Служби Інтернету
Інтернет складається з багатьох тисяч корпоративних, наукових, урядових та домашніх мереж. Об'єднання різнорідних за архітектурою мереж стало можливо завдяки протоколу IP (англ. Internet Protocol) і принципу маршрутизації пакетів даних. Протокол ІР був спеціально створений агностичним у відношенні до фізичних каналів зв'язку. Тобто будь-яка мережа передачі цифрових даних може передавати інтернет-трафік. На стиках мереж спеціальні маршрутизатори займаються сортуванням та перенаправленням пакетів даних, базуючись на ІР-адресах одержувачів цих пакетів. Протокол ІР утворює єдиний адресний простір у масштабах всього світу, але в кожній окремо взятій мережі може існувати свій власний адресний підпростір. Така організація ІР-адрес дозволяє маршрутизаторам однозначно визначати подальший напрямок для кожного, навіть найменшого, пакету даних. У результаті між різними мережами Інтернету не виникає конфліктів і дані точно і без перешкод передаються від мережі до мережі по всій планеті.
Протоколи Інтернету
В даному випадку протокол — це спосіб взаємодії, обміну даними між комп'ютерами при роботі у мережі. Щоб різні комп'ютери могли разом працювати, вони повинні «розмовляти однією мовою», тобто використовувати однакові протоколи. Сукупність цих протоколів називають стеком протоколів TCP/IP.
Нижче у алфавітному порядку перелічено найпоширеніші мережеві протоколи відповідно до моделі OSI:
На прикладному рівні: DNS, FTP, HTTP, HTTPS, IMAP, LDAP, POP3, SMTP, SSH, Telnet, XMPP (Jabber)
На сеансовому рівні: SSL, TLS
На транспортному рівні: TCP, UDP
На мережевому рівні: BGP, ICMP, IGMP, IP, OSPF, RIP, EIGRP, IS-IS
На канальному рівні: Ethernet, Frame realy, HDLC, PPP, SLIP
Окрім того існує цілий ряд ще не стандартизованих, але вже доволі популярних протоколів. Як правило, це протоколи децентралізованого обміну файлами та текстовими повідомленнями; на деяких з них побудовані цілі файлообмінні мережі. Це такі протоколи, як:
OSCAR
CDDB
eDonkey
BitTorrent
Gnutella
Skype
Послуги комп’ютерної мережі INTERNET
INTERNET надає такі основні види послуг:
e-mail – електронна пошта;
групи новин;
списки поштової розсилки;
доступ до файлів віддалених комп’ютерів;
сеанси зв’язку з іншими комп’ютерами, під’єднаними до INTERNET;
пошук інформації в базі даних в оперативному режимі;
спілкування з іншими користувачами шляхом використання сервісу Internet Relay Chart;
доступ до інформаційної системи World Wide Web (WWW).
З додаткових послуг можна виділити наступні:
широка передача MultiMedia;
RadioInternet;
розмовний конференційний зв’язок;
безпечні угоди;
відеоконференційний зв’язок;
безпровідне з’єднання.
Програми браузери
Браузер (англ. browser МФА: [ˈbraʊ̯zɚ] бра́узер — переглядач), також броузер[1], оглядач, (веб-)переглядач — програмне забезпечення для комп'ютера або іншого електронного пристрою, як правило, під'єднаного до Інтернету, що дає можливість користувачеві взаємодіяти з текстом, малюнками або іншою інформацією на гіпертекстовій веб-сторінці. Тексти та малюнки можуть містити посилання на інші веб-сторінки, розташовані на тому ж веб-сайті або на інших веб-сайтах. Веб-переглядач з допомогою посилань дозволяє користувачеві швидко та просто отримувати інформацію, розміщену на багатьох веб-сторінках.
Веб-переглядач під’єднується до сервера HTTP, отримує з нього документ і форматує його для представлення користувачеві або намагається викликати зовнішню програму, яка це зробить, залежно від формату документа. Формати документа, які веб-переглядач повинен представляти без допомоги зовнішніх програм, визначає World Wide Web Consortium (скорочено W3C)[2]. До них належать формати текстових документів HTML та XHTML, а також найпоширеніші формати растрової графіки GIF, JPEG та PNG (останній — розробка W3C). Якщо ви читаєте цей текст з екрана монітора, то в цей час ви користуєтесь веб-переглядачем.
Адресування сторінок відбувається за допомогою URL (Uniform Resource Locator, RFC 1738), який інтерпретується, як адреса, що починається з http: для протоколу HTTP. Багато навігаторів також підтримують інші типи URL та їх відповідні протоколи, як, наприклад, gopher: для Gopher (ієрархічний протокол гіперпосилань), ftp: для протоколу перенесення файлів FTP, rtsp: для Протоколу потоків реального часу RTSP, та https: для HTTPS (HTTP Secure, що розширює HTTP за допомогою Secure Sockets Layer SSL або Transport Layer Security TLS).