Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры обш 2.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
694.78 Кб
Скачать

102. Утворення Китайської Народної Республіки. Конституція 1954 р.

Навесні 1945 року Радянська Армія розгромила японську Квантунську армію в Маньчжурії. Скориставшися ситуацією, комуністична партія Китаю звільнила величезні території Північного Китаю. Переговори з гомінданом закінчилися безрезультатно. Чан Кайші розв'язав третю громадянську революційну війну (1946-1949 pp.), внаслідок чого гоміндан було розгромлено. Його залишки були змушені втікати на Тайвань.

21 вересня 1949 року консультативна рада Китаю обрала Цен­тральний народний уряд КНР на чолі з Мао Цзедуном. 1 жовтня 1949 р. було урочисто проголошено створення Китайської Народної Республіки. КНР визначалася як “держава народної демократії”. Відповідно до Загальної програми, яка відігравала роль тимча­сової Конституції, КНР ставала «державою народної демократії». В ній підкреслювалося, що нова державна влада в Китаї є «демокра­тичною диктатурою народу», що базується на союзі робітників і се­лян, у якому керівництво належить робітничому класу.

У 1954 р. на перших Всекитайських зборах народних представників була прийнята Конституція КНР. Вся влада в КНР, сказано в Конституції 1954 року, належить на­роду в особі Всекитайських зборів народних представників і місце­вих Зборів народних представників (ст. 2). Всекитайські збори - єдиний законодавчий орган держави. Все­китайські збори обирають Голову Китайської Народної Республіки, затверджують кандидатури прем'єра Державної ради (Центрально­го народного уряду) та інших вищих посадових осіб. У перервах між сесіями Зборів діє Постійний комітет Всекитайських зборів народ­них представників.

103. Особливості буржуазної революції у Німеччині.

Необхідною умовою розвитку капіталізму в Німеччині стало об'єднання країни. Об'єктивно можливими були два шляхи. Перший - революційна боротьба народних мас з метою об'єднання країни в межах єдиної демократичної республіки. Прикладом тако­го шляху була революція 1848-1849 років. Переміг другий шлях - контрреволюційний, шлях династичних воєн з метою об'єднання Німеччини під голову­ванням монархічної держави.

У Німеччині буржуазна революція 1848-1849 років зазнала по­разки. Зрадницька поведінка великої буржуазії, яка приєдналася до революції лише для того, щоб використати народний рух у своїх вузькокласових інтересах, сприя­ла розгрому революційних сил. Буржуазія Німеччини була ширмою, яка прикривала від повсталих народних мас сили старого суспільства.Тому ні економічні, ні політичні завдання революції не були розв'язані. Економічний результат цієї поразки - збереження вели­кого поміщицького землеволодіння, що зуміло пристосуватися до буржуазного розвитку Німеччини, надовго зберегти свої напівфеодальні риси. Таким чином, перемога нових буржуазних відносин у сільському господарстві Німеччини була не результатом революцій­ного повалення феодалізму, а наслідком переростання кріпосництва в кабалу і капіталістичну експлуатацію на землях поміщиків-юнкерів. Ккріпосницьке поміщицьке господарство повільно переростало в буржуазне, засуджуючи селянство на злидні і зубожіння.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]