2. Основні досягнення та принципи діяльності Європейського союзу

Європейський Союз - інтеграційна організація, головною метою якої служить побудова “як можна тіснішого союзу європейських народів” (ст. 1 Договору про Європейський Союз).

Членом Союзу має право стати будь-яка європейська держава, що дотримує демократичні принципи суспільного устрою: “принципи свободи, демократії, пошані прав людини і основних свобод, а також принцип правової держави” (ст. 6, ст. 49 Договорів про Європейський Союз).

Для вступу до складу Європейського Союзу необхідна, крім того, наявність в країні досить високого рівня економічного розвитку, порівнянного з середніми показниками ЄС, і здійснення правової реформи з тим, аби завчасно привести внутрішнє законодавство держави-кандидата у відповідність з нормами права Європейського Союзу.

Європейська інтеграція забезпечила стабільність, світ і економічне процвітання впродовж останніх п'ятдесяти років. Вона допомогла підняти рівень життя, створити внутрішній ринок, ввести єдину загальноєвропейську валюту - євро - і укріпити роль Союзу в світі.

Найбільш принципові досягнення Союзу:

• побудова спільного ринку, на основі якого утворений єдиний внутрішній ринок ЄС, - “простір без внутрішніх кордонів, в якому, згідно положенням цього договору, забезпечується вільне переміщення товарів, осіб, послуг і капіталів” (ст. 14 Договорів про установу Європейського співтовариства);

• будівництво економічного і валютного союзу. Його основою служить єдина грошова одиниця ЄС - євро (у цьому процесі доки не беруть участь Великобританія, Данія і Швеція, які з різних причин зберегли в обігу свої національні валюти);

• створення Шенгенського простору і введення єдиної візи для іноземців на підставі Шенгенських угод;

• розробка і проведення інститутами Європейського Союзу загальної політики в різних областях: загальна аграрна політика ЄС, політика конкуренції, імміграційна, транспортна, екологічна політика і др.;

• формування права Європейського Союзу - самостійної правової системи, яка регулює багато важливих сфер суспільних стосунків за участю держав-членів, юридичних осіб і пересічних громадян;

• введення інституту громадянства Союзу як стійкому правовому зв'язку громадян держав-членів безпосередньо з Європейським Союзом. Новим комплексним джерелом, в якому закріплені основи правового положення громадян Союзу, виступає прийнята в 2000 р. Хартія Європейського Союзу про основні права;

• прийняття законодавства про Європейський акціонерному обществе- єдиній організаційно-правовій формі юридичних осіб, яка може використовуватися для здійснення підприємницької діяльності на всій території Європейського Союзу;

• розробка законодавства і вживання організаційних заходів в кримінально-правовій сфері з метою перетворити Європейський Союз в цілому в “простір свободи, безпеки і правосуддя” (ст. 2 Договори про Європейський Союз): нормативні акти по боротьбі з тероризмом, фальшивомонетницею, відмиванням грошей і іншими формами “транснаціональної” злочинності; встановлення мінімальних стандартів захисту прав осіб, злочинів, що стали жертвами; створення Європейського поліцейського відомства (Еворопол); підготовка до введення “європейського ордера на арешт” і др.;

• перетворення Європейського Союзу на самостійного учасника міжнародних відносин, встановлення Союзом партнерських стосунків з іноземними державами.

Європейський Союз заснований на принципі верховенства закону і демократії. Союз - це не нова держава, що створюється з нині існуючих країн, його не можна порівняти і з іншими міжнародними організаціями. Країни-члени ЄС делегують частину свого суверенітету єдиним інститутам влади, що представляють інтереси Союзу як єдиного цілого в питаннях, що представляють загальноєвропейський інтерес. Всі рішення і процедури витікають з основних договорів, ратифікованих країнами-членами.

Основні цілі Союзу, що декларують:

• Введення європейського громадянства

• Забезпечення свободи, безпеки і законності

• Сприяння економічному і соціальному прогресу

• Зміцнення ролі Європи в світі

Гімн Європейського Союзу - ''Ода радости'': фрагмент дев'ятої симфонії Людвіга Ван Бетховена

Основними законодавчими документами Європейського Союзу (ЄС) є Єдиний європейський акт, Договір про Європейський Союз та Договори, що укладають Європейські Співтовариства. В цих документах визначені: мета створення ЄС, інститути цієї організації, їх функції та порядок формування, викладені принципи функціонування ЄС, його компетенції, основні завдання і засади співробітництва.

Відповідно до цих документів метою ЄС є:

1. Сприяння проведенню збалансованої і довгострокової соціальної та економічної політики, зокрема шляхом створення простору без внутрішніх кордонів, шляхом економічного та соціального вирівнювання, створення економічного і валютного союзу, що має на меті введення спільної валюти.

2. Утвердження Європейської спільноти на міжнародній арені, зокрема шляхом проведення спільної зовнішньої політики та політики в галузі суспільної безпеки, яка могла б привести до створення у разі необхідності системи спільної оборони.

3. Посилення захисту прав та інтересів громадян держав-учасниць шляхом введення громадянства Союзу.

4. Розвиток тісного співробітництва у галузі судової практики та внутрішніх справ.

5. Збереження досягнутого рівня інтеграції Співтовариства і, виходячи з нього, визначення, якою мірою політика та форми співробітництва, що встановлені Договорами, потребують перегляду для забезпечення ефективності механізмів та інститутів ЄС.

Згідно з установчими документами до компетенції ЄС належать такі види діяльності:

• скасування мита і кількісних обмежень на імпорт та експорт товарів між державами -учасницями, а також інші заходи, що мають ту ж спрямованість;

• спільна торговельна політика;

• внутрішній ринок, що характеризується зняттям перешкод для вільного переміщення товарів, осіб, послуг і капіталів між державами-учасницями;

• заходи, що стосуються в'їзду та переміщення на внутрішньому ринку;

• спільна політика в галузях сільського господарства та риболовства;

• спільна транспортна політика;

• встановлення системи, що запобігає порушенням на внутрішньому ринку;

• зближення національних законодавств держав-учасниць такою мірою, яка необхідна для нормального функціонування спільного ринку;

• політика в соціальній сфері, включаючи діяльність Європейського соціального фонду;

• економічне і соціальне єднання;

• політика захисту навколишнього середовища;

• підвищення конкурентоспроможності промисловості Союзу;

• сприяння дослідженням та технологічному розвитку;

• стимулювання зусиль по створенню та розвитку транс'європейських комунікаційних мереж та інфраструктури;

• внесок у досягнення високого рівня охорони здоров'я;

• внесок в освіту, професійне навчання та розквіт культури держав-учасниць;

• політика співробітництва у сприянні всебічного розвитку держав-учасниць;

• асоціація з заморськими країнами та територіями для розширення торгівлі й спільного сприяння економічному і соціальному розвитку;

• внесок у захист споживачів;

• заходи в галузі енергетики, соціального захисту й туризму.