3. Дослідження особливостей відношення молоді до материнства на основі розробленої анкети

Мета даного дослідження включає в себе вивчення особливостей материнства. Сформована мета дозволила поставити одне з основних питань котрим є вивчення відношення молоді до материнства.

Для досягнення поставленої мети в дослідницькій частині було визначено наступні етапи. Процедура дослідження включає в себе :

• пошук необхідного методичного матеріалу;

• проведення дослідження за відібраними методиками;

• обробку даних, отриманих в ході дослідження та використання методу математично-статистичної обробки результатів психологічного дослідження.

Когнітивний компонент уявлень про майбутнє батьківство та сім’ю вивчався в даній роботі за допомогою анкетування. Орієнтуючись на дослідження в галузі сімейних установок, автор користувався анкетою «Ставлення до сімейної та батьківської ролі», зіставленою самостійно.

Дана анкета складається з 16 питань (див. Додаток А). При інтерпретації підраховується загальна кількість відповідей, та підраховуються відповіді на питання, в яких необхідно було вибрати найбільш підходящу, на думку респондента, відповідь. До цих питань відносяться: « Для організації сімейного життя після народження дитини необхідно…», « Яка на вашу думку головна функція чоловіка у родині…», « Роль жінки в сім’ї…».

В даному дослідженні для обробки отриманих результатів було використано методи математичної статистики. Отримані данні були оброблені за допомогою стандартних методів математичної статистики, а саме: розраховувалась статистична значимість відмінностей в групах за методом розподілу. Цей метод використовується при наявності шкал в методиці.

У досліді брали участь студенти ІІ-ІІІ курсів (віком від 19 до 21 років), в кількості 20 осіб. Та молоді матері (віком від 25-30 років), які мають маленьких дітей, в кількості 20 осіб.

За обраною методикою було отримано наступні результати, які представлені в таблицях 3 та 3.1.

Таблиця 3

Психологічні особливості ставлення до сімейної та батьківської ролі у досліджуваних ( %)

Функції жінки в сім’ї	Перша група	Друга група
Господарювання	30	15
Роль матері	50	55
Моральна підтримка	20	30

Обидві групи вважають основною у функціях жінки в сім’ї роль матері. У 50 % досліджуваних першої групи та у 55% - в другій групі було виявлено високу оцінку ролі матері. Це говорить про те, що обидві групи вважають основною функцією жінки в сім’ї материнство, яке включає в себе бажання мати та піклуватися про дитину.

Функції господарювання тільки 30% респондентів першої групи вважають значущим, та 15 % другої групи. Це означає, що ведення сімейних справ оцінюється в групі осіб, які ще не мають власної дитини вище, ніж у другій групі.

У 20% досліджуваних першої групи моральна підтримка є основною функцією жінки та у 30 % групи дівчат які вже мають дитину. Це говорить про те, що підтримка членів родини у більшості досліджуваних є не значущою.

Таблиця 3.1

Розподіл показників ставлення до сімейного життя в групах осіб, які ще не мають дітей та молодих мам (%)

Ставлення до сімейного життя		Перша група	Друга група
Дає можливість жити з коханою людиною, мати дітей.		100	100
Наповнює життя змістом		100	100
Для організації сімейного життя після народження дитини необхідно	Любов	5	45
	Фінанси	20	80
	Розподіл ролей	5	25
	Важливість взаєморозуміння	45	45
	Здатність до компромісу	5	45
	Благополуччя	20	5

Отримані данні дозволяють зробити наступні висновки:

У двох групах респондентів 100% вважають що сім’я дає змогу народженню дитини, та робить життя різноманітнішим та наповнює змістом. Це говорить про те, що обидві групи вважають значимою поняття «сім’я» та прагнуть народження дитини в сім’ї.

Також, з десяти запропонованих варіантів на тему «Для організації сімейного життя після народження дитини необхідна», обидві групи респондентів поставили на перший план тільки шість пунктів, а саме любов, фінанси, розподіл ролей, важливість взаємозв’язку, здатність до компромісу, благополуччя.

У першій групі респондентів майже зовсім відсутня значимість показника любов (5%), на відміну від 45 % в другій групі. Це говорить про те, що особи, які ще не мають дітей, не вважають любов основною у сімейних стосунках після народження дитини.

80% групи осіб, які мають дітей, вважають фінанси значущим після народження дитини для сім’ї, тоді як осіб, які ще не мають дітей, але при цьому вважають фінансове положення вагомим після народження дитини, становить всього 20%. Це дозоляє говорити про те, що матеріальна сторона цікавить лише другу групу.

У 45 % із віх респондентів в обох групах, вважають, що взаєморозуміння є дуже важливим. Таким чином можна констатувати, що для даних груп опитуваних основним після народження дитини є взаєморозуміння між партнерами.

Група осіб, які мають дітей не вважають, що показник благополуччя є настільки важливим. Це говорить про те, що задоволення потреб, цікава робота та ін. не є важливим після народження дитини. В першій групі ситуація зворотня.

