3.2. Призначення радіусів кривих у плані
Призначення радіусів горизонтальних кривих залежить від рельєфу і ситуації на місцевості і повинно відповідати вимогам безпеки, зручності і економічності руху з розрахунковими швидкостями. Тому розглянемо два випадки
призначення радіусів кривих в плані при проектуванні дороги: 1) у рівнинній місцевості;
2) в складних умовах рельєфу або у складній ситуації на місцевості.
Під час проектування дороги у відкритій місцевості збільшення радіуса горизонтальної кривої скорочує її довжину і зменшує будівельні й транспортні витрати. Тому за сприятливих для прокладання траси умов
рекомендується на дорогах усіх категорій призначати як найбільші радіуси кривих, не менші ніж 3000 м. Умови руху на таких кривих не відрізняються від умов руху на прямолінійних ділянках.
При складних рельєфі або ситуації на місцевості (наприклад, густонаселена місцевість) збільшення радіуса може викликати зростання об’ємів земляних робіт або необхідність знесення будівель. У таких випадках потрібно
призначати радіуси меншої величини. Зменшуючи проектний радіус кривої, слід дбати про забезпечення стійкості автомобіля проти перекидання і проти бічного занесення під впливом поперечної сили. При цьому може знизитися
зручність і економічність руху на ділянці кривої, але збережеться безпека руху.
Розрахункове значення коефіцієнту поперечної сили призначають, виходячи з комплексного врахування вимог стійкості автомобіля, зручності управління, комфортабельності поїздок і економічності перевезень. Значення
коефіцієнта поперечної сили має бути не більшим, ніж коефіцієнт поперечного зчеплення в разі мокрого покриття. Оскільки для забезпечення безпеки руху на кривій необхідно мати певний запас зчеплення для екстреного
гальмування, то розрахункове значення коефіцієнта поперечної сили становить лише деяку частину коефіцієнта поздовжнього зчеплення. Для погашення поперечної сили використовують лише частину повного зчеплення шини з
покриттям.
0,10
0,10
0,15
0,15
0,24
0,36
28
-
Показник
Категорія дороги
Іа
Іб
II
III
IV
V
Кількість смуг руху, шт
4; 6; 8
4; 6
2
2
2
1
Ширина смуги руху, м
3,75
3,75
3,75
3,5
3,0
4,5
Ширина проїзної частини, м
2×7,5; 2×11,25;
2×15,0
2×7,5; 2×11,25
7,5
7,0
6,0
4,5
Ширина узбіччя, в тому числі:
– ширина зупинкової смуги, м
– ширина укріпленої смуги узбіччя, м
3,75
2,5
0,75
3,75
2,5
0,75
3,5
2,0
0,75
2,5
2,0
0,5
2,0
–
0,5
1,75
–
–
Найменша ширина розділювальної смуги, м
6,0
5,0
–
–
–
–
Ширина укріпленої смуги на розділювальній смузі, м
1,0
1,0
–
–
–
–
Найменша ширина земляного полотна, м
28,5; 36,0;
43,5
27,5; 35,0
14,5
12,0
10,0
8,0
-
Показники
Гранично допустимі значення коефіцієнта поперечної сили на покритті
сухому φ = 0,6
мокрому φ = 0,4
покритому льодом φ = 0,2
Забезпечення зручності поїздки для пасажира
0,60
0,60
0,60
-
Показник
Розрахункова швидкість, км/год
150
140
120
110
100
80
60
50
30
Найменший радіус кривої у плані,
700
600
300
150
100
30
Таблиця 3.1
Примітка 1. В разі необхідності при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні параметри автомобільних доріг дозволяється збільшувати.
Примітка 2. На дорозі V категорії з автобусним рухом ширина проїзної частини призначається 6 м без улаштування укріплених смуг узбіччя.
В табл. 3.2 подано допустимі максимальні значення коефіцієнта поперечної сили для різних вимог стійкості, безпеки, зручності й економічності руху автомобіля.
Таблиця 3.2
Стійкість проти перекидання
Стійкість проти занесення
0,12
0,15
Економічність експлуатації автомобіля
0,10
При розробці норм на проектування доріг розрахунковим випадком є рух на зволоженому незабрудненому покритті з коефіцієнтом поздовжнього зчеплення 0,6.
В розрахунках рекомендованого радіуса за сприятливих умов доцільно орієнтуватися на значення μ = 0,05...0,10, беручи його тим меншим, чим вищі розрахункові швидкості руху.
В ДБН В.2.3-4-2000 при визначенні мінімальних радіусів взято μ = 0,12 для розрахункових швидкостей 150 і 120 км/год і μ = 0,18 для швидкості 60 км/год.
Норми на проектування автомобільних доріг залежно від розрахункової швидкості рекомендують такі значення радіусів кривих в плані (табл. 3.3).
Таблиця 3.3
м 1200 1100 800
Важливого значення набуває забезпечення руху з розрахунковою швидкістю в нічний час. Довжина ділянки дороги, що освітлюється фарами автомобіля, виявляється недостатньою порівняно з розрахунковою відстанню
видимості. Ця обставина часто призводить до дорожньо-транспортних подій навіть тоді, коли інтенсивність руху значно менша, ніж удень. Фари дальнього світла вітчизняних автомобілів забезпечують видимість, якщо немає
зустрічного руху, на відстані 175, максимум до 250 м. Згідно з рис. 3.2 величина радіуса горизонтальної кривої R, при якій буде забезпечена розрахункова видимість S, може бути визначена з таких умов.
.
30S
Звідси
( )
( )
( )
,
180 S+la
R =
β =
або нехтуючи довжиною автомобіля 1а , яка набагато
R =
29
a
.
(3.5)
.
a
(3.6)
(3.7)
0
2
Для центрального кута β, який стягує дугу завдовжки (S + la), де la – довжина автомобіля, можна записати
180 S +l R
Рис. 3.2. Схема для визначення радіуса кривої з умов освітленості дороги світлом фар: 1 – зона, освітлена фарами; 2 – траєкторія автомобіля
πβ
менша від розрахункової видимості S1, можна брати β = 2α,
де α – кут розхилу пучка світла фар, який обмежує зону освітленості не нижче ніж 2 лк. Тоді формула набуває вигляду
28,6 S +l
У практичних розрахунках використовують наближений вираз для визначення радіуса кривої
R =
Кут розхилу пучка світла фар сучасних автомобілів α становить приблизно 2 .
Радіус кривих, при яких світло фар освітлює проїзну частину на відстані видимості (100...300 м), становить 1500...4500 м.