45. Регіональний та типологічний підходи до класифікації країн.

Є декілька способів класифікації країн залежно від обраного критерію. Можна виокремити групи країн за розмірами території (великі, малі, держави-карлики), за чисельністю населення, соціально-політичним устроєм (монархії, республіки), рівнем економічного розвитку, географічними положеннями. В курсі "Економіка зарубіжних країн" найдоцільніше скористатися двома схемами: регіональною і типологічною, яка грунтується на критерії економічного розвитку.

Регіональний підхід полягає в групуванні країн за географічною ознакою. Виокремлюються великі регіони, які містять компактно розташовані країни, що мають спільні риси в природних умовах, особливостях історичного і культурного розвитку. Такими регіонами є: 1. Західна Європа, шо включає економічно розвинені країн.Цей режим, у свою чергу, поділяється на власне Західну, Північну й Південну Європу.

2. Центральна Європа включає колишні європейські соціалістичні країни за межами СРСР.

3. Східна Європа складається з України, Росії. Білорусі, Молдови, Естонії, Латвії і Литви.

4. Півдепно-Західна Азія включає Туреччину, Кіпр, Іран, Ірак, Сирію, Ліван, Ізраїльта ін.

5. Центральна Азія виокремилася на просторі колишніх азіатських республік СРСР.

6. Південну Азію складають Індія, Пакистан, Непал, Бутан, Бангладеш, Шрі-Ланка, а також декілька дрібних острівних держав. 7. Далекий Схід представляють Китай, Японія, КНДР, Республіка Корея, Монголія. 8. Південно-Східна Азія складається з В'єтнаму, Лаосу, Камбоджі, Таїланду, М'янми та ін.

9. Австралія і Океанія - це Австралія. Нова Зеландія, Папуа-Нова Гвінея й велика кількість дрібних острівних держав. 10. Північна Африка об'єднує такі арабські держави: Єгипет, Судан, Лівію, Туніс, Алжир, Марокко, Західну Сахару, Мавританію.

11. Західна Африка має досить строкатий склад; найбільші країни цього регіону - Малі, Нігер, Чад, Центральноафриканська республіка, Сенегал, Буркі-на-Фасо, Гвінея, Гана, Кот-д'ївуар.

12. Східна Африка: Ефіопія, Еритрея, Сомалі, Кенія, Уганда, Танзанія, Руанда, Бурунді.

13. Південна Африка: Замбія, Зімбабве, Мозамбік, Мадагаскар, Малаві, Ботсвана, Намібія.

14. Північна Америка: США, Канада, Мексика. За іншою класифікацією Мексику відносять до регіону "Латинська Америка", з яким вона тісніше пов'язана за мовно-культурними й історичними ознаками.

15. Латинська Америка поєднує країни, переважна більшість яких колись була в колоніальній залежності від Іспанії, тому офіційною мовою тут є іспанська; Бразилія розмовляє португальською. До цього регіону окремою підгрупою входить Карибський басейн, найбільші країни якого - Куба, Гаїті, Ямайка, Домініканська республіка, Гватемала, Сальвадор, Нікарагуа, Гондурас, Панама. Як уже говорилося, до Латинської Америки природно належить і Мексика.

Наведена схема є найпоширенішою, але не єдиною. Виокремлюють Азіатсько-Тихоокеанський регіон - величезний простір, що включає Східну і Південно-Східну Азію, Австралію й Океанію, східні регіони Росії й країни Північної й Південної Америки, що тяжіють до Тихого океану. Цей регіон визначається прискореним динамізмом економічного розвитку.

Типологічний підхід до класифікації країн світу враховує насамперед, дві основні характеристики: показники рівня економічного розвитку і соціально-економічну структуру країни. Крім того, береться до уваги динаміка економічного розвитку, ступінь відкритості економіки, орієнтація на демократичні перебудови. Найбільш загальний характер має класифікація, запропонована ООН. Вона виокремлює три групи країн:§ індустріально розвинуті;§ країни з перехідною економікою;§ країни, що розвиваються.В останній групі виокремлюються дві підгрупи нові індустріальні країни й найменш розвинуті країни.

До індустріально розвинутих країн належать усі країни Західної Європи (крім Мальти, яка трактується як країна, що розвивається), США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Японія та Ізраїль. Іноді до цієї групи додасться ще Південно-Африканська Республіка (ПАР). Тут також виокремлюється підгрупа найрозвинутіших країн -Велика Сімка: США, Японія, Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Канада. Частка індустріально розвинутих країн у сукупному ВНП країн світу становить 75%, в тому числі частка Сімки - 61%. Останнім часом групу індустріально розвинутих країн називають

"Золотим мільярдом". Мільярдом - через те, що вкупі населення цих країн становить приблизно мільярд жителів, а золотим - через високий рівень розвитку економіки.

Країни з перехідною економікою - цс колишні соціалістичні країни, що перебудовують економіку на ринкові засади. Серед них - країни СНД, Естонія, Латвія, Литва, країни Центральної Європи. Доречно до цієї групи відносити й Китай, хоча ООН класифікувала його як країну, що розвивається. Проте якщо зважити, що Китай почав економічну перебудову раніше, ніж пострадянські держави і досяг у цьому вражаючих зрушень, слушно його включити саме в другу групу країн.

Країни, що розвиваються, складають дуже строкату, неоднорідну групу. Вони сильно відрізняються одна від одної за розмірами, економічним потенціалом і темпами розвитку. Є, втім, одна риса, що їх об'єднує: більшість з них - колишні колонії. Крім того, донедавна майже всі вони сильно відставали від розвинутих країн за економічним розвитком.

Наприкінці XX ст. розпочалося швидке зростання темнів розвитку країн, які увійшли до стадії індустріалізації. Це нові індустріальні країни. Чіткого визначення складу цієї підгрупи немає; найчастіше до неї включають Бразилію, Мексику, Аргентину, Республіку Корею, Сингапур, Таїланд, Філіппіни, Індонезію, Тайвань. Інша підгрупа крапі, що розвивається, складається з найменш розвинутих країн, які не спроможні здійснити індустріалізацію, подолати вражаючу бідність. їх частка в сукупному ВНП світу неухильно надає. Згідно з класифікацією ООН, до цієї підгрупи належить 45 країн, переважна частина яких знаходиться в Африці (Ефіопія, Уганда, Танзанія, Ангола, Сомалі, Судан, Чад).

Класифікація ООН, шо виділяє три типи держав, досить умовна. Вона більше спирається на історичні традиції, ніж на сучасні реалії. Деякі з країн, що розвиваються, за світовими економічними показниками випереджають країни, що традиційно вважаються розвинутими. Так, за абсолютним обсягом ВВП Бразилія в 7 разів перевищує показник своєї колишньої метрополії - Португалії; до того ж, вона має більш розвинуту індустрію, інфраструктуру. Правда, вона вчетверо поступається Португалії за душовим показником (відповідно 4300 дол. і 17 456 дол.). Але, наприклад, країни Перської затоки в декілька разів перевищують за цим показником і Португалію, і Грецію, й Іспанію.

жодна схема класифікації країн не може претендувати на єдино правильну, всі вони умовні. Проте вони дозволяють в процесі аналізу економіки країн скоріше й чіткіше виявити їх характерні риси, побачити спільне й відмінне а їх розвитку. Залежно від завдань, що ставляться при вивченні країн, слід користуватися тією чи іншою схемою.