Ступінь розробленості проблеми

Короткий огляд літературних джерел дозволяє автору зробити висновок, що саме ця дана тема не повністю розкрита (або розкрита лише частково чи не в тому аспекті) і вимагає подальшої розробки. У вступі необхідно зазначити недостатність розробленості обраної теми дослідження в наукових і практичних дослідженнях на сучасному етапі розвитку суспільства, необхідність вивчення проблеми в нових соціо-культурних, економічних, політичних та інших умовах.

Вибір методики проведення дослідження.

Методи дослідження – це науковий інструментарій для забезпечення фактичного матеріалу і реалізації поставленої в роботі мети.

Метод (від грецького methodos - шлях до чого-небудь) - в найбільш загальному випадку означає засіб досягнення мети, спосіб дослідження явища, який визначає планомірний підхід до їх наукового пізнання та встановлення істини. Науковий метод - це спосіб пізнання явищ дійсності в їх взаємозв'язку та розвитку, спосіб досягнення поставленої мети і завдань дослідження, який відповідає на запитання: «Як пізнавати?».

Методика дослідження - це система правил використання методів, прийомів та способів для проведення будь-якого дослідження. Свідоме застосування науково обґрунтованих методів слід розглядати як найсуттєвішу умову отримання нових знань. Дослідник, який добре знає методи дослідження і можливості їх застосування, витрачає менше зусиль і працює успішніше, ніж той, хто у своєму дослідженні спирається лише на інтуїцію або діє за принципом «спроб і помилок». Проте, методи не можуть, наприклад, замінити творчу думку дослідника, його здібність аналізувати, робити висновки і передбачення.

Виходячи з того, що кожне наукове дослідження може відбуватись на двох рівнях: емпіричному (коли здійснюється процес накопичення фактів) і теоретичному (на якому здійснюється узагальнення знань), відповідно до цих рівнів загальні методи пізнання умовно ділять на три групи:

- методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент);

- методи теоретичного дослідження (ідеалізація, формалізація, логічні й історичні методи);

- методи, що можуть бути застосовані на емпіричному і теоретичному рівнях (абстрагування, аналіз і синтез, індукція й дедукція, моделювання)

У вступі відповідно до логіки процесу дослідження необхідно тільки перелічити методи, які були використані для виконання визначених завдань, не зосереджуючись на всебічному обґрунтування їх вибору, оскільки цьому буде присвячений окремий параграф.

Наукова новизна

Наукова новизна – важлива характеристика будь-якої дослідницької роботи, зокрема магістерської, що передбачає новий науковий результат, нове рішення поставленої проблеми, яке очікується в результаті дослідження. Магістрант повинен чітко бачити межу між знаннями про об’єкт, набутих раніше, і новими, одержаними в результаті дослідження. При цьому треба враховувати, що новим є те, що створене вперше або відоме, але використовується нестандартно, з відхиленням від загальноприйнятих схем, і має позитивний ефект для розвитку конкретної галузі знань.

Новизна може бути вираженою:

- в новому об'єкті або предметі дослідження (якщо розглядається вперше);

- в залученні у науковий обіг нового матеріалу;

- в іншій постановці відомих проблем і задач;

- в новому методі вирішення або новому застосуванні відомого рішення чи методу тощо.

Питання визначення рівні новизни – складне і суперечливе. Основною вихідною точкою обґрунтування новизни результату є глибокий і критичний аналіз літератури, який дає об’єктивні знання про стан проблеми. Враховуючи те, що магістерська робота є роботою навчально-дослідницького характеру, для рівня її результатів достатньо наявності окремих елементів новизни.

В дослідженні магістранту необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни, яка характеризується поняттями «Вперше одержано», «Вперше розроблено», «Удосконалено», «Дістало подальший розвиток» тощо. Кожне наукове положення має бути чітко сформульоване, з відокремленням його основної сутності i зосередженням особливої уваги на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися i сприйматися легко i однозначно, без нагромадження дрібних несуттєвих деталей та уточнень.