- •1. Предмет, принципи, періодизація та методологія ідпзк.
- •2. Форми соціальної організації в первісному суспільстві.
- •3. Генезис держави і права на Стародавньому Сході.
- •4. Давньосхідна деспотія: державно-правова характеристика.
- •5. Загальна характеристика права Стародавнього Сходу.
- •6. Соціально-правове становище населення Вавилонії за Законами Хаммурапі.
- •7. Злочин та покарання за законами Хаммурапі.
- •8. Майнові відносини за законами Хаммурапі.
- •9. Право Стародавньої Індії - Закони Ману.
- •10. Шлюбно-сімейне право за Законами Ману.
- •11. Система варн за Законами Ману.
- •12. Державний та суспільний лад Стародавньої Індії.
- •13. Державний та суспільний лад Стародавнього Єгипту.
- •14. Афінська республіка: державний та суспільний лад.
- •15. Спарта: державний та суспільний лад.
- •16. Утворення Римської держави. Царський період.
- •17. Державний та суспільний лад Римської держави в період республіки.
- •18. Римська держава в період принципату.
- •19. Римська держава в період доміиату.
- •20. Джерела римського права.
- •21. Правовий статус осіб в римському праві (статус свободи, громадянства, сім'я).
- •22. Реформи Солона та Клісфена в Афінах.
- •23. Приватна власність за Законами хп таблиць.
- •24. Шлюбно-сімейне право за Законами хіі таблиць.
- •25. Злочин і покарання за Законами XII таблиць.
- •26. Судочинство в Стародавньому Римі.
- •27. Рецепція римського права.
- •28. Систематизація римського права.
- •29. Етапи розвитку західноєвропейських держав в Середні віки.
- •30. Королівство франків: державний та суспільний лад.
- •31. Станово-представницька монархія у Франції.
- •32. Станово-представницька монархія в Німеччині.
- •33. Особливості абсолютизму в Англії.
- •34. Сеньйоріальна монархія в країнах Західної Європи.
- •35. Станово-представницька монархія в Англії.
- •36. Абсолютна монархія у Франції.
- •37. Абсолютна монархія в Німеччині.
- •38. Загальна характеристика феодального права в країнах Західної Європи.
- •39. Джерела феодального права.
- •40. Салічна правда: право власності.
- •41. Салічна правда: злочин та покарання.
- •42. Салічна правда: судовий процес.
- •43. Ранньофеодальна монархія в країнах Західної Європи.
- •44. Велика Хартія вольностеи 1215 р. В Англії.
- •45. Міське право середньовічної Західної Європи.
- •46. Канонічне право в країнах Західної Європи в Середні віки.
- •47. "Кароліна": кримінальне право та кримінальний процес.
- •48. Арабський халіфат: Суспільний та державний лад.
- •49. 3Агальна характеристика мусульманського права.
- •50. Джерела мусульманського права.
- •51. Джерела феодального права Англії.
- •52. "Загальне право": генезис та еволюція.
- •53. "Право справедливості": генезис та еволюція.
- •54. Середньовічна Японія: державний та суспільний лад.
- •55. Середньовічний Китай: державний та суспільний лад.
- •56. Англійська буржуазна революція: причини, рушійні сили, основні етапи, наслідки.
- •57. Законодавство періоду Англійської буржуазної революції.
- •59. "Славна революція" 1688 р. В Англії. "Біль про права" 1689 р.
- •60. "Акт про престолонаступництво". Еволюція державного ладу Англії в Новий та Новітній час.
- •61. Реформи виборчої системи та виборчого права Англії в XIX ст.
- •62.Британська колоніальна імперія.
- •63.Французька колоніальна імперія.
- •64. Падіння світової колоніальної системи та утворення незалежних держав.
- •65. Війна за незалежність сша. Декларація незалежності 1776 р.
- •4 Липня 1776 р. Третій континентальний конгрес прийняв Декларацію незалежності.
- •67. Конституція сша 1787 р.
- •68. "Біль про права" 1791 р.
- •69. Громадянська війна 1861-1865 рр. В сша та її наслідки.
- •70. Загальна характеристика права сша в Новий та Новітній час.
- •71 ."Новий курс" Рузвельта в сша.
- •73. "Декларація прав людини та громадянина" 1789р.
- •74. Конституція Франції 1791 р.
- •75. Французький цивільний кодекс 1804 р.: історія створення, джерела,структура.
- •76. Французький цивільний кодекс 1804 р.: громадянство, правоздатність, шлюбно-сімейні відносини.
- •77. Французький цивільний кодекс 1804 р.: право власності та зобов'язальне право.
- •78. Французький кримінальний кодекс 1810 р.
- •79. Еволюція французької державності у 1794 - 1814 рр.
- •80. Реставрація монархії Бурбонів у Франції 1814 р. Хартія 1814 р.
- •81. Липнева монархія у Франції. Хартія 1830 р.
