20

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА КУЛЬТУРОЛОГІЇ

З А Б У Т А Т.В.

КУЛЬТУРА СЛОВ”ЯНСЬКИХ НАРОДІВ

Методичні рекомендації

для студентів спеціальності „Культурологія”

освітньо-кваліфікаційного рівня „Бакалавр”

Рівне – 2011

Забута Т.В. Культура слов”янських народів: методичні рекомендації для студентів спеціальності „Куьтурологія” за вимогами кредитно-трансферної системи. - Рівне: РДГУ, 2011. – 20 с.

Методичні рекомендації розроблено згідно вимог підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр".

Рецензенти:

Виткалов С.В., кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри культурології РДГУ;

Морозова Т.П., доцент кафедри культурології РДГУ.

Науковий редактор: Виткалов В.Г., професор, завідувач кафедри культурології РДГУ.

Затверджено на засіданні кафедри культурології РДГУ (протокол № 1 від 27 серпня 2011 р.).

© Забута Т.В., 2011.

© РДГУ, 2011.

ВСТУП

Виникнення наукової дисципліни, яка вивчає культуру слов”янських народів, пов”язане з процесом формування слов'янських націй, який супроводжувався у більшості з них національно-визвольною боротьбою. Адже навіть у ХХ ст. традиційно-побутова культура слов'ян розглядалась як неподільне ціле. Поняття спільності слов'ян не може бути поширене на такі різнорідні явища як мова, фольклор, обряди, віруваня, матеріальна культура, народне і професійне мистецтво, література, економічна й політична історія, наука, соціальна організація, етнічна самосвідомість тощо. Історія формування слов'ян була тривалою і складною. Територія, яку вони займали дуже велика - від крайньої Півночі Східної Європи до Балканського півострова і від Центральної Європи до Адріатики та Тихого океану. Слов'яни входили в етнокультурні контакти різного типу (взаємодія, асиміляція, інтеграція, завоювання, обтікання території, витискування, і т.п.) з народами, які говорили на різних мовах (германськими, балтськими, іранськими, тюркськими, монгольськими, фінно-угорськими, палеоазійськими та ін.) і знаходилися на різних стадіях соціального розвитку. Окремі слов'янські народи адаптувались до різних природних умов. Яким би сильним не було взаємне тяжіння слов'ян (особливо у певні історичні періоди), окремі племена, а згодом народи, з 7-9 ст. мали самостійну політичну історію, розвивались у різних економічних та соціальних умовах та специфічних формах. Спільність і відмінність культури слов'янських народів неоднакові на різних етапах їхнього розвитку. Більшість слов'янських народів було землеробами. Однак господарство південних слов”ян розвивалось в умовах орного землеробства посушливої зони у поєднанні з пасовищним та відгінним скотарством (велика й мала рогата худоба), господарство західних й східних слов'ян -успадкувало землеробство лісостепів і лісів помірної смуги. В Карпатах землеробство поєднувалося з відгінним скотарством, а у Північній Росії - тайгове і приполярне землеробство сполучалося з полюванням і морським рибальством. До початку 20 ст. більшість слов'ян була зайнята у сільському господарстві (винятком були чехи й лужичани). Згодом відбувалося зростання промисловості й урбанізація.

Традиційна культура слов'ян, маючи деякі спільні риси, не являла собою єдності, по­декуди вона мала більше спільних рис із сусідніми народами певних регіонів. Ареали типів сільськогосподарських знарядь, житла і господарських будівель, одягу і т.п. не співпадали з кордонами розселення окремих слов'янських народів. У той же час у календарних та сімейних обрядах, орнаменті, народній музиці, архаїчних жанрах фольклору, віруваннях етноспецифічні риси зберігалися більш стійко, одночасно відтворюючи як регіональні, так і загаль­ноєвропейські етнокультурні риси.

Саме тому дисципліна „Культура слов”янськох народів” виступає вагомою складовою у процесі підготовки фахівців спеціальності 6.02.01.01 "Культурологія”".

Мета дисципліни: формування у студентів знань щодо особливостей формування й розвитку культури слов”янських народів, її етнонаціональних та жанрово-змістових особливостей.

Завдання дисципліни обумовлені її метою, полягають у набутті студентами вмінь орієнтуватися у специфічних особливостях культури слов”янських народів у процесі її взаємообумовленості, взаємозбагачення та взаєморозвитку.

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів: ECTS - 4 національних – 2,5	Галузь знань 02.01 Культура	нормативна
Модулів – 2	Напрям 6.02.01 Культурологія	Рік підготовки:
Змістових модулів – 3	Спеціальність (професійне спрямування) 6.02.01.01 Культурологія	2 – 3-ій		2 – 3-ій
Курсова робота – немає		Семестр
Загальна кількість годин: 144		4, 5, 6
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: 4 сем.: 1 год.; 5 сем.: 1 год.; 6 сем.: 2 год.	Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	40 год.
		Практичні, семінарські
		30 год.
		Лабораторні
		год.		год.
		Самостійна робота
		74 год.		год.
		ІНДЗ: год.
		Вид контролю: екзамен

