6. Операції банку з дорогоцінними металами

Останнім часом помічається посилений інтерес до ринкового обігу дорогоцінних металів у світі.

У центрі уваги банків перебуває, як правило, торгово-фінансова сфера, яка є сукупністю взаємовідносин між суб'єктами ринку дорогоцінних металів.

Банківські ме­тали — це дорогоцінні метали (золото, срібло, платина, метали платинової гру­пи), доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Одним із головних центрів торгівлі фізичним золотом є Лондон. Координу­ючим центром на лондонському ринку є Лондонська асоціація ринку золота (The London Bullion Market Association), яка об'єднує учасників ринку. Ця організація заснована в 1987 році і тепер нараховує кілька десятків членів.

Об'єктом торгівлі при фізичній поставці металу є афіноване золото в злив­ках визначених розмірів. Ці зливки часто називають банківськими або фінан­совими. Найвідомішим стандартом є "London Good Delivery".

Він має ряд ос­новних вимог:

1)вага зливка — 350—400 унцій (11,5—13 кг);

2)афінажна фірма, яка проставляє клеймо на зливках, має бути включена в спеціальний список лондонського ринку;

3) чистота металу має бути щонайменше 995 часток хімічно чистого золота на 1000 часток лігатурної маси;

4) на зливку мають бути такі обов'язкові відмітки:

• проба;

• серійний номер;

• клеймо виробника й органу пробірного нагляду із зазначенням ваги з точ­ністю до 0,025 тройських унцій (до 0,78).

Зливок не повинен мати пор і заглиблень; він має бути зручним для пере­несення і складування. Грошові розрахунки за 1 тройську унцію (31,1034807 г) чистого золота проводяться в доларах США.

Торгівля іншими дорогоцінними металами також здійснюється в стандарт­них зливках. У розрахунках за золото береться до уваги маса чистого металу, який міститься в зливках; при торгівлі іншими дорогоцінними металами спла­чується загальна маса зливка (включаючи домішки).

Ринок золота включає і ринок золотих монет, серед яких виділяють монети нумізматичні, напівнумізматичні, обігові та зливкові.

Останні три різновиди деколи називають інвестиційними або тезавраційними, оскільки їх використовують практично лише для накопичення (тезав­рації) абстрактної вартості шляхом інвестування грошових коштів у високоліквідні вироби із золота (монети).

У світовій практиці операції, які здійснюються учасниками ринку з доро­гоцінними металами, можна поділити на такі групи:

за об'єктом:

• операції з фізичним металом (оптова торгівля банківськими металами у формі великих зливків; роздрібна торгівля — міні-зливки, монети, тезавраційні монети тощо);

• операції з безготівковим металом;

за економічним змістом:

• активні (розміщення металу — кредитні операції);

• пасивні (залучення ресурсів у вигляді металу);

• комісійно-посередницькі (купівлі-продаж за заявками клієнтів);

• позабалансові (дорогоцінні метали під заставу та ін.);

за строками угод:

• касові (поточні) — з коротким строком валютування (до трьох днів);

• термінові (ф'ючерси, опціони, форварди);

• інші операції (депозитні, кредитні, ломбардні).

Основний обсяг торгівлі золотом зосереджено на міжнародному міжбанківському ринку безготівкового металу.

Із золотом, як і з валютою, на ринку здійснюється арбітражні операції (без­перервна купівля на одних ринках і продаж на інших), завдяки чому ціни на вільних ринках, де немає обмежень і податків, вирівнюються та утворюють єдину світову ціну.

Золото продається у вигляді листів, пластин, дротів, золотих сертифікатів (свідоцтво про депонування золота в банку; документ, який дає право їх власни­ку отримати за пред'явленням певну кількість золота. Такий самий документ видається клієнтові у разі купівлі золота в банку без отримання самого золота).

Депозитні операції здійснюються у тому разі, коли необхідно залучити до­рогоцінний метал на рахунок або, навпаки, розмістити на визначений строк.

Банки мають право випускати також золоті сертифікати, переважно іменні, які свідчать про депонування золота в банку. (Емісією золотих серти-

фікатів займається низка комерційних банків СІЛА, Швейцарії, Німеччини, Люксембургу, Сінгапуру та інших країн.)

В Україні на ринку банківських послуг комерційні банки активно розши­рюють свою діяльність. Операції з дорогоцінними металами в українських бан­ках набувають все більшої популярності.

Правовою підставою для здійснення операцій з банківськими металами є наявність ліцензії Національного банку України та скупного пункту, зареєст­рованого у встановленому порядку Державною пробірною палатою при Міні­стерстві фінансів України.

Банки можуть здійснювати як оптову, так і роздрібну торгівлю банків­ськими металами. Оптова торгівля банківськими металами здійснюється на Українській міжбанківській валютній біржі. До оптової торгівлі належать опе­рації купівлі-продажу за одним договором або з одним контрагентом протягом робочого дня в обсягу більшому, ніж 100 грамів золота, платини чи металів платинової групи або 1000 грамів срібла у зливках чи монетах у кількості більше ніж 10 золотих, платинових або срібних монет.

Роздрібна торгівля банківськими металами може здійснюватись комерцій­ними банками з юридичними та фізичними особами на підставі виданої ліцензії і відповідних дозволів безпосередньо через власні каси в операційних приміщен­нях Центральних офісів, в дирекціях/філіях, відділеннях банків.

Організація торгівлі банківськими металами на валютному ринку України здійснюється відповідно до постанови Правління Національного банку від 24.02.98 № 65. Операції з банківськими металами на валютному ринку Украї­ни можуть здійснюватись як з фізичною поставкою металів, так і без неї.

Згідно з Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затверджено­го постановою Правління Національного банку України від 17.07.2001 № 275, банки мають право здійснювати операції з банківськими металами на валют­ному ринку України за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу НБУ.

Банки можуть виконувати такі роздрібні операції з банківськими металами:

• продаж сертифікованих зливків банківських металів без вилучення зі сховища (каси) банку;

• продаж сертифікованих зливків банківських металів з вилученням зі сховища (каси) банку;

• купівля сертифікованих зливків банківських металів, виробів та брухту з дорогоцінних металів у фізичних та юридичних осіб;

• залучення банківських металів фізичних та юридичних осіб на відпові­дальне зберігання;

• залучення банківських металів на строкові рахунки (депозити) та "до за­питання" фізичних та юридичних осіб;

• ломбардне кредитування (під заставу виробів та брухту з дорогоцінних металів) фізичних та юридичних осіб;

• кредитування під заставу банківських металів фізичних та юридичних осіб;

• розмін зливків;

• експертиза дорогоцінного металу;

• забезпечення банківськими металами розрахунків за міжнародними пла­тіжними картками VISA, EC/MC;

• приймання виробів з дорогоцінних металів на інкасо;

• конвертація одного банківського металу в інший;

• скуповування цінностей та брухту дорогоцінних металів.

17