- •1. Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок
- •3. Розкрийте суть компонентної структуру світогляду.
- •4. Розкрийте рівневу структуру світогляду.
- •5. Розкрийте структуру філософії як системи знань?
- •7. Виникнення філософії?
- •8. Типи філософування та їх характеристика?
- •9. Який зв’язок існує між філософією, релігією та міфологією ?
- •12.Основні риси і проблема-тика античної філософії
- •14. Дайте загальну характеристику філософських поглядів Середньовіччя?
- •15. Основні риси і особливості філософії Відродження
- •16.Назвіть основні риси і дайте характеристику філо-софії Нового часу.
- •19.Німецька класична філософія: представники та специфіка розробки основних філософських проблем.
- •20. Філософське вчення Канта.
- •21. Філософське вчення Гегеля.
- •22. Основні риси філософії Фейєрбаха
- •24.Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
- •25.Назвіть вихідні принципи філософії марксизму та розкрийте їх зміст.
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії у хХст.?
- •27. Розкрийте характерні риси структуралізму та герменевтики?
- •28. Охарактеризуйте основні ідеї неокласичної філософії кінця хіх ст. – початку хх століття.
- •29. Проблема людини у філософській антропології та персоналії?
- •31. Філософські погляди г.Сковороди
- •32. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •33. Назвіть основні різновиди сфер буття та охарактеризувати їх?
- •34. Простір і час як найзагальніші характеристики буття?
- •35. Діалектика як вчення про розвиток.
- •36. Свідомість як цілісна система.
- •37. Свідомість та її суттєві властивості.
- •38. Самосвідомість: сутність, форми, рівні та функції.
- •39. Проблема пізнання філософії.
- •41. Форми і методи наукового пізнання?
- •42 .Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •44.Сутнісний та екзистенціальний підхід до тлумачення сутності людини.
- •46. Визначте природне, соціальне, біологічне в людині.
- •47. Проблемність людського буття: філософське осмислення
- •49. Суспільний прогрес та Назвіть основні концепції його тлумачення?
- •50. Суспільство як цілісна система?
- •52. Як в духовному досвіді людства усвідомлюється проблема смерті та безсмертя.
- •53. Філософське тлумачення техніки.
- •54. Філософський зміст проблеми відношення «людина - природа»?
- •55. Проаналізуйте сутність глобальних проблем людства.
- •57.Проаналізувати світо-глядні засади екологічної ситуації?
- •58.Способи обґрунтування і передачі цінностей
- •59. Базові життєві цінності.
- •60.Філософський зміст проблеми культури.
- •61.Охарактеризуйте особиві-сть співвідношення філософії і науки?
- •62. Філософія і світогляд?
- •63.Який зміст ми вкладаємо в поняття „віра“, „знання“,
- •Розкрийте сутність поняття „космоцентризм“, „теоцентризм“, „антропоцентризм“. Дайте порівняльну характеристику.
- •65. Розкрийте сутність понять „теїзм”, „деїзм” та „пантеїзм”?
- •66. Що таке номіналізм та реалізм?
- •67. Як співвідносяться між собою поняття раціоналізм та ірраціоналізм?
- •68. Розкрийте сутність понять емпіризм і раціоналізм?
- •69.Особливість спів від-ношення понять сієнтизм та антисцієнтизм ?
- •70.Розкрийте сутність понять „індукція“ та „дедукція“. Дайте їм порівняльну характеристику.
- •71. «Буття», «небуття», «суще»: сутність та характер взаємодії?
- •73.„Рух“ та „розвиток“: особливість взаємодії.
- •75.Як співвідносяться поняття „розвиток“, „прогрес“, „регрес“.
- •76. Зміст „розвитку”. Співвідношення з іншими поняттями?
- •78.Дайте порівняльну характеристику свідомості та несвідомого.
- •79.Розкрийте сутність понять верифікація, фальсифікація?
- •80.Як співвідносяться між собою поняття „людина“, „особа“, „особистість“?
- •81.Як співвідносяться між собою поняття „свідомість“, „самосвідомість“, „суспільна свідомість“?
- •82.Як співвідносяться між собою поняття „дух“, „душа“, „духовність“?
- •83. Який зміст ми вкладаємо в поняття «особистість» ? з якими пон. Вона співвідн.?
- •84.Дайте порівняльну характеристику понять „есенція“ та „екзистенція“?
- •86.Поняття „свобода“ та „відповідальність“: сутність та особливість взаємодії.
- •87. Як співвідносяться за своїм змістом „культура і цивілізація”?
- •89. Чи пов’язані між собою проблема смерті та безсмертя?
- •90. Філософські погляди в.І.Вернадського. Про ноосферу?
- •1. Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок
33. Назвіть основні різновиди сфер буття та охарактеризувати їх?
Буття-це загальний процес існування світу. Буття розглядає: явищний світ, предметний світ, процесуальний світ, дійовий світ, становий світ, видовий світ. Специфічною формою буття є небуття, яке є його продовженням в рамках іншого змісту. Воно не є протилежним до буття, виникає паралельно.
Інобуття-різновид буття для позначення паралельної форми його існування. Напівбуття - різновид буття, в рамках якого розуміється не повністю основні особливості і характеристики об’єкта.
34. Простір і час як найзагальніші характеристики буття?
