2. Мода як процес

Мода – це процес, який має декілька фаз. В цілому це ті фази, які характерні для любого іншого товару. Перша фаза – виробництво моди, розробка нових моделей, які спершу можуть існувати лише в ідеальній формі рисунків, креслень, ескізів. Цю функцію виконують творці моди: модельєри, художники – конструктори. Друга фаза – поширення модних речей і стандартів поведінки. Цей процес передбачає доведення модних речей до максимально широкої публіки. Це здійснюється через пряму і скриту рекламу. Третя фаза – споживання модних речей.

На цій фазі люди, які купили об’єкти моди, використовують їх для демонстрації. Розвиток моди здійснюється циклічно і одночасно за спіраллю. В наш час відбувається скорочення циклу моди. За цикл свого існування мода проходить три стадії 1) становлення моди ( протікає боротьба з традиційними смаками); 2) пануваня моди (мода здобуває перемогу і певне підпорядкування їй як основі) ; 3) згасання моди.

( повна інерція і створення передумов для подальшого розвитку). Весь цей процес тепер триває порівняно не довго.

4. Мода як соціальна норма

Основними чинниками, які породжують і формують моду - є 1). психо - фізіологічні особливості людини (прагнення до оновлення та схильність до наслідування); 2) соціально - економічні умови життя;

3) звичаї і традиції); 4) рівень розвитку науки і техніки; 5) природні умови; 6) конкуренція на ринку.

Мода як соціальна норма має свої функції:

1. комунікативна – засіб інформації або спілкування;

2. символ постійного оновлення та радості життя;

3. символ престижу і своєрідного соціального знака;

4. компенсаційна.

Для моди властиві: часта зміна; прагнення до розповсюдженості,

деяка вимушеність з боку суспільства; відображення звичаїв часу.

Мода – це рушій прогресу, унікальне явище, це феномен, який має як позитивні так і негативні сторони. Вражаюче значення моди в житті людини. В сфері моди працює багато людей (модельєри, дизайнери продюсери, менеджери). Багато з них стали всесвітньо відомими У Франції створений Синдикат «високої моди», який, очолює Гова Дідьє Грюнбах. Він об’єднує мережу Домів високої моди Теда та Олів’є Лапідуса, Жан Луї Шерера, ІВСен Лорана, Крістіан Діор, Коко – Шанель, Жана- Версачі (Соня Версачі). До найвідоміших кутюр’є світового рівня відносяться також П’єр Берже, Жан Поль Гот’є, Соні Рікель та ін. Декілька разів на рік в Готелі «Інтерконтиненталь» відбувається вручення найбільш успішним з них високих нагород, як «Європи», «Золота Марка якості», Ордену папи римського.

До найбільш успішних дизайнерів України відносяться: Михаїл Воронін. Вікторія Гресь, Лілія Пустовіт, Віктор Анісімов, Сергій Бизов, Олександр Моняк,

4.Висока мода

Hauture Couture – в перекладі з французької означає «високе шиття», тобто моделі кращих модельєрів для еліти суспільства. Створювані такими кутюр’є моделі є унікальними, виготовляються в одному екземплярі, викройки при виготовлені не використовуються, майже немає швів, виконаних на швейних машинках. Для цих моделей використовуються лише зверх якісні тканини.

Більшість таких моделей призначені для показу. Це лабораторні екземпляри, які з певними корективами можуть піти в серійне виробництво. Висока мода і мода співвідносяться як мистецтво і реальне життя. Модельєри, які пропонують, моделі відносно в руслі консервативної масової культури, працюють вже не для мистецтва, а для виробництва одягу. Ці моделі називаються на французькій мові pret - a – porter (придатні для носіння). У високій моді другої половини 1990-х років чітко прослідковується тенденція до оголення жінок. З подіуму виставляються майже всі місця, які табулірувані для показу сучасною культурою. Повторити це в моді пока не можливо, так як це буде викликом достатньо консервативному суспільству.