Отже, результати дослідження за даною методикою говорять нам про те, що особи, які ще не мають дітей вважають, що жінка в сім’ї повинна займатися дитиною, і для нормального взаємозв’язку в родині, розвитку дитини необхідна здатність до компромісу, та насамперед взаєморозуміння між батьками, тоді як в групі молодих мам для нормального функціонування родини після народження дитини важливим є любов, фінансове положення, розподіл ролей, взаєморозуміння між партнерами.

Тож, на основі проведеного аналізу можна зробити висновки про те, що в групі осіб, які вже мають дитину, переважає більш стримане ставлення, адекватне відношення до дорослішання та менше виражена дратівливість по відношенню до створення сім’ї.

ВИСНОВКИ

Теоретичний аналіз психологічної літератури та емпіричне дослідження проблеми відношення молоді до материнства дозволяє зробити наступні висновки.

Проаналізувавши психологічну літературу можна сказати, що материнство – це родинне ставлення матері до дітей, функція жіночого організму, спрямована на продовження людського роду і включає біологічний і соціальний аспекти. Батьківство – соціально-психологічний феномен, що являє собою сукупність знань, уявлень та переконань стосовно себе у батьківській ролі, які реалізуються у всіх проявах поведінкової складової батьківства. Також, материнське почуття – це особлива група почуттів, що займає особливе місце по значимості в житті людини серед інших емоційних зв'язків. Одне з основних почуттів − материнська любов − джерело й гарантія емоційного благополуччя людини, підтримки фізичного й психічного здоров'я.

Формування усвідомленого батьківства молоді – це цілеспрямована системна діяльність, яка передбачає створення спеціальних умов, що сприяють виробленню та удосконаленню когнітивної, емоційної та операційної складових батьківства, а також особистісної позиції молоді щодо майбутнього батьківства для створення сприятливих умов гармонійного розвитку дитини.

В роботі було досліджено ставлення молоді до материнства. В досліджуваних групах було виявлено, що особи, які ще не мають дітей, більш відсторонено уявляють собі ставлення до народження дитини, до сімейного життя загалом. А у групі досліджуваних, які вже мають дитину, навпаки, присутня цілковита адекватність, прагнення контакту з дитиною та більш лояльне відношення до сімейного життя.

Виходячи з результатів дослідження, простежується наступна ситуація. Група осіб, які вже мають дітей, характеризується високим рівнем відповідального ставлення до батьківства. Особи розуміють сутність батьківської ролі, мають чітке уявлення про ідеальний та реальний образ батьків, про свою позицію. В них чітко визначена спрямованість на сімейні цінності. Наявність репродуктивної установки, внутрішньої потреби в розумінні ролі майбутнього батька чи матері, прагнення до готовності бути відповідальним у батьківстві, усвідомлення необхідності відповідального виконання своїх обов’язків, сформованість моральних питань, позитивний емоційний фон – все це ознаки відповідального ставлення до батьківства. Цій групі властива здатність до самоконтролю та контролю ситуації в сім’ї. Сімейна роль цієї частини респондентів характеризується високим рівнем відповідальності, вмінням будувати гармонійні взаємини з партнером.

Більш-менш середній рівень відповідального ставлення до батьківства характеризується наявністю в сукупності груп, які ще не мають дітей, поверхневого уявлення про дитину взагалі, про обов’язки батьків перед нею, про їхню відповідальність, про сутність батьківської ролі, немає чіткого розуміння відносно своєї батьківської позиції та уявлення щодо ідеального та реального образу себе в ролі батька чи матері. Це очевидно, адже дані групи осіб не освічені з питань прав та обов’язків батьків, наслідків їхнього недотримання, з вікової психології, не мають уявлення щодо якостей, характеристик, почуттів та поведінки, необхідних для виконання батьківської ролі, не мають уявлення про свою батьківську позицію, не усвідомлюють себе в батьківській ролі. Сімейна роль характеризується недостатнім рівнем відповідальності, самоконтролю. Не усвідомлюють, які вміння батьків важливі при взаєминах з дітьми.

Дана ситуація є досить сприятливою за умов, що це лише питання віку, тобто згодом, група осіб, яка ще не має дітей, дорослішаючи, усвідомить важливість материнства та батьківства. Але деякі отримані дані свідчать про цілковиту відсутність у більшості респондентів активних дій щодо підвищення рівня освіченості в сфері батьківства. Важливі засоби (читання спеціалізованих журналів та книг, консультації фахівців) не є пріоритетними і рідко використовуються, а це в свою чергу суттєво впливає на їхню підготовку до батьківства. Аналіз визначення уявлення про батьківство показав, що респонденти не досить чітко уявляють собі, які якості та характеристики важливі в батьківстві.

Отже, справді, питання підготовки молоді до батьківства за остання роки є незмінно гострим. Одним з перших способів вирішення цієї проблеми може стати випуск спеціальних соціальних реклам по телебаченню, радіо новинах щодо важливості материнства та батьківства. Соціальна політика держави повинна бути спрямована на підвищення рівня народжуваності в українських сім’ях, але необхідно пам’ятати про те, що фінансове стимулювання жінок народжувати дітей не гарантує гідної психолого-педагогічної підготовки до батьківства.

