6.2. Заходи проти забруднення повітряного басейну
Вибираючи варіанти траси, крім техніко-економічних показників слід ураховувати ступінь впливу дороги на навколишнє природне середовище як в період її будівництва, так і під час експлуатації.
Концентрація шкідливих викидів у повітрі істотно залежить як від проектних рішень, так і від способів організації дорожнього руху. Перелік шкідливих викидів та їхня кількість подано в табл. 6.1. Найменше забруднення
повітряного басейну має місце при рівномірному русі автомобілів. Автомобілі, які рухаються з постійною швидкістю, виділяють менше токсичних компонентів, ніж при нерівномірному русі.
Під час проектування доріг геометричні елементи беруть за розрахунками або за вимогами нормативних документів. Зміна параметрів траси по її довжині не повинна бути різкою, не повинна впливати на сталість швидкості
руху транспортного потоку. Істотна зміна дорожніх умов, всілякі обмеження, можливі на дорозі, призводять до зміни швидкості й до збільшення забруднення повітряного басейну.
0,266
1,34
26,6
33,2
267
28,4
9,1
40,8
34,0
–
62
4
2...4
2
2
1
-
Шкідливі викиди
Кількість шкідливих викидів,
кг на 1000 кг в циліндрах двигуна
Клас небезпеки
бензинового
дизельного
Сажа
1,34
3,4
3
Всього
329,7
115,7
Таблиця 6.1
Оксид вуглецю
Вуглеводні
Оксиди азоту
Сірчистий газ
Свинець
Одним з головних транспортно-експлуатаційних показників є видимість дороги. Недостатня видимість як у плані, так і в поздовжньому профілі зумовлює зміну швидкості руху і спричинює забруднення повітряного басейну.
Особливо це характерне для ділянок, де горизонтальні й вертикальні криві збігаються, а видимість є недостатньою. Середній рівень токсичних викидів можна знизити, якщо обмежити роботу автомобільних двигунів у режимі
холостого ходу і збільшити експлуатаційні швидкості руху транспорту. Для цього, слід уникати перехрещень в одному рівні, передбачати в населених пунктах і курортних районах спорудження швидкісних доріг з улаштуванням
на них естакад і тунелів. За інших однакових умов на автомобільних магістралях забруднення повітря оксидами вуглецю і вуглеводнями менше, ніж на звичайних дорогах, хоч виділення оксидів азоту і зростають.
Рис. 6.1. Забруднення повітря автомобільним транспортом:
1 – при русі по міських вулицях; 2 – при русі по автомобільній магістралі
Проілюструвати ефект забезпечення беззупинного руху можна порівнянням кількості виділень шкідливих речовин на міській вулиці
при русі із швидкістю 12...24 км/год з тими, які виникають на автомобільній магістралі при постійній швидкості руху 48 км/год (рис.
6.1). Дещо зменшують забруднення повітря такі заходи, як побудова кільцевих автомобільних доріг і обходів міст, спорудження перехрещень
в різних рівнях і пішохідних тунелів, оскільки це все зменшує затримки транспорту і скорочує роботу двигунів на низьких передачах.
Концентрація в повітрі придорожньої смуги шкідливих продуктів згоряння пального залежить не стільки від їхніх викидів двигунами автомобілів, скільки від вентиляції повітряного простору над дорогою. Така концентрація
примушує шукати способи посилення вентиляції доріг. Найпростіший з них – прокладення дороги у виїмках, що, до речі, одночасно знижує рівень шуму біля будівель і зменшує смугу відведеної землі.
Комфортні умови провітрювання забудови чи виїмки забезпечуються при швидкості вітру 0,5...3,5 м/с.
Для зниження рівня загазованості повітря і його запиленості ділянки доріг у межах населених пунктів у міру можливості слід прокладати в напрямі пануючих вітрів (особливо в зимовий період), що забезпечує краще
провітрювання дороги. Це стосується і трасування дороги через лісові масиви.
Слід зазначити, що вентиляційні системи, виділяючи відпрацьовані гази з автодорожніх тунелів, інтенсивно забруднюють повітря в районі в’їздів у тунелі.
В той самий час зниження ефективності вентиляційних систем спричинить погіршення санітарних умов в тунелях, що негативно відіб’ється на самопочутті людей і безпеці руху. В зв’язку з цим доцільно в населених пунктах
і курортних районах повітря із тунелю викачувати витяжними вентиляторами через високі вертикальні труби, завдяки чому повітря з відпрацьованими газами відходить в атмосферу на значній висоті і швидко розсіюється.
Ступінь забрудненості повітряного басейну істотно залежить від вибраної схеми організації руху (від забезпечення беззупинного руху і можливості досягнення максимальної швидкості автомобілів).
Скорочення часу зупинок і затримки автомобілів значно знижує концентрацію СО в повітрі. На забруднення повітря і виникнення транспортного шуму дуже впливають регульовані світлофорами перехрестя на одному рівні.
Концентрація СО на перехрестях в 2,5...4,0 рази вища, ніж на перегонах, причому відповідна зона підвищеного забруднення залежно від вітру й інтенсивності руху спостерігається на відстані 50...200 м від перехрестя.