
- •1. Загальні відомості про автомобільні дороги
- •1.1. Автомобільний транспорт.
- •1.2. Транспортно–експлуатаційні характеристики автомобільних доріг. Вимоги автомобільного транспорту до автомобільних доріг
- •1.3. Елементи плану і поздовжнього профілю автомобільної дороги
- •1.4. Елементи поперечного профілю автомобільної дороги
- •1.5. Штучні споруди на автомобільних дорогах
- •1.6. Класифікація автомобільних доріг
- •2. Рух автомобілів на дорозі
- •2.1. Тягова сила та сили опору
- •2.2. Динамічні характеристики автомобіля
- •2.3. Зчеплення коліс автомобіля з поверхнею дороги
- •2.4. Гальмування руху автомобілів
- •2.5. Безпечна відстань видимості
- •2.6. Рух автомобіля на криволінійних у плані ділянках
- •3. Геометричні елементи автомобільних доріг
- •3.1. Ширина проїзної частини й узбіч
- •3.2. Призначення радіусів кривих у плані
- •3.3. Перехідні криві
- •3.4. Віражі і поширення проїзної частини на кривих малого радіуса
- •3.5. Забезпечення видимості в плані
- •3.6. Визначення граничних похилів у поздовжньому профілі дороги
- •3.7. Забезпечення видимості в поздовжньому профілі
- •3.8. Визначення радіусів вертикальних кривих
- •4.1. Природні фактори
- •3.9. Технічні нормативи на проектування автомобільних доріг
- •4. Природні умови, що впливають на роботу дороги
- •IV V VI VII VIII IX X XI XII
- •4.2. Джерела зволоження земляного полотна
- •4.3. Водно-тепловий режим земляного полотна
- •40 ЯТьХ
- •4.4. Процеси зимового накопичення вологи й утворення здимань
- •4.5. Дорожньо-кліматичне районування
- •5. Відведення води від дороги
- •5.1. Визначення притоку води до дороги
- •5.2. Система відведення поверхневих вод від дороги
- •5.3. Конструкції кюветів, нагірних та водовідвідних канав, випаровувальних басейнів
- •5.5. Відведення від дороги підземних вод
- •6. Прокладення траси на місцевості
- •6.1. Взаємодія автомобільних доріг з навколишнім природним середовищем
- •6.2. Заходи проти забруднення повітряного басейну
- •6.3. Заходи проти забруднення придорожньої смуги
- •6.4. Визначення напряму траси на місцевості
- •6.5. Прокладення траси в районі населених пунктів
- •6.6. Перетинання водотоків, автомобільних доріг і залізниць
- •6.7. Визначення контрольних точок та послідовність проектування поздовжнього профілю
- •6.8. Узгодження елементів дороги з ландшафтом
- •6.9. Проектування траси кривими змінної кривини
- •6.10. Використання перспективних зображень і моделей для контролю плавності траси
- •6.11. Оцінка безпеки руху при проектуванні доріг
- •6.12. Використання пеом для проектування траси автомобільної дороги
- •7.1. Земляне полотно
- •7. Земляне полотно і дорожній одяг
- •7.1. Дорожній одяг
- •1. Загальні відомості про автомобільні дороги................................................................................... 4
2.5. Безпечна відстань видимості
Для безпечного руху автомобілів водій повинен бачити перед собою дорогу на такій відстані, щоб помітити перешкоду, усвідомити її небезпеку і встигнути об’їхати або загальмувати і зупинитися. Ця відстань називається
розрахунковою видимістю. На прямій горизонтальній ділянці водій бачить перед собою дорогу на більшій відстані, ніж на кривих, як у плані, так і в поздовжньому профілі.
Перешкоди для видимості в плані можуть виникнути на заокругленнях, розташованих в закритій місцевості або у виїмці. З внутрішнього боку кривої територія може бути забудована, там можуть рости дерева, кущі тощо. Видимості
в поздовжньому профілі може перешкоджати крутий перелом у профілі.
Розрахункову відстань видимості визначають за розрахунковою швидкістю і вибраною схемою видимості. Схемою видимості називають вибране взаємне розміщення автомобіля і перешкоди на дорозі.
У теорії проектування доріг запропоновано багато схем видимості, які можна поділити на дві основні групи: 1) схеми, що передбачають зупинку автомобіля перед перешкодою чи зустрічним автомобілем;
2) схеми, які виходять із потреби об’їзду автомобілем перешкоди або обгону попутного автомобіля.
За першою схемою для визначення відстані, на якій водій може зупинити автомобіль, слід застосовувати формулу
K v 254(ϕпозд±i+ f )
де lo – відстань між автомобілями, що зупинилися, м.
