3. Характеристика первинних елементів форми виробів

Первинними елементами форми предметів є: геометричний вид, лінії, величина, положення в просторі, маса форми, фактура, текстура, колір, декор.

Геометричний вид форми – це такий елемент форми, який визначається співвідношенням її розмірів за трьома координатами простору X, Y, Z, а також характером її поверхні (прямолінійна, криволінійна, ламана).

Розрізняють три види форми: об’ємний, площинний та лінійний.

Об’ємний вид характеризується тим, що всі три виміри за своєю величиною майже однакові (має вигляд кулі, кубу або наближається до них);

Площинний вид характеризується різким зменшенням розмірів за одною з координат (має вид наближений до прямокутника);

Лінійний вид форми має значну перевагу одного виміру над двома іншими (має вигляд витягнутої лінії).

Геометричні елементи форми (грані, ребра, точки об’єму) дозволяють робити її більш динамічною, стійкою, стабільною і і визначають цим емоційний вплив на людину.

Геометричні форми виробів у певній мірі можна звести до простих геометричних фігур – кола, овалу, квадрату, прямокутника, трапеції. Фігури, які мають рівність сторін, а також коло створюють враження урочистості, спокою, величності і статичності.

Нерівність у вимірах складає враження динамічності, зорового руху погляду по формі.

Фігури, що мають широку основу і невелику висоту – стійкі але не викликають особливих емоцій.

Вироби з гострими кутами, а також ті, в яких висота переважає над іншими сторонами, є більш емоційними.

Є дані, що вироби трикутної і пірамідальної форми мають магічну дію на людину.

Форми у вигляді куба та кулі виражають найбільшу оптичну об’ємність, а ті, що наближаються до прямої лінії – найменшу.

Окремі уявлення людей про товари, а також їх вплив на людей тісно пов’язані з їх формою, конструкцією і елементами, що їх формують. Для розкриття форми виробів використовуються різноманітні лінії.

Лінії поділяються на: Горизонтальні, вертикальні, хвилеподібні, дугоподібні, спіралеподібні, діагональні, ламані, нахилені.

Пряма горизонтальна лінія асоціюється з поняттям спокою, статичності, пасивності. Вона сприяє зоровому зменшенню форми по вертикалі (лінії кокеток, відрізного ліфа і спідниці, паска).

Вертикальна лінія виражає енергію і рух, візуально подовжує форму.

Хвилеподібна лінія характеризує рівномірність руху, м’якість, текучість (зустрічається в одязі складних фасонів – рельєфи, м’які драпіровки, волани, рюші, оборки).

Діагональна лінія діє як сила, що перемагає пасивність, виражає динаміку, рух. Права діагональ асоціюється з підйомом, а ліва – з падінням (зустрічається у виробах з тканин діагоналевого та саржевого переплетення).

Нахилена лінія передає нестійкість, падіння, а наближення її до горизонталі асоціюється з поняттям впевненості та спокою.

Ламана лінія пов’язана з нерівномірним рухом, з різкими змінами подій, підняттям і падінням.

Дугоподібна лінія асоціюється з подоланням якихось перешкод.

Спіраль – асоціюється з поняттям обертання.

Лінії використовуються у виробах у різних співвідношеннях, але завжди виділяється одна провідна, інші є додатковими і підпорядковуються їй.

До елементів форми відносяться також: величина, маса, положення в просторі, фактура, текстура, колір, декор

Величина – це властивість розміщення форми виробів та її елементів за трьома координатами

Величина форми виробів може візуально збільшуватися або зменшуватися при зіставленні великого і малого.

Крупні деталі на великій формі підкреслюють її величину, а дрібні зменшують.

Маса форми надає уявлення щодо всієї форми виробів, або окремих його деталей. Маса виробу – залежить від розмірів того чи іншого виробу. Велике значення має зорове сприйняття маси ( не тієї, що є насправді, а тієї, що здається.

Більшому за розміром виробу оптично відповідає і більша маса. Найбільшу масу сприйняття мають форми, що наближаються до куба, і всі ті, що мають виміри за трьома координатами рівні між собою.

Фактура – це характер видимої будови поверхні виробу.

Фактура буває:

гладкою, рельєфною, глянцевою, матовою, м’якою, оксамитовою, шовковистою, шорсткою, ніжною і грубою, крупно або дрібнозернистою.

Глянцеві поверхні завжди здаються більш світлими. Гладка і блискуча поверхня надає легкість і оптично зменшує об’єм. Посилена фактура навпаки візуально збільшує об’єм і масу (вироби з тканин жакардового, ворсового та плюшевого переплетення). Матові поверхні зм’якшують світло, приховують дефекти обробки.

Текстура – це видимі на поверхні зовнішні ознаки внутрішньої будови виробу. Найбільш виразну текстуру мають вироби з деревини, каміння і шкіри.

Текстура деревини це природній малюнок її розрізу, який, головним чином, використовується як декоративний засіб та є ознакою розпізнавання породи дерева. Текстура, поряд з фактурою, є активним засобом художньої виразності. В ряді випадків вони впливають на людину сильніше, ніж сама форма виробу.

Положення в просторі – властивість форми виробів, яка визначається її місцезнаходженням сере інших форм, а також відносно спостерігача в системі фронтальної, профільної та горизонтальної координатних площин.

Виріб, форма якого наближається до прямокутного паралелепіпеда, може займати відносно спостерігача три типових положення: фронтальне, профільне та горизонтальне. Куб має тільки одне типове положення.

При експлуатації побутових приладів споживачеві необхідно забезпечити таке просторове розташування їхніх частин, щоб всі процеси використання та керування виробом протікали без утруднень доступу до цих частин. Категорія „положення в просторі” відіграє також важливу роль в організації інтер’єру.