Тобто, фахівцям соціальної сфери державних та громадських організацій (центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді) необхідно реалізувати проекти, які спрямовані на формування навичок усвідомленого батьківства молоді, що дало б змогу підготуватися до народження дитини, виховання дітей раннього віку, їхнього розвитку тощо.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Брутман В. И. Формирование привязанности матери к ребенку в период беременности // Вопросы психологии/ В. И. Брутман, М. С. Радионова. – 1997. – С. 7-8.

2. Винникотт Д. В. Маленькие дети и их матери / Д. В. Винникот – М. : Мысль, 1998. – 154 с.

3. Кодацька Н. О. Девіації соціальних практик материнства в сучасній Україні / Н.О. Кодацька. – Запоріжжя, 2011. – 20 с.

4. Леус Т. В. Материнство – опыт трех поколений. Психологическое сопровождение беременной женщины / Т.В. Леус. – М. : Просвещение, 2000. – 202 с.

5. Мещарикова С. Ю. Психологическая готовность к материнству // Вопросы психологии / С. Ю. Мещарикова. – 2000. – С. 18-20.

6. Мишель П. Секрет женщин в психологи / П. Мишель. – М., 2003. – 384 с.

7. Мухамедрахимов Р. Ж. Формы взаимодействия матери и младенца // Вопросы психологии / Р. Ж. Мухамедрахимов. – 1994 – С. 16-25 .

8. Проскурняк О. П. Чинники та етапи становлення материнства // Практична психологія та соціальна робота / О. П. Проскурняк. – 2007. - №3. – С. 13-16.

9. Педагогічний словник для молодих батьків. – К. : ДЦССМ, 2002. – 348 с.

10. Психотерапия: от теории к практике: Материалы Второй всесоюзной учебно-практической конференции по психотерапии / Н. В. Тельных, И. П. Чередниченко. – М., 1997. – 122 с.

11. Психология и психоанализ беременности. – М. : БАХРАХ – М, 2003. – 384 с.

12. Психология семейных отношений. М. : БАХРАХ – М, 2003. – 492с.

13. Сурмач М. Ю. Ожидание материнства / М.Ю. Сурмач. - М., 2004. - 287 с.

14. Филиппова Г. Г. Психология материнства и ранний онтогенез: Учебное пособие / Г.Г. Филиппова. – М., 1999. – 352 с.

15. Филиппова Г. Г. Психология материнства / Г. Г. Филиппова. – М. : Издательство Института Психиатрии, 2002. – 240 с.

16. Хознева М. В. Психологические проблемы подготовки к материнству // Журнал практического психолога / М. В. Хознева, О. А. Черняйкина. – 2001. – № 8-9. – С. 33-40.

ДОДАТОК А

АНОНІМНЕ ОПИТУВАННЯ НА ТЕМУ «ПРОБЛЕМИ ЩОДО МАТЕРИНСТВА МОЛОДІ»

Анкета. Ставлення до сімейної та батьківської ролі.

1) Сім’я дає можливість жити з коханою людиною, мати дітей

1. Так

2. Ні.

2) Сім’я наповнює життя змістом

1. Так

2. Ні.

3) Сім’я впорядковує інтимні стосунки

1. Так

2. Ні.

4) Сім’я допомагає вирішувати матеріальні проблеми

1. Так

2. Ні.

5) Сім’я додає людині впевненості у собі

1. Так

2. Ні.

6) Сім’я сприяє кар'єрі

1. Так

2. Ні.

7) Лідером в родині повинен бути чоловік

1. Так

2. Ні.

8) Що ви знаєте про переорганізацію сімейного життя, у зв’язку з народженням дитини?

1. Нічого. 2.Усе. 3.Мало. 4.Достатньо.

9) Для організації сімейного життя після народження дитини необхідна (проаранжуйте від більш значного до найменш на Вашу думку):

1. Любов

2. Фінанси (гроші)

3. Розподіл ролей між чоловіком і жінкою

4. Важливість взаєморозуміння

5. Повага

6. Здатність до компромісу

7. Секс

8. Благополуччя

9. Рівноправність

10. Впевненість.

10) Яка на Вашу думку головна функція чоловіка у родині (проаранжуйте від більш головного до менш головного):

1. Забезпечувати сім’ю

2. Піклуватися про дружину і дитину

3. Господарювати

4. Виконувати батьківську роль

5. Бути главою сім’ї.

11) Роль жінки в сім`ї в першу чергу це:

1. Господарювання

2. Роль матері

3. Моральна підтримка чоловіка.

12) Як Ви ставитесь до сімейного життя – до вступу в шлюб та народження дитини:

1. Позитивно

2. Негативно.

13) Чи бажаєте Ви, щоб Ваша майбутня сім`я була схожою на Вашу батьківську сім`ю:

1. Так

2. Ні.

14) Чи повинна дружина/чоловік бути схожа/ий на Вашу мати/батька:

1. Так

2. Ні.

15) Укажіть ваш вік:

1. 19-21

2. 25-30.

16) Стать:

1. Чоловіча

2. Жіноча.