- •Цивілізаційний аналіз суспільно-історичного процесу
- •2. Типи та види цивілізацій
- •3. Основи економічної єдності світу
- •6. Поняття економічного дискурсу
- •Економічна теорія та економічний дискурс
- •10.Перехід до постіндустріального суспільства. Перспективи цивілізації.
- •9. Всесвітні та локальні цивілізації. Особливості розвитку східно-православної цивілізації
- •11. Цивілізаційна структура сучасного світу
- •XiXст. – у цив-ції пов. Бути крім матер-них також духовні, немат-ні атрибути.
- •XXст. – Тоінбі, Бродель, Ясперс, Валерштайн.
- •12.Цивілізаційні аспекти економічного розвитку
- •Економічні проблеми взаємодії цивілізацій
- •14.16 Елементи глобальної економіки
- •15. Інтернаціоналізація господарського життя як основа розвитку світового господарства.
- •17. Дискурс синергізму.
- •18. Дискурс транзитивізму.
- •19. Дискурс дивелопменталізму.
- •20.Сутність та принципи ек.Розвитку.
- •Соціально-економічні типи економічного розвитку
- •Фактори та моделі ек. Р-ку (ер)
- •23. Економічне зростання
- •24.Політика і стратегія корпорацій в новому середовищі. Тойотизм.
- •25. Мережева ек-ка та мережеві компанії
- •26.Трансформація праці та зайнятості. Креативні підходи в управлінні компанії.
- •27. Культура, інститути і організації інформаційної економіки. Перехід від масового до гнучкого виробництва
- •28.Міжнар орг-ції та ек розвиток
- •30.Концепція ек розвитку України.
- •32 Світова рівновага.
- •33. Постіндустріальне суспільств
- •34.Економіка знань
- •35. Інтеграційні стратегії економічного розвитку
- •Цивілізаційний аналіз суспільно-історичного процесу
25. Мережева ек-ка та мережеві компанії
Поняття «мережа» в економіці не нове, воно існувало ще у Китаї. З часом вона трансформувалася. Суч. мережева економіка має в своїй осн. комп’ютерні мережі, завдяки яким утвор. павутиння зв’язків, які х-ють д-ть стратег. альянсів, реалізацію субпідряд. угод,засвідчують децентралізацію прийняття рішень. Співроб–во в мережі дає можливість розподілити витрати і ризик, тим самим змінити розуміння рентабельності д-ті п-ва. Класич. ек-ка розвивається згідно із з-ном спадної гранич. корисності, мережева ек-ка – згідно із з-ном зростання гранич. дохідності.
Мережево п-во як виробнича од. – специф. форма п-ва, с-ма засобів функціонування якого складена шляхом перетинання сегментів автономних систем цілей.
Є 5 типів мереж
1)мережа постачальників (формується так, щоб включати субпідряди, угоди по первісному виробництву обладнання, угоди, які укладаю
ться між клієнтом і постачальником проміжних економічних вкладів);
2) споживчі мережі - форвардні до ядра вироб. компаній з дистриб’юторами, ринковими каналами, компютерами, що створ. додану в-ть кінцевим споживачем на експорт. чи вн. ринках.
3)мережа виробників (включає всі угоди по спільному виробництву, які дозволяють конкуруючим виробникам об*єднувати свої виробничі потужності, фінансові і кадрові ресурси з метою розширення продуктового портфеля і географічного обхвату);
4)мережа технологічної кооперації (вони сприяють придбанню продуктивного дизайну, виробничої технології, заохочують спільне виробництво і розробку процесів, дозволяють ділитися спільними науковими знаннями і результатами НДДКР).
5) коаліції по стандартах (з метою включити якомога більше фірм у рамки стандартів).
Мережеве підпр-во – це специфічна форма підприємства, система засобів якого складена шляхом перетинання сегментів автономних систем цілей.
На основі створення мережевого п-ва реалізується ідея мережизації.
Мережизація – це пр-с формування мережі з її вузлами та зв’язками для досягнення цілей у відповідності з потребами і очікуваннями партнерів і ділової кон’юнктури.
Мережизація здійснюється двома шляхами:
1)утворення компанії-мережі (це п-во, яке розбивається для більш гнучкого виконання виробничих програм на самостійні в господарському, а іноді і в правовому відношенні, центри);
2)мережа компаній (представлена двома організаційними моделями:
-мережа, яка формується навколо великої компанії;
-мережа компаній, близьких за масштабами.
З початку 90-х років інтенсивного розвитку набуває створення корпоративних стратегічних альянсів – це форма здійснення партнерства, спільної або пайової діяльності на основі багатосторонніх контрактів різних компаній через здійснення спільної маркетингової, фінансової, інноваційної, інвестиційної та операційної діяльності.
Завдяки використанню конкурентних переваг, в рамках альянсу досягається вища економія на масштабі, можливість маневрування виробничими ресурсами і окремими складовими виробничих потенціалів, прискорене впровадження досягнень НТП. Крім конкурентних переваг, альянси базуються на взаємній узгодженості довгострокових стратегічних планів партнерів та основних цілей їх діяльності (приріст вартості, збільшення інновацій і знань, гнучкості та масштабу діяльності, збереження і посилення конкурентних переваг).
«Золотий пул» - об’єднання компаній, що займаються НДДКР.
