
- •1. Загальні відомості про автомобільні дороги
- •1.1. Автомобільний транспорт.
- •1.2. Транспортно–експлуатаційні характеристики автомобільних доріг. Вимоги автомобільного транспорту до автомобільних доріг
- •1.3. Елементи плану і поздовжнього профілю автомобільної дороги
- •1.4. Елементи поперечного профілю автомобільної дороги
- •1.5. Штучні споруди на автомобільних дорогах
- •1.6. Класифікація автомобільних доріг
- •2. Рух автомобілів на дорозі
- •2.1. Тягова сила та сили опору
- •2.2. Динамічні характеристики автомобіля
- •2.3. Зчеплення коліс автомобіля з поверхнею дороги
- •2.4. Гальмування руху автомобілів
- •2.5. Безпечна відстань видимості
- •2.6. Рух автомобіля на криволінійних у плані ділянках
- •3. Геометричні елементи автомобільних доріг
- •3.1. Ширина проїзної частини й узбіч
- •3.2. Призначення радіусів кривих у плані
- •3.3. Перехідні криві
- •3.4. Віражі і поширення проїзної частини на кривих малого радіуса
- •3.5. Забезпечення видимості в плані
- •3.6. Визначення граничних похилів у поздовжньому профілі дороги
- •3.7. Забезпечення видимості в поздовжньому профілі
- •3.8. Визначення радіусів вертикальних кривих
- •4.1. Природні фактори
- •3.9. Технічні нормативи на проектування автомобільних доріг
- •4. Природні умови, що впливають на роботу дороги
- •IV V VI VII VIII IX X XI XII
- •4.2. Джерела зволоження земляного полотна
- •4.3. Водно-тепловий режим земляного полотна
- •40 ЯТьХ
- •4.4. Процеси зимового накопичення вологи й утворення здимань
- •4.5. Дорожньо-кліматичне районування
- •5. Відведення води від дороги
- •5.1. Визначення притоку води до дороги
- •5.2. Система відведення поверхневих вод від дороги
- •5.3. Конструкції кюветів, нагірних та водовідвідних канав, випаровувальних басейнів
- •5.5. Відведення від дороги підземних вод
- •6. Прокладення траси на місцевості
- •6.1. Взаємодія автомобільних доріг з навколишнім природним середовищем
- •6.2. Заходи проти забруднення повітряного басейну
- •6.3. Заходи проти забруднення придорожньої смуги
- •6.4. Визначення напряму траси на місцевості
- •6.5. Прокладення траси в районі населених пунктів
- •6.6. Перетинання водотоків, автомобільних доріг і залізниць
- •6.7. Визначення контрольних точок та послідовність проектування поздовжнього профілю
- •6.8. Узгодження елементів дороги з ландшафтом
- •6.9. Проектування траси кривими змінної кривини
- •6.10. Використання перспективних зображень і моделей для контролю плавності траси
- •6.11. Оцінка безпеки руху при проектуванні доріг
- •6.12. Використання пеом для проектування траси автомобільної дороги
- •7.1. Земляне полотно
- •7. Земляне полотно і дорожній одяг
- •7.1. Дорожній одяг
- •1. Загальні відомості про автомобільні дороги................................................................................... 4
3.6. Визначення граничних похилів у поздовжньому профілі дороги
Нормуючи граничні похили в поздовжньому профілі дороги, слід враховувати той факт, що транспортний потік складається з різноманітних типів автомобілів, які неоднаково завантажені і перебувають у різному технічному стані.
А тому нормувати граничні похили, виходячи з динамічних характеристик тільки якого-небудь одного типу автомобіля, можна лише при визначенні граничних похилів специфічних доріг, наприклад кар’єрних, на яких
рухаються автомобілі головним чином одного або двох типів. Щодо доріг загального користування, то тут під час визначення граничних похилів у поздовжньому профілі потрібно виходити з принципу найменших сумарних витрат
для державного господарства. При цьому оцінюється вплив похилів як на вартість будівництва доріг, так і на такі експлуатаційні показники автомобільного транспорту, як швидкість руху, витрата пального і вантажність автомобілів.
Рис. 3.12. Схема для обгрунтування значень поздовжніх похилів:
1 – будівельні витрати на один автомобіль за строк окупності; 2 - експлуата- ційні витрати на один автомобіль; 3 – сумарні витрати на один автомобіль за
строк окупності
Граничні похили нормують так. На вартість будівництва при розгляданні того чи іншого підйому з різними поздовжніми похилами в основному
впливають об’єми земляних робіт. Ці об’єми можуть бути тим більшими, чим меншим буде поздовжній похил. Вартість будівництва, віднесена до одного
автомобіля за строк окупності, виражають залежно від значення поздовжнього похилу гіперболічними кривими (рис. 3.12). Чим вища інтенсивність руху,
тим менші будівельні витрати, віднесені до одного автомобіля.
Навпаки, експлуатаційні витрати автомобільного транспорту на проїзд одного автомобіля зростають за рахунок збільшення поздовжніх похилів (штрихова лінія на графіку). Вони не змінюються залежно віл взятого строку
окупності будівельних витрат.
Мінімуму сумарних витрат відповідає оптимальне значення поздовжнього похилу, яке тим менше, чим вища розрахункова інтенсивність руху.
рекомендують такі максимально допустимі похили в поздовжньому профілі при різних розрахункових швидкостях:
Розрахункова швидкість, км/год
39
Гранична довжина підйому, м
20 2000
30 1200 40 600
50 400 60 300 70 250
80 200 90 150
100 150
50 45 40 35 30
10
15
20
25
30
2
1
2
1




Якщо призначення поздовжніх похилів не пов’язане з надмірним подорожчанням вартості будівництва, то рекомендується дороги всіх категорій проектувати з похилом, що не перевищує 30 ‰. За важких гірських умов (за
виключенням місць з абсолютними відмітками більше 3000 м над рівнем моря) для ділянок протяжністю до 500 м при відповідному обгрунтуванні збільшення найбільших поздовжніх похилів порівняно з нормативними не більше ніж на
20 ‰.
Проте це може призвести до різкого погіршення транспортно-експлуатаційних характеристик дороги і створення на ній незручних і небезпечних для руху ділянок. Тому таке збільшення поздовжніх похилів може бути лише там, де
надзвичайно круті узгір’я і де швидкості руху не високі.
Вплив поздовжнього похилу на умови руху автомобіля тим більший, чим більша довжина підйому. Згідно з дослідженнями В.В.Сільянова, можуть бути рекомендовані в рівнинній та гористій місцевості такі граничні довжини
підйомів:
Похил, ‰
Найбільші поздовжні похили на ділянках кривих в плані з малими радіусами слід зменшувати порівняно з нормативними згідно з такими даними:
Радіус кривої в плані, м
Зменшення найбільших поздовжніх похилів порівняно з нормативними, ‰, не менше
На важких ділянках гірських доріг допускаються затяжні похили (більше 60 ‰) з обов’язковим включенням ділянок зі зменшеними поздовжніми похилами (20 ‰ і менше) або з включенням площадок для зупинки автомобілів.
Залежно від того, є площадки чи їх немає, на затяжних спусках з похилами понад 50 ‰ слід передбачати протиаварійні з’їзди.