
- •Курс лекцій «Україна в Європі і Світі» проф. Корнієнка в.О.
- •Тема 5. Виникнення і еволюція нато
- •Тема 6. Структура та основи функціонування нато
- •Тема 7. Україна — нато: стан, проблеми та перспективи взаємовідносин
- •Тема 1. Європейська інтеграція україни як проблема доцільності
- •1. Розуміння сутності євроінтеграції та її логіка
- •2. Поняття європейських цінностей та перспектив євроінтеграції
- •3. Умови й практична природа євроінтеграції
- •4. Євростандарти та проблема вибору для України
- •5. Міфи євроантлантичної інтеграції
- •Тема 2. Створення та еволюція єс
- •Історія створення та розвитку Європейського Союзу
- •Основні досягнення та принципи діяльності Європейського союзу
- •3. Організаційна будова та структура Євросоюзу.
- •4.Європейський досвід і пострадянські реалії
- •Тема 3. Механізми взаємодії європейської інтеграції
- •1. Європейська конституція
- •2. Право Європейського Союзу
- •3. Захист прав людини в ес
- •4. Бюджет Європейського Союзу
- •5.Альтернативні варіанти європейської інтеграції
- •Тема 4. Україна і європейський союз: основи співробітництва
- •Україна на шляху Європейської інтеграції
- •2. Критерії розширення і поглиблення європейської інтеграції та Україна
- •3. Формування договірно-правових і політичних засад співробітництва України і єс
- •4. Рада з питань співробітництва між Україною і єс
- •5. Рішення і документи єс щодо України
- •6. Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу
- •7. План дій Україна-єс
- •8. Розвиток економічних відносин між Україною та єс
- •9. Проблеми інтеграції українського енергетичного сектору з ринком єс
- •10. Перспективи політичного і гуманітарного співробітництва України і єс
- •11. Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки
- •12. Інтеграція та її вплив на сферу людського розвитку
- •13. Перешкоди на шляху євроінтеграції
- •Тема 5. Виникнення і еволюція нато
- •Причини утворення Організації Північноатлантичного договору
- •2. Сутність Північноатлантичного договору
- •3.Принципи політики євроатлантичної безпеки на платформі нато
- •4.Причини існування нато після розпаду Організації Варшавського договору
- •5.Основні положення Стратегічної концепції нато
- •6. Основні відмінності між нато та єс як міжнародних міжурядових організацій
- •Тема 6. Структура та основи функціонування нато
- •1. Структура управління нато і механізм прийняття рішень
- •2. Збройні сили нато
- •3. Витрати на оборону в країнах нато
- •4. Сутність та значення Ради євроантлантичного партнерства (рєап) та програми «Партнерство заради миру»(пзм)
- •5. Кампанія нато в Афганістані
- •6. Нато — Ірак
- •7. Нато — Росія
- •8. Нато — Югославия (1999 p.)
- •1. Серйозні порушення прав людини.
- •2. Провал спроб мирного врегулювання.
- •3. Бездіяльність Ради Безпеки оон.
- •4. Реакція міжнародного співтовариства.
- •Тема 7. Україна — нато: стан, проблеми та перспективи взаємовідносин
- •1. Правові чинники вступу України до нато
- •2. Нейтралітет України та міжнародні реалії
- •3.Можливі переваги євроатлантичної інтеграції для України
- •4. Основні етапи розвитку взаємовідносин між Україною і нато
- •1. Етап становлення відносин Україною і нато
- •II. Етап формування особливого партнерства між Україною і нато: (1996-2002pp.)
- •5. Співпраця Україна з нато в цивільних галузях
- •6. Перспективи українського оборонно-промислового комплексу з набуттям членства в нато
- •7. Фінансово-економічна складова членства України в нато
- •8. Критерії членства в нато
- •9.Соціально-політичні наслідки вступу України до нато
6. Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу
Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу (11 червня 1998 р.) визначила головні пріоритети діяльності органів виконавчої влади па період до 2007 р., протягом якого мають бути створені передумови, необхідні для набуття Україною членства в ЄС. Вона має забезпечити входження держави до європейського економічного, політичного і правового простору і отримання на цій основі статусу асоційованого члена в ЄС, що є головним зовнішньополітичним пріоритетом України в середньостроковому вимірі.
