Теоретичне та практичне значення

Теоретичне значення висвітлює вплив результатів дослідження на вже існуючі концепції, підходи, ідеї, теоретичні уявлення в галузі, що досліджується. Теоретична значущість дослідження характеризується за наступними параметрами: новизна, концептуальність і доказовість, перспективність.

Практичне значення вказує на зміни, які можуть відбутися в результаті впровадження отриманих знань в практику. Практичну значимість можуть становити результати як прямо адресовані для застосування на практиці, так і ті, що включаються у теорію, а вже через неї сприяють удосконаленню практичної роботи. В дослідженні необхідно вказати галузь застосування результатів дослідження та оцінку ефективності.

Апробація результатів дипломної магістерської роботи.

В цьому пункті вказується, на яких наукових конференціях, семінарах доповідались результати досліджень, що включені у магістерську дисертацію. При наявності публікацій наводиться їх перелік .

Основна частина дипломної магістерської роботи складається з декількох (але не менше двох) завершених розділів, які можуть розбиватися на параграфи і пункти. Кожний з розділів присвячений вирішенню одного з завдань, сформульованих у вступі, і закінчується висновками, до яких дійшов автор в результаті проведених досліджень.

Зміст основної частини має відповідати темі магістерської роботи і повною мірою її розкривати. Магістрантом викладаються наукові результати стосовно поставленої проблеми, одержані різними авторами, розкриваються здобуті ними наукові факти, які інтерпретуються в аспекті теми магістерської роботи у порівнянні з постановкою власного дослідження. Студенту необхідно відобразити своє ставлення до думок відповідних авторів, обґрунтувати свою точку зору на проблему з метою більш глибокого і повного аналізу сучасних тенденцій розвитку науки.

У розділах основної частини подають:

• огляд літератури за темою і вибір напрямів дослідження;

• виклад загальної методики та основних методів дослідження;

• проведені теоретичні дослідження;

• аналіз і узагальнення результатів дослідження.

В першому розділі (теоретична частина) розглядають значення і сутність розв’язання проблеми, класифікують її найважливіші поняття та категорії, вказують основні публікації з обраної теми та надають їм критичну оцінку; наводять необхідні загальні фактичні дані, що характеризують досліджувані процеси і явища кіно-,телемистецтва (фотомистецтва).

Загальновизнано, що огляд літератури – перший крок у будь-якому дослідженні.

До огляду літератури потрібно включати інформацію, яка стосується сфери дослідження таким чином, щоб це пояснювало мету дослідження. Необхідно також включати інформацію про попередні дослідження в цій сфері. При цьому проаналізувати методологію, результати, переваги та недоліки попередніх досліджень, тобто усе, що має служити доказом актуальності дослідження.

Процес огляду літератури приблизно наступний:

• визначення джерел інформації;

• знаходження специфічних даних;

• перегляд даних;

• представлення цих даних у вигляді певної системи.

Читаючи видання, треба уважно слідкувати за ходом авторської думки, вміти відрізняти головні положення від доказів та ілюстративного матеріалу.

Джерела інформації можуть бути первинними, вторинними та третинними.

До первинних джерел відносяться монографії, публікації в академічних журналах, тези конференцій, дисертації, автореферати дисертацій.

До вторинних джерел належать збірки публікацій, енциклопедії, бібліографічні збірки, словники, оглядові статті, реферативні огляди публікацій в академічних журналах. Проте, при користуванні вторинними джерелами не завжди є впевненість в тім, що дані інших авторів правильно інтерпретовані. Крім того, такі дані за часи свого існування можуть застаріти або бути спростовані новими дослідженнями та переглянуті.

Третинні джерела включають в себе професійні журнали, комп’ютерні бази даних в мережі Internet. Даними, отриманими з третинних джерел потрібно також користуватися дуже обережно. Але саме вони допомагають зорієнтуватися в літературі та розпочати пошук за посиланнями.

В огляді літератури ніколи не використовуються дані з «анонімних» веб-сторінок або газетних статей.

При огляді літератури потрібно намагатись дати відповіді на наступні питання:

• Які основні теоретичні напрями містилися в літературі?

• Які переваги та які обмеження має оглянута література?

• Що було схожим, а що відмінним у цій літературі?

• Чи спостерігалися якісь суперечності в літературі?

• Чи було щось невизначене в літературі за темою дослідження?

• Чи вдалося встановити взаємозв’язки між попередньою літературою і запропонованим дослідження?

Працюючи над оглядом літератури необхідно дотримуватись наступних принципів:

• продумати систему опрацювання джерел інформації;

• при відборі джерел орієнтуватися на те, що їх має бути не менше 60, а нова література (видання останніх 5-7 років) повинна становити 80 % від загального обсягу;

• критично осмислити, синтезувати матеріал: представляти його логічно, інтегровано, цікаво, відповідно до власних поглядів, потреб дослідження;

• дотримуватись правил посилань та оформлення бібліографії;

• кожний розділ варто закінчувати узагальнюючим абзацом.