- •82. Друга республіка у Франції. Конституція 1848 р.
- •83. Третя республіка у Франції. Конституційні акти 1875 р. У Франції.
- •84. Четверта республіка у Франції. Конституція 1946 р.
- •85. П'ята республіка у Франції. Конституція 1958 р.
- •86. Франція в період від Третьої до Четвертої республік.
- •87. Виникнення та розвиток англо-американської правової системи.
- •88. Виникнення та розвиток континентальної правової системи.
- •89. Німеччина в XIX ст.: Рейнський союз, Німецький союз, Північнонімецький союз.
- •90. Право Німеччини у середні віки.
- •91. Державний лад Німеччини за конституцією 1871 р.
- •92. Листопадова революція в Німеччині. Веймарська конституція 1919 р.
- •93. Встановлення нацистської диктатури в Німеччині.
- •94. Німецьке цивільне уложення 1900 р.
- •95. Ідеологія, правова доктрина та механізм нацистської диктатури.
- •96. Утворення фрн. Боннська конституція 1949 р.
- •97. Об'єднання Німеччини у 1990 р.
- •98. Революція Мейдзі та реформи 1870-1880-х рр. В Японії.
- •99. Конституція Японії 1889 р.
- •100. Конституція Японії 1946 р.
- •101. Сіньхайська революція 1911-1912 р. Та її наслідки.
- •102. Утворення Китайської Народної Республіки. Конституція 1954 р.
- •103. Особливості буржуазної революції у Німеччині.
- •104. Право Франції у Середні віки.
- •105. Право середньовічної Німеччини.
67. Конституція сша 1787 р.
В 1787 р. в Філадельфії зібрався спеціальний конвент, яким було прийнято Конституцію США. Набула чинності 1789 р. Мета укладачів Основного закону – припинити подальший розвиток революції, гарантувати права власників та створити “більш досконалий союз” ніж той, що був створений у 1781 р. Конституція США 1787 р. діє й до сьогодення. Вона є доволі невеличким документом. Конституція складається із преамбули та семи статей. Тільки чотири з них розбиті на розділи.
Конституція побудована на принципі розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову. Вона лаконічна, багато її статей носить загальний характер. Звідси надзвичайно важливим є її тлумачення, що є прерогативою Верховного суду США.
Конституція США закріплює республіканську форму правління та основи федеративної форми державного устрою. Стаття УІ проголошувала принцип зверхності федерального права. Хоча за окремими штатами зберігався доволі високий ступінь самостійності.
Згідно з Конституцією:
Законодавча влада в США належить парламенту – Конгресу, який складається з двох палат:
Сенат – обирається на шість років, кожні три роки оновлюється на третину. Головою цієї палати є віце-президент країни. Спочатку вибори до Сенату проводилися законодавчими зібраннями штатів – легіслатурами. Наразі – в прямому порядку;
Палата представників – обирається на два роки. Головує в цій палаті спікер. Обиралася народом. На час утворення США виборче право мали тільки білі чоловіки-власники.
Повноваження обох палат вважаються рівними, однак, сенат має виключне право ратифікувати міжнародні угоди та затверджувати обраного президента на посаді. Законодавча ініціатива належить обом палатам. До основних функцій Конгресу належать:
прийняття законів та затвердження бюджету; регулювання торгівлі з іноземними державами та між окремими штатами; здійснення зовнішньої та внутрішньої політики – оголошувати війну, укладати угоди про позики, набирати та утримувати армію і флот тощо.
Виконавча влада в США належить президентові, який є главою держави та главою уряду. Спочатку президент обирався голосуванням колегії виборщиків, які в свою чергу обиралися населенням окремих штатів. Наразі обрання президента з опосередкованого стало безпосереднім. Як голова уряду президент США:
має право відкладального вето щодо законопроектів прийнятих парламентом; направляти Конгресові законодавчу програму діяльності; розробляти проект бюджету; бути головнокомандуючим збройними силами; укладати міжнародні договори та виконавчі угоди (останні без згоди парламенту); розпочинати війну (з 1973 р. вважається, що така війна не повинна тривати більше 90 днів); керувати поточним управлінням державою за допомогою підпорядкованого йому державного апарату; призначати на вищі посади; має право помилування тощо.
Судова влада в США належить Верховному судові. Судова система включає в себе федеральні суди, суди штатів та місцеві суди. Всі федеральні судді призначаються президентом зі згоди Сенату. З найбільш важливих справ збирається суд присяжних. В федеральній системі також існують спеціальні суди – митний, податковий, військовий та ін. Члени вищої судової інстанції – Верховного суду, - призначаються президентом зі згоди Сенату (дві третини сенаторів). Верховний суд здійснює конституційний нагляд.
Організація державної влади в Конституції базується на принципах системи “стримування та рівноваги”, щоб жодна з гілок влади не узурпувала іншу, або державну владу в цілому.