Залежно від схеми видимості можна розглядати зупинку автомобіля перед перешкодою або зустрічний рух двох автомобілів на смузі. В разі зустрічного руху відстань видимості визначають за сумою гальмівних шляхів автомобілів
і зазора безпеки між ними.
Якщо треба визначити відстань видимості з умов обгону, то виникає потреба в установленні шляху, потрібного для обгону швидкохідним автомобілем тихохідного, що пов’язано з припущеннями про режими і траєкторії руху
автомобілів. Режими руху на дорогах під час обгону залежать від багатьох факторів і не можуть відображатися лише однією схемою. Тому доцільно застосовувати прості схеми, які достовірно відтворюють картину процесу і
забезпечують певний запас надійності.
Такою схемою є схема, запропонована професором М.С.Замахаєвим (рис. 2.11). За цією схемою початком обгону вважається мить, коли автомобіль 1, який обганяє, наближається до тихохідного автомобіля 2 на відстань, що
дорівнює різниці їхніх гальмівних шляхів (S1 – S2) і відстані l1, яку автомобіль проходить з моменту прийняття водієм рішення про обгін (протягом 1 с).
Рис. 2.11. Схема визначення відстані видимості з умов обгону
обг
1
2
3
0
1
4
e
1
позд
1
3
1
2
v3 .
2
1
2
v −v
позд
1
v
1
2
v −v
1
v
e
2gϕ ⎟v −v
L +L v1
l 3 = +l 0 .
()
v1−v2
2gϕпозд
( )
( )
де v1 – швидкість руху заднього автомобіля, м/с; v2 – швидкість руху переднього автомобіля, м/с; φ
()
K v
v +v
1
3
4
1
l v
2
е
0
4
1
1
2
позд
S = L + L + L = ⎜l +l +2l + ⎟
+l +l ⎟
K v v −v
l +l v v1−v2
( )
⎜
⎝
⎠
1
⎜ 2gϕ
K v −v 2gϕпозд
K
е
L =
= ⎜
22
2
1
2
2
,
(2.30)
1
4
,
(2.31)
v
2
⎟
⎠
⎞
⎝
,
(2.32)
е 2
K v
2
(2.33)
2
(2.34)
2
⎞
⎛
.
(2.35)
Заїзд на смугу зустрічного руху здійснюється на відстані l2, від тихохідного автомобіля:
l 2 = l 1+ S 1+S 2 = l 1+
– коефіцієнт
поздовжнього зчеплення.
При різниці швидкостей (v1 - v2) швидкохідний автомобіль догонить тихохідний, зрівняється з ним і за цей період пройде відстань
L1 =
= +
де l4 – довжина автомобіля, м.
Після того як автомобілі 1 і 2 порівнялися, автомобіль, що обганяє повинен повернутися на свою смугу руху, даючи можливість рухатися зустрічному автомобілю 3 без перешкод. При цьому із міркувань безпеки швидкохідний
автомобіль повинен випередити тихохідний на відстань, що дорівнює довжині його гальмівного шляху S2, збіль- шеного на деяку відстань безпеки lo = 5...10 м і на довжину автомобіля l4.
Шлях, який пройде автомобіль 1 з моменту, коли він зрівнявся з автомобілем 2, до повернення на свою смугу руху
l + ⎛
при цьому
2gϕпозд
Щоб обгін вважався безпечним і завершеним, автомобілю, що обганяє, треба повернутися на свою смугу руху до моменту зустрічі із зустрічним автомобілем, який рухається зі швидкістю v3 і за період обгону проходить відстань
L3 =
Таким чином, відстань видимості з умов обгону буде визначатися такою залежністю:
Установлені для високих швидкостей відстані видимості не завжди можуть бути реально забезпечені з причин, що не залежать від дороги. Видимість без штучного освітлення може бути забезпечена лише у світлі години доби.
Умови видимості істотно погіршуються в туман, дощ, сніг тощо. За таких умов водій повинен знижувати швидкість руху.
Технічні умови багатьох країн передбачають обов’язкове забезпечення видимості на відстані 200...300 м. За кордоном під час проектування доріг магістрального типу з високими швидкостями руху для підвищення безпеки
руху і впевненості керування автомобілем намагаються забезпечити видимість на відстані не меншій ніж 600 м.
.
Gv gR
g( μ±i )
Y =C cos ±G sin
23


2
,
(2.36)
.
(2.37)
п
n
Gv gR
2
(2.38)
п
Y G
n
v gR
2
(2.39)
n
v
2
(2.40)