- •Курс лекцій «Україна в Європі і Світі» проф. Корнієнка в.О.
- •Тема 5. Виникнення і еволюція нато
- •Тема 6. Структура та основи функціонування нато
- •Тема 7. Україна — нато: стан, проблеми та перспективи взаємовідносин
- •Тема 1. Європейська інтеграція україни як проблема доцільності
- •1. Розуміння сутності євроінтеграції та її логіка
- •2. Поняття європейських цінностей та перспектив євроінтеграції
- •3. Умови й практична природа євроінтеграції
- •4. Євростандарти та проблема вибору для України
- •5. Міфи євроантлантичної інтеграції
- •Тема 2. Створення та еволюція єс
- •Історія створення та розвитку Європейського Союзу
- •Основні досягнення та принципи діяльності Європейського союзу
- •3. Організаційна будова та структура Євросоюзу.
- •4.Європейський досвід і пострадянські реалії
- •Тема 3. Механізми взаємодії європейської інтеграції
- •1. Європейська конституція
- •2. Право Європейського Союзу
- •3. Захист прав людини в ес
- •4. Бюджет Європейського Союзу
- •5.Альтернативні варіанти європейської інтеграції
- •Тема 4. Україна і європейський союз: основи співробітництва
- •Україна на шляху Європейської інтеграції
- •2. Критерії розширення і поглиблення європейської інтеграції та Україна
- •3. Формування договірно-правових і політичних засад співробітництва України і єс
- •4. Рада з питань співробітництва між Україною і єс
- •5. Рішення і документи єс щодо України
- •6. Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу
- •7. План дій Україна-єс
- •8. Розвиток економічних відносин між Україною та єс
- •9. Проблеми інтеграції українського енергетичного сектору з ринком єс
- •10. Перспективи політичного і гуманітарного співробітництва України і єс
- •11. Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки
- •12. Інтеграція та її вплив на сферу людського розвитку
- •13. Перешкоди на шляху євроінтеграції
- •Тема 5. Виникнення і еволюція нато
- •Причини утворення Організації Північноатлантичного договору
- •2. Сутність Північноатлантичного договору
- •3.Принципи політики євроатлантичної безпеки на платформі нато
- •4.Причини існування нато після розпаду Організації Варшавського договору
- •5.Основні положення Стратегічної концепції нато
- •6. Основні відмінності між нато та єс як міжнародних міжурядових організацій
- •Тема 6. Структура та основи функціонування нато
- •1. Структура управління нато і механізм прийняття рішень
- •2. Збройні сили нато
- •3. Витрати на оборону в країнах нато
- •4. Сутність та значення Ради євроантлантичного партнерства (рєап) та програми «Партнерство заради миру»(пзм)
- •5. Кампанія нато в Афганістані
- •6. Нато — Ірак
- •7. Нато — Росія
- •8. Нато — Югославия (1999 p.)
- •1. Серйозні порушення прав людини.
- •2. Провал спроб мирного врегулювання.
- •3. Бездіяльність Ради Безпеки оон.
- •4. Реакція міжнародного співтовариства.
- •Тема 7. Україна — нато: стан, проблеми та перспективи взаємовідносин
- •1. Правові чинники вступу України до нато
- •2. Нейтралітет України та міжнародні реалії
- •3.Можливі переваги євроатлантичної інтеграції для України
- •4. Основні етапи розвитку взаємовідносин між Україною і нато
- •1. Етап становлення відносин Україною і нато
- •II. Етап формування особливого партнерства між Україною і нато: (1996-2002pp.)
- •5. Співпраця Україна з нато в цивільних галузях
- •6. Перспективи українського оборонно-промислового комплексу з набуттям членства в нато
- •7. Фінансово-економічна складова членства України в нато
- •8. Критерії членства в нато
- •9.Соціально-політичні наслідки вступу України до нато
11. Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки
З метою інтенсифікації співробітництва України з ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки 18 червня 2007 року на засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС підписано оновлений План дій Україна - ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки. З метою імплементації, моніторингу та оцінки виконання Плану дій ЮСБ експертами України та ЄС, в рамках Підкомітету №6 „Юстиція, свобода та безпека”, було розроблено проект Плану-графіку імплементації положень Плану дій ЮСБ.
Наразі проводиться експертне доопрацювання цього документу. Очікується, що в результаті ухвалення і забезпечення імплементації нового Плану-графіку, який містить 99 цілей і передбачає виконання 224 спільних заходів за напрямками міграції і притулку, прикордонного співробітництва та візової політики, боротьби з організованою злочинністю, тероризмом, співпраці у питаннях забезпечення верховенства права, вдосконалення правової системи, правового та правоохоронного співробітництва (попередній Графік, ухвалений у 2002 році, включав 42 цілі і 134 заходи), співробітництво між Україною і ЄС у сфері ЮСБ буде суттєво посилене.
Україна та ЄС також успішно завершили тривалий та непростий переговорний процес щодо пакетного укладення угод про спрощення візового режиму та реадмісію. 18 червня 2007 р. у ході засідання Ради з питань співробітництва у Люксембурзі відбулося підписання угод. Угоди набули чинності з 1 січня 2008 року. Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз встановлює спрощений режим видачі віз українським громадянам консульськими установами держав-членів ЄС у рамках шенгенського законодавства.
