- •1. Вступ. Поняття технології. Соціальні технології
- •2. Символічна організація
- •3. Візуальна організація
- •4. Подієва організація
- •5. Міфологічна організація
- •6. Комунікативна організація
- •Литература
- •1. Соціологічні й психологічні моделі комунікацій
- •2. Семіотичні моделі комунікації
- •Модель Романа Якобсона.
- •3. Моделі міфологічної комунікації
- •Модель Клода Леві-Строса.
- •Якщо зосередитися на одному означнику в контексті змісту міфу, він у результаті одержує буквальне прочитання.
- •Означене вже заповнено змістом. У ньому лише необхідно розрізняти зміст і форму.
- •Якщо означник розглядати як нерозривну єдність змісту й форми, міф прочитується в такий спосіб:
- •Модель Карла Густава Юнга.
- •4. Модель аргументуючої комунікації
- •5. Моделі іміджевої комунікації
- •6. “Спіраль мовчання” або когнітивний дисонанс:
- •Пропагандистські комунікації: поняття, структура, функції.
- •Моделі пропаганди
- •Пропагандистський аналіз
- •4. Технологія і методи пропаганди
- •Пропагандистські кампанії
- •1. Пр як область професійної діяльності
- •2. Особливості менеджменту в галузі Паблік рилешнз
- •3. Формування та реалізація пр-компанії
- •5. Основні напрямки діяльності сучасного пр:
- •Лекція 5 іміджеві технології
- •1. Поняття іміджу.
- •2. Робота іміджмейкера
- •Типи іміджу. Технології побудови іміджу.
- •Ідентифікація.
- •Ідеалізація.
- •Протиставлення.
- •Персональний імідж.
- •Професійний імідж.
- •Соціальний імідж.
- •Символічний імідж.
- •Етап формування зовнішніх характеристик іміджу.
- •5. Кінетичний і вербальний імиджи
- •Розмовляючи з аудиторією, бажано підвищувати її.
- •Необхідне використання психологічних прийомів риторики. Для цього застосовуються різні техніки:
- •Збирати факти.
- •Інтерпретувати управлінські акції.
- •Інтерпретувати дії організації.
- •Захищати позиції організації.
- •Служити трампліном для паблісіті.
- •Сприяти збуту продукції.
- •2. Обмеження та протидія політичним маніпуляціям
- •3. Довіра до джерела як проблема політичної комунікації
- •4. Психологічна війна в політиці та основні прийоми її ведення
- •5. Регуляція масової політичної поведінки
- •Комунікативна основа сучасних виборчих компаній
- •2. Стратегія і тактика виборчої кампанії.
- •Політичний план: спрямованість, політичні цілі, стратегія, тактика, бюджет – тобто все те, що визначає структуру організації виборчої кампанії.
- •3/ Фактори формування іміджу в рамках виборчої кампанії.
- •5 Політичний перфоманс. Програма кандидата.
- •Медіа і вибори (на прикладі виборів 2002 р.).
- •Особливості кризових комунікацій. Типологія криз.
- •Несподівані кризи.
- •Кризи, що розвиваються.
- •Стійкі кризи.
- •2. Управління в умовах криз
- •Боротьба з чутками
- •Постарайтеся уникати ситуацій, що породжують чутки.
- •Застосовуйте активні заходи боротьби з чутками.
- •Відстоювання інтересів окремих осіб, компаній, галузей або властей, зачеплених кризою.
- •Зміцнення лояльного відношення клієнтів до компанії.
- •Спіндоктор як професія
- •С піндоктор працює
- •Управління механізмами формування новин як основа роботи спиндоктора і прес-секретаря
- •Література
- •Лекція 9 інформаційні війни
- •2.3. Інформаційні війни як війни інформаційної епохи
- •3.2. Форми та способи ведення інформаційної боротьби
- •3.3. Психологічна і кібернетична війна як складові інформаційної війни
- •3.4. Інформаційна зброя і технології її використання
- •4.4. Пропагандистські прийоми і методи
- •4.5. Використання змі в спеціальних інформаційних операціях
- •4.5.2. Прийоми використання змі
- •4.5.3. Пропагандистські прийоми телевізійної пропаганди
- •5.1. Методи дослідження спеціальних інформаційних операцій
- •5.2. Система захисту інформаційного простору від спеціальних інформаційних операцій
- •5.3. Контрпропаганда
- •6.1. Кібернетична війна як різновид інформаційної війни
- •6.2. Зброя кібернетичної війни
- •Література
- •Лекція 10 комунікативна технологія конструювання реальності (медіація) Питання:
- •6. Конструювання новин.
- •Проблема конструювання повсякденності.
- •Повсякденність в культурі постмодернізму
- •Технології повсякденна:
- •1.Аналіз ритуальних маніфестацій, що є носіями і трансформаціями деякої символічної сили.
- •2.Аналіз ритуала, що функціонує як політичний і соціальний агент і виступає як конституюючий фактор, що продукує специфічні обряди і правила.