Стратегія визначила основні напрямки співробітництва України з ЄС: Адаптація законодавства України до законодавства ЄС полягає у зближенні із сучасною європейською системою права, що забезпечить розвиток політичної, підприємницької, соціальної, культурної активності громадян України, економічний розвиток держави, а також сприятиме зростанню добробуту громадян, приведенню його до рівня, що склався у країнах-членах ЄС. Цей процес має охопити приватне, митне, трудове, фінансове, податкове законодавство, законодавство про інтелектуальну власність, охорону праці, охорону життя і здоров'я, довкілля, захист прав споживачів, технічні правила й стандарти, транспорт.
Економічна інтеграція і розвиток торговельних відносин між Україною і ЄС полягає у лібералізації і синхронізованому відкритті ринків ЄС і України, у взаємному збалансуванні торгівлі, наданні на засадах взаємності режиму сприяння інвестиціям з ЄС в Україну та українським експортерам на ринках ЄС, у запровадженні спільного правового поля і єдиних стандартів у сфері конкуренції та державної підтримки виробників.
Важелем просування українських інтересів у відносинах з ЄС має стати визнання з боку ЄС важливого значення України у формуванні нової архітектури європейської безпеки. Одним з головних чинників інтеграції України до ЄС Стратегія визнала розширення співробітництва між Україною і ЗЄС - провідною структурою у сфері оборони і безпеки ЄС.
Важливим напрямком інтеграційного процесу Стратегія визначила політичну консолідацію і зміцнення демократії. Зовнішньополітична консолідація спрямована, насамперед, на зміцнення європейської безпеки. Внутрішньополітична консолідація включає, насамперед, зміцнення демократії і верховенство права в Україні, становлення громадянського суспільства і подальше формування української політичної нації, формування у суспільстві прихильності до ідеї вступу України в ЄС.
Адаптація соціальної політики України до стандартів ЄС полягає в реформуванні систем страхування, охорони праці, здоров'я, пенсійного забезпечення, політики зайнятості та інших галузей соціальної політики відповідно до стандартів ЄС, поступовому досягненні загальноєвропейського рівня соціального забезпечення і захисту населення.
Особливе місце серед напрямів європейської інтеграції України стратегія відводить культурно-освітній і науково-технічній інтеграції, яка охоплює галузі середньої і вищої освіти, перепідготовку кадрів, науку, культуру, мистецтво, технічну й технологічну сфери. Інтеграційний процес у цих напрямах полягає у впровадженні європейських норм і стандартів в освіту, науку й техніку, поширенні власних культурних і науково-технічних здобутків у ЄС, що підвищить в Україні європейську культурну ідентичність, сприятиме її інтеграції до загальноєвропейського інтелектуально-освітнього та науково-технічного середовища.
Стратегія наголошує на необхідності доповнення загальноєвропейського виміру співробітництва регіональною інтеграцією і поглибленням галузевого співробітництва України і ЄС. Регіональна інтеграція передбачає встановлення і поглиблення прямих контактів між окремими регіонами України, країн-членів і кандидатів у члени ЄС. До створення безпечного і сприятливого для людини загальноєвропейського екологічного простору має принести співробітництво в галузі охорони довкілля.
Питання розвитку співробітництва України з європейськими структурами зайняли помітне місце в інавгураційній промові Президента Л. Кучми від 30 листопада 1999 р.: "Підтверджуючи свій європейський вибір, як стратегічну мету ми проголошуємо вступ до Європейського Союзу.
Вимоги до членів ЄС багато в чому збігаються із завданнями, які планується вирішувати у внутрішній сфері... Європейський вибір України... диктується конкретними геополітичними реаліями".
У Посланні Президента України до Верховної Ради "Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000-2004 роки" і у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України "Реформи заради добробуту", запропонованих у 2000 р., була знову підтверджена пріоритетність для України євроінтеграційної стратегії, а також отримала подальший розвиток економічна складова західного вектору зовнішньої політики.
Таким чином, центральне місце в загальній інституціонально-правовій системі співробітництва України та ЄС займає Угода про партнерство і співробітництво. Угода заклала основу для широкого торгівельного, економічного, фінансового, гуманітарного співробітництва, розвитку політичного діалогу між Україною і ЄС. Вона являється важливим інструментом підтримки переходу України до ринкової економіки і формування громадянського суспільства.