Посилання.

Якщо в тексті дипломної магістерської роботи наведено цитати, статистичні данні та інші джерела інформації, слід зробити посилання на першоджерела, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: «у працях [1-9]....», [10, с. 12], означає 10 – порядковий номер джерела, позначеного у списку використаних джерел, 12 – сторінка джерела.

Посилання на ілюстрації, формули, таблиці дипломної роботи вказують їх порядковими номерами: наприклад, «рис. 2.3»; на формули - порядковими номерами, додатки - літерами. Наприклад: рис. 3.4, формула (3.5), табл. 3.2, дод. Б. Посилання у тексті на таблиці пишуть скорочено: наприклад, «у табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації вказують скорочене слово «дивився»: наприклад, «див. табл. 1.2».

Список літератури.

Інформаційні джерела, включені до списку використаної літератури, наводяться у відповідній послідовності (див. п. 3.12). Їх слід подавати відповідно до вимог Державного стандарту на бібліографічний опис товарів друку (ГОСТ 7.1 - 8.4) із зазначенням повної назви праці (додаток Л).

Елементами бібліографічного опису є інформація про: автора (-ів); назву інформаційного джерела; вид видання (за потреби – про перевидання чи переклад); місце видання, видавництво; рік видання; обсяг публікації.

Список подають в алфавітному порядку за прізвищами авторів, або першої літери назв творів. Авторів, які мають однакові прізвища, записують за алфавітним порядком інших ініціалів. Прізвища авторів наводяться у тій послідовності, в якій вони подані у виданні та розділяються комами.

Якщо робота колективна (два, три автори), то можна подавати лише прізвище з ініціалами першого автора, додаючи слова «та ін.».

Якщо до списку використаних джерел у дипломній роботі виносяться праці, розповсюджені на правах рукопису (кандидатські, докторські дисертації, автореферати дисертацій), то в бібліографічному описі використовують інформацію, подану на титульній сторінці.

Журнальні (газетні) статті вносяться до списку за порядком: прізвище автора, назва статті, назва журналу (газети), рік видання, номер, вказати сторінки статті.

Статті, опубліковані в наукових збірниках, вносяться до списку за схемою: автор, назва статті, назва збірника, науковий редактор, місце видання, видавництво, рік видання, сторінки.

Приклади оформлення пунктів бібліографії списку літератури (див. додаток Л).

Додатки.

Додатки оформляються як продовження дипломної магістерської роботи і розміщуються в порядку посилань на них у тексті роботи. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі симетрично до тексту сторінки малими літерами з першої великої літери. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» і поряд велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г,Є, І, І, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, Додаток А, Додаток Б і т. д. Єдиний додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка (за необхідності) може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: «А.2» - другий розділ додатка А; «В.3.1» - перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: «Рис. Д.1.5» – п’ятий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.2) - друга формула додатка А.