Простір і час є невід'ємними і найзагальнішими характер-ристиками. З античних часів у філософії сформувалися дві тенденції в поясненні юстору і.часу. Перша з них — субстаниійна (Пемоквіпь Ньютон}, згідно якою простір і час є «порожніми» формами, ізольованими, незалежними І матеріальних об'єктів. Простір у Ньютона - незмінне, безкінечне вміс-Іляше всіх матеріальних тіл. Час - вічна і незмінна тривалість. Простір і е -об'єктивні реальності, які є абсолютними, - вони все в себе вмішують Іі від чого не залежать. За Лей-бніцем. ні абсолютної порожнечі, ні чистої тривалості поза межами конкретних матеріальних тіл не існує. Простір - це порядок взаєморозташуваннІІ тіл, а час - порядок послідовностей, зміни подій. Сучасна наука, розвиваючи релятивну концепцію, доводить, що простір і час знаходяться і у взаємозв'язку між собою і з розвитком матеріальних об'єктів та систем. У фізиці це знайшло свої відображення в теорії відносності Ейнштейна.
У сучасній науковій картині світу домінує тенденція встановлювати все більш тісний зв'язок між матерією, розвитком, простором і часом. Простір тут є характеристикою буття як усталеного і структурно організованого. Простір визначає форму та структуру співіснування матеріальних об'єктів. Найзагальнішими властивостями простору є тривимірність, однорідність, безкінечність, симетричність, протяжність.Ідеє характери-стикою буття як плинного, здатного до змін і розвитку. Час визначає послідовність подій, їх тривалість, ритми та швидкість розвитку матеріа-льних об'єктів. Властивостями часу с одномірність, Асине-тричність, необоротність. Простір і час нерозривно пов'язані з особливостями матеріальних об'єктів, формами існування яких вони є.Тому визначають особи-вості фізичного, хімічного, біологічного, соціального про-стору і часу.Кожний фрагмент світу має свій власний простір і час.
Філософський аспект гюзгля-ду проблеми простору і часу пов'язаний з визначенням ролі даних категорій в людському бутті, з аналізом культурно-історичних факторів, що впливають на уявлення про час і простір у певну і епоху. Простір і час дісіиушютш не мільки Аоомами Існування матерії, але 1 засобами пізнання. Лвомами духовної діяльності, способами дшиь* чтяя нш овіємпяиїї людини в ІснюоЯша кульпчві.
35. Діалектика як вчення про розвиток.
Концептуальні підходи розвитку:
- метафізичний;
- діалектичний;
- синергетичний.
Діалектика є сучасною загальною теорією розвитку всього сущого, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах, категоріях та принципах. Розвиток – це закономірна якісна зміна матеріальних та ідеальних об’єктів, яка має незворотний і спрямований характер. Основою розвитку становить рух, зміна матерії, але не будь-яка зміна є розвитком. В процесі розвитку створюється нове, здатне до саморуху, самовідтворення, саморух і саморозвиток – важливі моменти діалектики як теорії розвитку. Саморозвиток виростає з саморуху як невід’ємного атрибута матерії. Саморух відображає зміну явища.
Діалектика як вчення про розвиток базується на єдності категорій, комплексів, заходів, комплекс принципів, які вивчають специфіку буття, групи категорій: -група категорій визначеності – який є об’єкт, що він в себе включає: загальне; особливе; одиничне; ціле; частина; елемент; система; структура; зміст; форма; сутність; внутрішні, скриті, невідомі характеристики чогось; явище; зовн. прояв сутності;
-група категорій детермінізму або спричиненості, обумовле-ності: причина; явище; привід;
-група категорій вибору: необхідність і випадковість; можливість і дійсність.
Діалектика як теорія розвитку спирається на такі фундаментальні поняття, як зв’язок, взаємодія, відно-шення. Поняття зв’язку є одним із найважливіших у діалектиці. Поняття зв’язку відбиває взаємообумовленість речей і явищ. Залежно від рівня організації і форм руху матерії, зв’язки є фізичні, хімічні, біологічні та суспільні. Суспільні зв’язки є виробнич, класові, нац., родинні, групові, особисті. Зв’язки можуть бути ою’єктивними і суб’єк-тивними, внутр. і зовн., простими і складними тощо. Можуть бути одиничними, загальними і всезагальними. Для розуміння діалектики як теорії розвитку є поняття взаємодія, що відображає процеси взаємовпливу різних об’єктів один на одного. Відношення характеризує взаємозалежність елементів певної системи. Альтернативним діалектиці є метафізика. Відмінності: 1. М: розвиток є зовнішньоспричиненим, Д: Основа розвитку – внутрішня суперечність буття; 2.М: розвиток являється результатом кількісних змін, Д: розвиток являє собою результат кількісно-якісних змін. 3.М: ігнорує наявність зв’язків між ступеннями і стадіями розвитку, Д: враховує зв’язки між студіями; стадіями розвитку. 4. М: розвиток мислиться як повне заперечення попередньої фази буття, Д: Розвиток є результатом діалектичного заперечення. 5 Д: Розвиток базується на наявності і поступальності (розвиток по спіралі), М: розвиток відбувається по замкнутому колу відсутніми елементами поступальності ( розвиток по колу).