28.Міжнар орг-ції та ек розвиток

МО – це стабільне об’єднання не менше трьох держав, які мають цілі, компетенцію, постійні органи управління, а також політикоорганізаційні норми (установлення, серед яких статут, процедура, членство, порядок прийняття рішень тощо). Цілі та діяльність МО повинні відповідати загальновизнаним принципам міжнародного права й принципам, закріпленим у статуті ООН. МО діляться на дві основні категорії – міжурядові (міждержавні) та неурядові, існують МО, які мають змішане членство: в них перебувають держави, громадські організації та інші МО, найчастіше регіональні. Класифікація міжнародних організацій: за компетенцією:а) загальна (ООН, ОАЕ, ОАД, ЛАД, ЮНКТАД);б) вузька (ОПЕК, УПЕБ, МОП, СОТ);за рівнем:а) урядові;б) неурядові;в) змішані ; за часом дії:а) постійні;б) тимчасові;за маштабом: а) всесвітні; б) регіональні; Головним завданням ек-х МО є сприяння ек співробітництву держав, регулювання МЕВ на інтернац рівні, а також виконання таких функцій, як координаційна, нормативно-регулювальна, контрольна, спостережна, орг-ційна. Основою ств МО є міжнар угоди держав, які, добровільно вступаючи в МО, мають право вийти з неї, або припини ти свою діяльність. Рішення МО носять рекомендаційний характер. Механізм управління МО вкл головні (сесії,конференції), виконавчі (деректорати), робочі (секретаріати), допоміжні (комітети, комісії), консультативні органи. Фінансові кошти МО складаються з обов’язкових внесків країнучасниць (за регулярним бюджетом), а також добровільних внесків, що об’єднуються у фонди. У світі нараховується більш ніж 100 МО з регулювання економічних проблем. Центральним форумом, на якому обговорюються міжнар ек та соц проблеми глобального і міжгалузевого хар-ру - членів ООН у цілому, є Ек-чна і соц рада ООН. Вона здійснює дослідження та готує доповіді з широкого спектра міжнародних економічних, культурних й інших питань, координує діяльність відповідних установ та інститутів ООН. В системі органів ЕКОСОР діє п’ять регіональних економічних комісій: Європейська економічна комісія (ЄЕК), Ек і Соц комісія для Азії та Тихого океану (ЕСКАТО), Ек комісія для Африки (ЕКА), Ек комісія для Латинської Америки, (ЕКЛА), Еккомісія для Західної Азії (ЕКЗА).

29.Стійкий ек-чний розвиток. Індикатори стійкого ек-го розвитку

Стійкий розвиток розглядається як тривалий ек розвиток (як основа задоволення людських потреб), що грунтується на певних умовах і нормативах (індикаторах). У вужчому ек значенні стійкий розвиток означає ств-ня суспільних благ для багатьох поколінь та дотримання визначальних його передумов. Стійкий розвиток означає поряд з екологічними широке коло економічних та соціальних питань у їх взаємозв'язку та взаємодії. Дуже складним є питання про наявність реальних можливостей для здійснення стійкого розвитку, що не в останню чергу пов'язано з історичними та майбутніми ризиками. Суто економічні передумови такого розвитку визначаються трьома основними показниками: наявністю реального капіталу вширокому значенні, кількістю зайнятих у вир-ві та характером їхньої продуктивності, інституц-ми можливостями. У свою чергу наявний реальний капітал у широкому значенні включає в себе щтучний реальний капітал, створення людини в процесі діяльності, власне людський капітал, тобто освічену робочу силу, а також так званий природний реальний капітал, чіровідну роль у економічному розвитку відіграють штучний реальний капітал та людський капітал. Створений людський реальний капітал втілюється в товарах тривалого користування, таких як машинне обладнання, інфраструктура. В кінцевому підсумку штучний капітал є складовою загальноек-го обороту шляхом амортиза­ційних відрахувань та реінвестування.

Індикатори – певні нормативи і умови, на яких грунтується стійкий (сталий) розвиток.

Політично-правовий аспект включає розвинуту сучасну демократію, конституційну владу, правову державу, громадян­ське суспільство. Ек-й аспект передбачає оптимальне поєднання державної, корпоративної, приватної та муніципальної власності, функціонування змішаної економіки, наявність сукупності ринків (товарів і послуг, капіталів, цінних паперів, землі, технологій і робочої сили,.); конкурентне середовище та антимонопольне законодавство. Екологічний аспект: забезпечення еволюції суспільства і природи, людини, створення реальних можливостей не лише для нинішнього, а й для майбутніх поколінь задовольняти свої основні життєві потреби; здійснення досліджень та розробка методів ефективного викор-ня природних ресурсів; розгортання маловідходних та безвідходних технологій, широке впровад­ження біотехнологій; удосконалення правових, ек-х та адміністративних методів охорони довкілля; екологічне виховання населення. Соціальний аспект - у напрямі боротьби з бідністю, голодом і злиднями, особливої уваги до дітей та людей похилого віку, ств широкої загальнодержавної с-ми освіти для усіх категорій громадян. Міжнародний аспект декларує відомі принципи міжнар-го права, а саме боротьбу за мир, запобігання новій світовій війні та регіональним конфліктам, вирішення будь-яких суперечностей мирними політичними засобами; розвиток всебічного співробітництва, широка кооперація між країнами і народами в різноманітних галузях економіки, науки і техніки надання фінансової та іншої допомоги країнам, що розвиваються, відповідно до. міжнародних окументів та програм. Інформаційний аспект-спрямований на матеріалізацію досягнень науки, широку інформатизацію сусп-ва, масове застосування електронних засобів зв'язку та обміну інформацією. Базовий набір індикаторів стійкого розвитку поділяють на три основні групи: -  соціальні; -економічні; -екологічні.