Другий параграф першого розділу присвячений опису обраної методології та методів дослідження, оскільки якість і рівень дослідницького задуму та рівень довіри до наукової праці визначною мірою залежать від того , яку і наскільки правильну методологію обрав для себе магістрант. Без чіткого розуміння цього аспекту, підтвердженням чого є сформульовані та обґрунтовані методи, є всі підстави вважати, що дослідження не відповідає науковому рівню та виконано із застосуванням інтуїтивного, стихійного чи публіцистичного підходу. Механічне згадування методів означає нерозуміння автором природи наукової діяльності та відсутність в нього наукового мислення.

Саме тому загальновизнаною практикою є окреме відзначення та конкретний опис наукових методів, присвячених збору та аналізу наукових даних. Крім того, магістрант повинен чітко вказати і обґрунтувати, чому і за яких обставин він звертається до традиційної методології, а коли він змушений застосувати інноваційні (власні чи запозичені) прийоми дослідження.

Вибір та застосування наукових методів, пов’язаних з поясненням та різнобічним осмисленням фактичного матеріалу, залежить від характеру та типу наукової роботи.

Отже, перший розділ повинен скласти теоретичну основу для другого та третього розділу. З цією метою студент подає тільки той теоретичний матеріал, який є необхідним для розв'язання питань, визначених цілями та завданнями магістерської роботи.

Другий розділ це описово-аналітичний розділ, який представляє отримані дані авторського дослідження, їхній аналіз та інтерпретацію. Головним у другому розділі є вивчення сучасного стану предмета дослідження на обраному об’єкті дослідження. Характеристика та критична оцінка сучасного стану досліджуваної теми, діагностування щодо обраного напряму дослідження ґрунтується на аналізі накопиченого фактичного матеріалу об’єкта дослідження із залученням теоретичних знань, передового досвіду, в тому числі закордонного. Щоб уникнути поверхневого викладу матеріалу в цьому розділі необхідно постійно зіставляти цілі та завдання магістерської роботи з отриманими результатами аналізу. Тому, магістрант з фактичного матеріалу повинен відібрати найбільш суттєвий, обмежуючи при необхідності обсяг досліджень або звужуючи коло проблем, що розглядаються.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та оброблення даних, на основі яких проводиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

Розділ повинен закінчуватись переліком основних проблем об'єкту дослідження та можливих шляхів їх розв'язування.

В третьому розділі магістрант повинен поводиться з отриманими даними як із повноправними науковими фактами. Оскільки ці факти є новими, то необхідно показати, в чому полягає їхнє значення, як вони співвідносяться з існуючими теоріями, концепціями та результатами інших досліджень, а також іншими фактами даного дослідження.

Отже, мета написання даного розділу – це демонстрація співвідношень між фактами. Для її досягнення потрібно:

• показати принципи відношень та узагальнень, представлених у результатах (потрібно не підсумовувати результати, а пояснювати логіку встановлених зв’язків та сформульованих суджень);

• підкреслити винятки, визначити незрозумілі моменти;

• показати, як результати магістерської роботи узгоджуються з опублікованими раніше дослідженнями або суперечать їм. З ними можна погодитися, захистити чи підтвердити певну точку зору; запропонувати нову точку зору, дати інше пояснення відомим фактам; припустити деякий інший важливий аспект, переформулювати відому точку зору в більш зрозумілому та чіткому вигляді; відхилити певну точку зору, враховуючи її невідповідність фактам, відкинути певні аргументи, якщо вони не є коректними або не захищають певну позицію; примирити різні точки зору на основі більш глибокого розуміння суті речей, формулювання нової концепції.

Наприкінці кожного розділу основної частини магістерської роботи необхідно зробити висновки за результатами проведеного аналізу.

Логічним завершенням магістерської роботи є висновки. Висновки подають у вигляді окремих лаконічних положень, синтезованих тверджень, сформульованих на основі отриманих результатів. Дуже важливо, щоб висновки відповідали поставленим завданням. Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв’язаної проблеми, з визначенням елементів наукової новизни; узагальнюються результати аналізу та діагностики об’єкта дослідження за визначеним напрямом дослідження, отримані у другому розділі , подаються пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності, які було детально обґрунтовано у третьому розділі .

Рекомендується починати кожен з висновків з дієслів доконаного виду (наприклад: «проаналізовано…», «досліджено…», «встановлено…», «розглянуто…», «рекомендовано…» тощо).

Перелік літератури та інших інформаційних джерел складається, як правило, в послідовності за посиланням на джерело за текстом магістерської роботи або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків, у хронологічному порядку. В перелік включаються тільки ті джерела, які були використані магістрантом в процесі виконання роботи.

Додатки містять, як правило, допоміжні матеріали, необхідні для повноти сприйняття магістерської роботи. До цих матеріалів відносять: статистичні дані, схеми, таблиці, малюнки та інші документи, що підсилюють аргументацію зроблених магістрантом в основному тексті висновків та оцінок. З допомогою додатків магістрант доводить вірогідність вихідних даних, а також підсилює аргументованість виконаного аналізу та запропонованих заходів, рекомендацій, пропозицій.