- •Створення «Великого стилю»
- •6. Конструювання новини
Литература
Борее В.Ю., Коваленко А.В. Культура и массовая коммуникация. — М., 1986
Введенская М.А., Павлова Л.Г. Культура и искусство речи. — Ро-стов-на-Дону, 1995
Зарецкая Е.Н. Риторика. Теория и практика речевой коммуникации. — М., 1998
Зверинцев А. Коммуникационный менеджмент. Рабочая книга менеджера PR. — СПб., 1997
Конеикая В.П. Социология коммуникации. — М., 1997
Мельник Т.С. Mass-media: психологические процессы и эффекты. — М., 1996
Почещов Г.Г. Информационные войны. — Киев, 1999
Почепцов Г.Г. Психологические/информационные операции. — Киев, 1999
Почепцов Г.Г. Теория и практика коммуникации. — М., 1998
Рождественский Ю.В. Теория риторики. — М., 1997
Рощин С.К. Психология и журналистика. — М., 1989
Фаст Дж. Язык тела. Холл Э. Как понять иностранца без слов. — М., 1995
Лекція 2.
КОМУНІКАЦІЙНІ МОДЕЛІ ТА ЇХ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
Питання
1. Соціологічні й психологічні моделі комунікацій.
2. Семіотичні моделі
3. Модель міфологічної комунікації.
4. Модель аргументуючої комунікації.
5. Модель іміджевої комунікації.
6. Модель пропагандистської комунікації;
7.Модель «Спіраль мовчання".
Література:
Горщиків М.К. Суспільна думка: Історія й сучасність. М.: Политиздат, 1988.
Грушин Б.А. Думки про світ і мир думок: Проблеми дослідження суспільної думки. М.: Политиздат, 1967.
Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем масової комуніка-ції і міжнародних відносин. – К., 1999 – с.351
Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем масової комуніка-ції і міжнародних відносин. - К., 1999 - с.351
Коробейників В.С. Піраміда думок: Суспільна думка: природа й функції. М.: Молода гвардія, 1981.
Косарчук В.П.Журналістський маркетинг. - К., 1999. - с.21
Косарчук В.П.Журналістський маркетинг. – К., 1999. – с.21
Матвієнко В.Я. Соціальні технології. - к., 2001. - 446 с.
Матвієнко В.Я. Соціальні технології. – к., 2001. – 446 с.
Моль А. Социодинамика культури - М., 1973. - с.397
Моль Абраам Социодинамика культуры – М., 1973. – с.397
Почепцов Г.Г. Теорія комунікації. - К., 1999. - 308 с. 654 с.
Почепцов Г.Г. Теорія комунікації. – К., 1999. – 308 с. 654 с.
Сімченко Л. Першоджерела комунікативної філософії. - К., 1996 - с. 84-90а:
Сімченко Л. Першоджерела комунікативної філософії. – К., 1996 – с. 84-90а: інтелект нації – К., 2000. – с.117-119.
1. Соціологічні й психологічні моделі комунікацій
Насамперед коротко розглянемо «двоступінчасту модель комунікації» Каца й Лазарсфельда. Заслугою цих учених є, з одного боку, введення в науковий побут концепції «лідерів думок», сформульованої в результаті досліджень особистісного фактора в процесі комунікації. З іншого боку - ними було висунуто й обґрунтоване припущення про поетапний процес комунікацій при участі ЗМІ. Іншими словами, передача повідомлення від джерела до одержувача відбувається в кілька етапів. При цьому виняткова роль у процесі PR-Комунікацій відведена лідерам думки.
Учені проаналізували результати впливу повідомлення ЗМІ відразу після його одержання аудиторією й через два тижні. Цей вплив, незважаючи на минулий час, не зник, а, навпаки, зріс. Виявилося, що ріст впливу обумовлений обговоренням інформації проблем з тими, кого називають «лідерами думки».
Таким чином, із традиційної одноступінчастої моделі комунікації (ЗМІ - одержувачі повідомлення) виникла двоступінчаста (ЗМІ - лідери думок - одержувачі повідомлення). На першому етапі основний момент двоступінчастої моделі комунікації - передача інформації, на другому - передача впливу.
Модель комунікації Дональда Шоу й Макса Маккоба.
Ці вчені висунули припущення про наявність взаємозв'язку між інформаційним змістом повідомлень, формованих ЗМІ, і їхнім суспільним сприйняттям. Відповідно до їх теорії, формування поглядів аудиторії в значній мірі визначається засобами масової інформації, «що підказують що важливо, а що ні. Успіх інформаційного впливу залежить як від вибору фактів дійсності, освітлюваних у ЗМІ, так і від якості висвітлення.
Модель «інноваційної дифузії» Эверетта Роджерса.
Відбиває заключний етап комунікативного процесу - момент адаптації (сприйняття) або відторгнення інформаційних повідомлень суспільством. При цьому «двохступеневий потік» сприйняття інформації людиною і її передачі трансформується в «багатокроковий потік».
У моделі «дифузії» Э. Роджерс урахував розходження здатностей до сприйняття інновацій (нових ідей, послуг і товарів) у різних сегментів суспільства. Результатом стала класифікація сегментів суспільства (людей, відмінних за ступенями сприйняття нового).
Модель «воротаря» Курта Левина.
Під час Другої світової війни автор моделі звернув увагу на те, що при переорієнтації населення на більш дешеві сорти м'яса вирішальна думка належала не виробникам продукції й не продавцям, а так званим «воротарям». Мова йшла про людей, що приймали рішення на покупку й поширювали свою точку зору в суспільстві. І понині еталон «воротаря» - домогосподарка, що вибирає продукти для дому.
Надалі феномен «воротаря» поширився на відбір новин, що роблять редактори. Саме вони з величезного потоку фактів і матеріалів виділяють і пускають в ефір лише дещицю наявних під рукою - наприклад, кілька десятків. Один редактор-«воротарь» орієнтується на свої політичні пристрасті, іншої - на життєвий досвід, третій - на подання про те, що може бути цікаво аудиторії, і т.д.