Ключовими елементами угоди є положення про перспективу запровадження взаємного безвізового режиму; безвізовий режим для власників дипломатичних паспортів; видачу багаторазових віз (строком від 1 до 5 років) широкому колу громадян України, в т.ч. представникам бізнесових кіл, членам урядових делегацій, родичам громадян України, що легально проживають в державах-членах ЄС, журналістам, спортсменам, учасникам наукових, культурних і мистецьких заходів; видачу безкоштовних віз для чисельних категорій осіб, зокрема, дітей віком до 18 років та дітей віком до 21 року, що знаходяться на утриманні, пенсіонерів, журналістів, родичів громадян України, що легально проживають в країнах-членах ЄС.
Угода упорядковує перелік документів, що підтверджують мету поїздки, фіксує консульський збір за видачу візи на рівні 35 євро та 70 євро у термінових випадках, обмежує строки розгляду анкет на видачу візи 10 календарними днями. Політична декларація до Угоди передбачає укладення двосторонніх угод між Україною та Польщею, Угорщиною, Словаччиною і Румунією про правила місцевого прикордонного руху для мешканців прикордонних районів. Україна у вересні уклала відповідну угоду з Угорською Республікою (тимчасово застосовується з 15 грудня 2007 року) та парафувала угоду зі Словацькою Республікою, яку планується підписати у лютому 2008 р.
Триває переговорний процес щодо проекту такої угоди з Польщею. Угоди передбачають здійснення руху громадянами України та відповідної держави-члена, які проживають у прикордонній зоні (до 50 км від лінії кордону), без віз на підставі дозволів на спрощений перетин кордону. Угода між Україною та ЄС про реадмісію регулює процедури, пов'язані з ідентифікацією та поверненням громадян України та третіх країн, осіб без громадянства, які потрапили або перебувають на території держав-членів ЄС нелегально. Нею передбачені звичайна і прискорена процедури реадмісії, визначаються документи, що підтверджують походження нелегального мігранта, встановлюються часові рамки виконання запитів щодо реадмісії.
Принциповим в угоді є досягнення сторонами компромісу щодо встановлення дворічного перехідного періоду стосовно повернення в Україну мігрантів з третіх країн, що дасть додатковий час для створення відповідних інституційних спроможностей у сфері управління міграцією та зміцнення прикордонного контролю. Для української сторони було важливо заручитися зобов'язанням ЄС надати додаткову фінансову та технічну допомогу для цих потреб, що відображено в односторонній декларації ЄС як додатку до угоди про реадмісію. В цьому контексті набуває актуальності питання підготовки українською стороною якісних проектів в галузі міграційного менеджменту та боротьби з нелегальними мігрантами.
На даний час українська сторона не використовує повною мірою наявні інструменти фінансової допомоги. Попри укладення згаданих угод про спрощення оформлення віз та про реадмісію спостерігається стійка тенденція до погіршення умов і ускладнення процедури розгляду візових заяв українських громадян дипломатичними представництвами і консульськими установами країн-членів Шенгенської зони ЄС. У першу чергу це стосується тривалих строків розгляду заяв, переліку документів, необхідних для видачі візи, запровадження практики посередницьких візових центрів, діяльність яких у частині стягнення додаткової плати за оформлення віз є несумісною з положеннями підписаної угоди про спрощення візового режиму.
У цьому зв'язку, українська сторона привертала увагу Європейської Комісії, німецького і португальського головувань в Раді ЄС до конкретних фактів дискримінаційного ставлення з боку консульських установ держав-членів ЄС до українських громадян. Зі сторони ЄС розв’язання цих питань пов’язується з імплементацією візової угоди, початком функціонування Спільного комітету, перше засідання якого заплановано провести у квітні 2008 р., а також прийняттям законодавства ЄС у візовій сфері, зокрема, Єдиного візового кодексу.
У контексті співпраці за напрямками боротьби з корупцією, організованою злочинністю і тероризмом налагоджено контакти між зацікавленими органами України та Лісабонським моніторинговим Центром ЄС з питань споживання і розповсюдження наркотиків (EMCDDA), проведено перше засідання з питань наркотиків у форматі Україна-Трійка ЄС (Брюссель, 01.06.07) Водночас, відсутній прогрес у проведенні переговорів і укладенні угод з Європолом та Євроюстом. Це пояснюється як змінами у мандаті Європолу, так і триваючим в Україні процесом ратифікації Конвенції Ради Європи про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних та Додаткового протоколу до неї.
Що стосується зміцнення співпраці в сфері управління кордонами і міграційними процесами, то у ході засідання міністрів юстиції і внутрішніх справ України та Трійки ЄС (Люксембург, 11.06.07) укладені Робочі домовленості про встановлення оперативного співробітництва між Державною прикордонною службою України та Європейським Агентством з менеджменту оперативного співробітництва на зовнішніх кордонах країн-членів ЄС (FRONTEX) і визначені пріоритетні напрямки їх практичної реалізації. З зв’язку з вступом у грудні 2007 р. дев’яти нових країн-членів ЄС до Шенгенської зони одним з найгостріших проблемних питань у цій сфері залишається відновлення спільного прикордонного та митного контролю як на території ЄС, так і на українській території. Під час 10-го засідання Комітету з питань співробітництва Україна-ЄС (листопад 2007р., м.Брюссель) на розгляд ЄС було внесено пропозицію започаткувати експертні консультації з метою досягнення відповідної домовленості між Україною та ЄС.
