26.Трансформація праці та зайнятості. Креативні підходи в управлінні компанії.

Світовий (міжнар) ринок праці — це система відносин, що виникають між державами з приводу узгодження попиту та пропозиції світових трудових ресурсів, умов формування робочої сили, оплати праці та соціального захисту. Ці відносини склалися у зв'язку з нерівномірністю розміщення робочої сили по країнах світу та відмінностями в її відтворенні на національному рівні. В умовах глобалізації виробництва, зростання взаємозалежності в сучасному світі, національні ринки праці дедалі більше втрачають свою замкненість та відокремленість.

Міжнародний ринок праці становить комплексне явище, пов'язане як з розвитком самої особистості людини, так і з підвищенням якості праці, зміною характеру робочої сили, формуванням її нових якостей. Для формування і функціонування міжн-го ринку праці потрібні певні стартові умови, зокрема високий рівень міждержавних господарських взаємозв'язків.

Найбільш поширеними тенденціями в сфері зайнятості в сучасній діловій практиці є: субпідрядчики; аутсорсінг (працівники ззовні); офшори; консалтинг; робота на замовлення; віртуальні компанії; тимчасова робота; гнучкий графік.

Управління: прихід спецнократії

«Спецнократія» для організації означає зміну ієрархічної пірамідальної стр-ри упр-ня компанією на стр-ру типу холдингу, яка координує роботу багаточисленних тимчасових робочих груп, що розвивають та зупиняють свою діяльність відповідно до темпів змін навкол-го ек-го середовища.

27. Культура, інститути і організації інформаційної економіки. Перехід від масового до гнучкого виробництва

Інформацíйна еконóміка (Information economy) - (Термін що розповсюджений у 1970-ті - 1980-ті роки). Інша назва мережна економіка.

1. Економіка, в котрій більша частина ВВП забезпечується діяльністю з виробництва, обробки, зберігання і розповсюдження інформації і знань, і більше половини зайнятих беруть участь в цій діяльності.

2. Концепція, що характерна для тих прогнозів прийдешнього інформаційного суспільства, в яких акцент зосереджується на провідній ролі електронно-інформаційних технічних засобів зв’язку в розвитку всіх основних сфер економіки. При цьому сама інформація ототожнюється з товарною продукцією і досліджується здебільшого за допомогою статистичних

Информационная экономика фокусируется на трёх областях:

1. изучение информационной асимметрии

2. экономика информационных продуктов

3. экономика информационных технологий.

Перехід від массового до гнучкого виробництва

  Масове виробництво, що викликало колосальний ріст продуктивності праці і обсягів продукції, залишається основною системою виробництва у багатьох галузях економіки у світі. В останні роки стала яскраво проявлятися концепція гнучкого виробництва. Ця концепція включає чотири взаємопов’язаних напрямки:

  • гнучкість проектування - створення різноманіття конструкцій різного напрямку і різних споживчих властивостей на базі перспективної моделі;

  • гнучкість технології - використання агрегатного устаткування і переналажіваемой технологічної оснастки для швидкого освоєння нових технологічних процесів;

  • гнучкість психології - швидка перебудова мислення всіх учасників виробництва при переході на випуск нової продукції;

Масове виробництво	Гнучке виробництво
Зростання масштабів виробництва, рівня спеціалізації та стандарти - зації	Збільшення номенклатури виробів, зменшення партій випуску, підвищення рівня якості продукції та послуг
Складна схема організації	Проста схема організації
Авторитарний стиль управління	Участь працівників в управлінні
Циклічний характер виробництва	Гнучкість реагування на попит
Люди як засіб економії витрат	Люди як ресурси
Можливі великі запаси комплектуючих	Мінімальні запаси комплектуючих «на непередбачені випадок »
Люди як продовження машин	Люди і машини доповнюють один одного
Зовнішній контроль (контролери)	Внутрішній контроль (саморегулювання)
Прагнення уникнути ризику	Нововведення
Постачальники як партнери	Можливість частої зміни постачальників

  • гнучкість виробничої логістики - створення «злагоджених» виробництв (англ. lean production, нім. Schlanke Unternehmen), т. е. виробництв без надмірностей [68].

            Таким чином, в сфері гнучкого виробництва визначається майбутнє масового виробництва. Саме ця інформація з майбутнього є джерелом швидкої зміни ринку масового виробництва. Тому й капітал вимушений керуватись в своєму русі не кон'юнктурними та ситуативними змінами попиту і пропозиції, а напрямком структурних перетворень, який визначається сферою гнучкого виробництва. Самий час перестає бути одномірною сучасністю. Різноманітні альтернативи для вибору суб'єкта, діючого на світовому ринку, набувають якості приналежності різному часу, належності ринку майбутнього, сучасності чи невідворотнього минулого. Майбутнє належить вільній діяльності, необмеженої актуальною ринковою предметністю.