СТРУКТУРА І ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДІСЦИПЛІНИ

№	Модуль, тема	Всього годин стац.	З них:
			лекц. стац.	практ. стац.	СРС стац.
Модуль 1. Культура західних слов”ян
1	Вступ до дисципліни	6	2		4
2	Культура чеського народу	8	2	2	4
3	Культура словацького народу	8	2	2	4
4	Культура польського народу	8	2	2	4
5	Культура лужичан	8	2	2	4
	Всього модуль 1:	38	10	8	20
Модуль 2. Культура східнослов”янських народів
6	Зміст та особливості формування східнослов”янської культури	16	4	4	8
7	Культура українського народу: традиції та сучасність	16	4	4	8
8	Культура російського народу	16	4	4	8
9	Культура білоруського народу	12	4	2	6
	Всього модуль 2	60	16	14	30
Модуль 3. Культура південнослов”янських народів
10	Культура болгарського народу	8	2	2	4
11	Культура сербського народу	7	2	1	4
12	Культура чорногорців	6	2	1	3
13	Культура хорватського народу	6	2	1	3
14	Словенська культура	6	2	1	3
15	Боснійська культура	6	2	1	3
16	Македонська культура	7	2	1	4
	Всього модуль 3	46	14	8	24
	Всього з дисципліни	144	40	30	74

З М І С Т Д И С Ц И П Л І Н И

Модуль 1. Культура західних слов”ян

Тема 1. Вступ до дисципліни

1. Основні етапи етногенезу давніх слов”ян.

2. Соціально-історичні та культурні особливості трьох гілок слов”янського етносу.

3. Роль і місце дисципліни „Культура слов”янських народів” у процесі фахової підготовки сучасних культурологів.

Рекомендована література:

1. Алексєєв Ю.М., Наулко В.І. Країнознавство. Культура народів слов”янських країн: Навч. посібник. – К. Вид-во КСУ.- 2002.

2. Виноградова Л. Зимняя календарная поэзия западных и восточных славян. - М., 2002.

3. История западных и южных славян. - М., - 1997.

4. Історія і культура слов'ян. - К., 1993.

5. Левчук Л.Т. Історія світової культури. Розд. УІІ. Культура слов”ян.- К: Наука, 2011.- 720 с.

Тема 2. Культура чеського народу

1. Особливості національно-культурного розвитку.

2. Традиційна культура чехів.

3. Характеристика сучасної чеської культури.

Рекомендована література:

1. Абетка етнополітолога. - Словник-довідник. У двох т. - К., 1997.

2. Алексєєва Т. Етногенез восточных славян по данньым антропологии. - М., 1973.

3. Алексєєв Ю.М., Наулко В.І. Країнознавство. Культура народів слов”янських країн: Навч. посібник. – К. Вид-во КСУ.- 2002.

4. Виноградова Л. Зимняя календарная поэзия западных и восточных славян. - М., 2002.

5. История западных и южных славян. - М., - 1997.

6. Історія і культура слов'ян. - К., 1993.

7. Левчук Л.Т. Історія світової культури. Розд. УІІ. Культура слов”ян.- К: Наука, 2011.- 720 с.

8. Нидирле Л. Славянские древности. - М., 2000.

9. Седов В. Происхождение и ранняя история сла­вян. - М., 1979.

10. Формирование национальних культур в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. - М.. 1977.

11. Яровой В.І. Історія західних та південних слов'­ян з давніх часів до XX ст. - К., 2001.

Тема 3. Культура словацького народу

1. Особливості національно-культурного розвитку.

2. Традиційна культура словаків.

3. Характеристика сучасної словацької культури.

Рекомендована література:

1. Абетка етнополітолога. - Словник-довідник. У двох т. - К., 1997.

2. Алексєєв Ю.М., Наулко В.І. Країнознавство. Культура народів слов”янських країн: Навч. посібник. – К. Вид-во КСУ.- 2002.

3. Виноградова Л. Зимняя календарная поэзия западных и восточных славян. - М., 2002.

4. История западных и южных славян. - М., - 1997.

5. Історія і культура слов'ян. - К., 1993.

6. Левчук Л.Т. Історія світової культури. Розд. УІІ. Культура слов”ян.- К: Наука, 2011.- 720 с.

7. Народы зарубежной Европы. - Серия: "Народы мира". - Т.1. - М., 1964. Народы мира. Историко-этнографический справочник. - М., 1988.

8. Нидирле Л. Славянские древности. - М., 2000.

9. Седов В. Происхождение и ранняя история сла­вян. - М., 1979.

10. Формирование национальних культур в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. - М.. 1977.

11. Яровой В.І. Історія західних та південних слов'­ян з давніх часів до XX ст. - К., 2001.

Тема 4. Культура польського народу

1. Особливості національно-культурного розвитку.

2. Традиційна культура поляків.

3. Характеристика сучасної польської культури.

Рекомендована література:

1. Абетка етнополітолога. - Словник-довідник. У двох т. - К., 1997.

2. Алексєєв Ю.М., Наулко В.І. Країнознавство. Культура народів слов”янських країн: Навч. посібник. – К. Вид-во КСУ.- 2002.

3. Виноградова Л. Зимняя календарная поэзия западных и восточных славян. - М., 2002.

4. Восточная Европа. - Турист. справ. - М., 2007.

5. Ганцкая О. Польская семья. - М., 1986. 

6. История западных и южных славян. - М., - 1997.

7. Історія і культура слов'ян. - К., 1993.

8. История литературы Восточной Европы после Второй мировой войны. - Т. 2 - М., 2001. Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы. - Весенние праздники. - М., 1977.

9. Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы. - Зимние праздники. - М., 1973. Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европи. - Летне-осенние праздники. -М., 1977.

10. Левчук Л.Т. Історія світової культури. Розд. УІІ. Культура слов”ян.- К: Наука, 2011.- 720 с.

11. Лужицькі серби. Навч. посібник для вузів. -Львів, 1997.

12. Народы зарубежной Европы. - Серия: "Народы мира". - Т.1. - М., 1964. Народы мира. Историко-этнографический справочник. - М., 1988.

13. Нидирле Л. Славянские древности. - М., 2000.

14. Седов В. Происхождение и ранняя история сла­вян. - М., 1979.

15. Яровой В.І. Історія західних та південних слов'­ян з давніх часів до XX ст. - К., 2001.