики буття?

Простір і час є невід'ємними і найзагальнішими характер-ристиками. З античних часів у філософії сформувалися дві тенденції в поясненні юстору і.часу. Перша з них — субстаниійна (Пемоквіпь Ньютон}, згідно якою простір і час є «порожніми» формами, ізольованими, незалежними І матеріальних об'єктів. Простір у Ньютона - незмінне, безкінечне вміс-Іляше всіх матеріальних тіл. Час - вічна і незмінна тривалість. Простір і е -об'єктивні реальності, які є абсолютними, - вони все в себе вмішують Іі від чого не залежать. За Лей-бніцем. ні абсолютної порожнечі, ні чистої тривалості поза межами конкре­тних матеріальних тіл не існує. Простір - це порядок взаєморозташуваннІІ тіл, а час - порядок послідовностей, зміни подій. Сучасна наука, розвиваючи релятивну концепцію, доводить, що прос­тір і час знаходяться і у взаємозв'язку між собою і з розвитком матеріаль­них об'єктів та систем. У фізиці це знайшло свої відображення в теорії від­носності Ейнштейна.

У сучасній науковій картині світу домінує тенденція встановлювати все більш тісний зв'язок між матерією, розвитком, простором і часом. Простір тут є характеристикою буття як усталеного і структурно організованого. Простір визначає форму та структуру співіснування матеріальних об'єктів. Найзагальнішими властивостями простору є тривимірність, однорідність, безкінечність, симетричність, протяжність.Ідеє характери-стикою буття як плинного, здатного до змін і розвитку. Час визначає послідовність подій, їх тривалість, ритми та швидкість розвитку матеріа-льних об'єктів. Властивос­тями часу с одномірність, Асине-тричність, необоротність. Простір і час нерозривно пов'язані з особливостями матеріальних об'єктів, формами існування яких вони є.Тому визначають особи-вості фізичного, хімічного, біологічного, соціального про-стору і часу.Кожний фрагмент світу має свій власний простір і час.

Філософський аспект гюзгля-ду проблеми простору і часу пов'язаний з визначенням ролі даних категорій в людському бутті, з аналізом культурно-історичних факторів, що впливають на уявлення про час і простір у певну і епоху. Простір і час дісіиушютш не мільки Аоомами Існування матерії, але 1 засобами пізнання. Лвомами духовної діяльності, способами дшиь* чтяя нш овіємпяиїї людини в ІснюоЯша кульпчві.

35. Діалектика як вчення про розвиток.

Концептуальні підходи розвитку:

- метафізичний;

- діалектичний;

- синергетичний.

Діалектика є сучасною загальною теорією розвитку всього сущого, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах, категоріях та принципах. Розвиток – це закономірна якісна зміна матеріальних та ідеальних об’єктів, яка має незворотний і спрямований характер. Основою розвитку становить рух, зміна матерії, але не будь-яка зміна є розвитком. В процесі розвитку створюється нове, здатне до саморуху, самовідтворення, саморух і саморозвиток – важливі моменти діалектики як теорії розвитку. Саморозвиток виростає з саморуху як невід’ємного атрибута матерії. Саморух відображає зміну явища.

Діалектика як вчення про розвиток базується на єдності категорій, комплексів, заходів, комплекс принципів, які вивчають специфіку буття, групи категорій: -група категорій визначеності – який є об’єкт, що він в себе включає: загальне; особливе; одиничне; ціле; частина; елемент; система; структура; зміст; форма; сутність; внутрішні, скриті, невідомі характеристики чогось; явище; зовн. прояв сутності;

-група категорій детермінізму або спричиненості, обумовле-ності: причина; явище; привід;

-група категорій вибору: необхідність і випадковість; можливість і дійсність.

Діалектика як теорія розвитку спирається на такі фундаментальні поняття, як зв’язок, взаємодія, відно-шення. Поняття зв’язку є одним із найважливіших у діалектиці. Поняття зв’язку відбиває взаємообумовленість речей і явищ. Залежно від рівня організації і форм руху матерії, зв’язки є фізичні, хімічні, біологічні та суспільні. Суспільні зв’язки є виробнич, класові, нац., родинні, групові, особисті. Зв’язки можуть бути ою’єктивними і суб’єк-тивними, внутр. і зовн., простими і складними тощо. Можуть бути одиничними, загальними і всезагальними. Для розуміння діалектики як теорії розвитку є поняття взаємодія, що відображає процеси взаємовпливу різних об’єктів один на одного. Відношення характеризує взаємозалежність елементів певної системи. Альтернативним діалектиці є метафізика. Відмінності: 1. М: розвиток є зовнішньоспричиненим, Д: Основа розвитку – внутрішня суперечність буття; 2.М: розвиток являється результатом кількісних змін, Д: розвиток являє собою результат кількісно-якісних змін. 3.М: ігнорує наявність зв’язків між ступеннями і стадіями розвитку, Д: враховує зв’язки між студіями; стадіями розвитку. 4. М: розвиток мислиться як повне заперечення попередньої фази буття, Д: Розвиток є результатом діалектичного заперечення. 5 Д: Розвиток базується на наявності і поступальності (розвиток по спіралі), М: розвиток відбувається по замкнутому колу відсутніми елементами поступальності ( розвиток по колу).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]