13. Фройд — Юнгу, 13 лютого (910

Дорогий друже,

Ну й бурхливе ж у Вас натхнення; воно докочується до мене, як гуркіт грому... Будь ласка, скажіть Кнаппу, що ми поки не можемо представляти питання про його Братство на нашому Конгресі, що нас занадто мало і ми самі погано організовані, що відповідає дійсності. Але Ви не повинні розглядати мене як засновника релігії. Мої наміри не йдуть так далеко... Я не думаю про заміну релігії; ця потреба повинна бути сублімована. Я хочу, щоб Братство стало релігійною організацією не більше, ніж хотів би цього від Добровільного пожежного суспільства.

14. Юнг — Фройду, 13 листопада 1910

...зустріч із Блейлером мала місце в п'ятницю ввечері. Перше, про що він мене попросив, щоб я проаналізував сон, який він зберігав для мене 5 днів. Звичайно, аналіз потрібно було провести публічний (щоб краще задовольнити його ексгібіціонізм). Я посміявся над ним, не пом'якшуючи жодного слова. Йому снилося, що він сам годує грудьми свою дитину. Очевидна відповідь. Його дружина ще годує грудьми. Виходить, він стає жінкою. Він усе ще не може вирішити (свідомо) перестати робити дітей. Зрештою він знову підносить мене, свою дитину, до своїх грудей. Він умирає від бажання бути проаналізованим і мучить себе маревними ідеями: у мене немає часу, я відкину його любов та ін. Він зовсім не почуває своєї гомосексуальності. Як наслідок, через любов до мене він перетворюється в жінку і хоче поводитися точно так, як жінка, належати пасивно до нашого Товариства, щоб його науково запліднили, оскільки він не може виражати себе творчо і боїться бути зґвалтованим. Так що, в даний час він не хоче ввійти в Товариство в основному через гомосексуальний опір...

15. Фройд — Юнгу, 12 жовтня 1910

... втомлений після боротьби і перемоги повідомляю Вам, що вчора я змусив усю банду Адлера (шістьох) вийти із Товариства. Вони заснували нове товариство «вільного» психоаналізу, на противагу нашому невільному, і планують видавати власний журнал; проте вони наполягали на своєму праві залишатися з нами, звичайно, для того, щоб паразитувати на наших ідеях і матеріалах, а потім неправильно їх представляти...

16. Фройд — Юнгу, 12 листопада 1911

Дорогий друже,

...Моє читання матеріалів з психології релігії просувається повільно. Одна з кращих книг, що я прочитав, належить відомому авторові: це — „Трансформації та символи лібідо”. Багато речей у ній так добре виражені, що, здається, нарешті знайшли визначену форму й у цій формі вріжуться в пам'ять. Іноді я почував, що думки автора занадто звужені християнством. А іноді автор знаходиться скоріше над матеріалом, ніж усередині його. Однак, це краща книга, яку написав дотепер цей багатообіцяючий автор, хоча він напише і ще кращі... Не менш важливо, що я був у захваті від багатьох пунктів зіткнення з тим, що говорив я сам або хотів сказати. Оскільки цей автор — Ви самі, я продовжу прямо — зізнаюся Вам: мені болісно думати, що, коли я обмірковую ту або іншу ідею, я, можливо, віднімаю щось у Вас або привласнюю собі те, що точно так само могло б належати Вам. Коли це трапляється, я — в розгубленості; я починав кілька листів, у яких пропонував Вам різні ідеї і спостереження, щоб Ви використовували їх самі, але ніколи не закінчував їх, тому що це шокувало мене як щось ще більш нескромне і недозволенне. Господи, чому я дозволив собі піти за Вами в цю область? Ви повинні дати мені якусь пораду... Але, ймовірно, мої тунелі будуть куди більш підземними, ніж Ваші шахти, і ми зуміємо розійтися з Вами, коли ж буду підніматися на поверхню, щораз зможу Вас вітати. „Вітання” — гарне слово для того, щоб скінчити цей довгий лист. Я б хотів додати „від усього серця”, і це адресується вже Вашій дружині і дітям.