23. Економічне зростання

Екон.зрос-я - це просте збільшення реального ВВП нації в одному періоді порівняно з ін., яке показує зростаючі можливості країни в реалізації своїх вироб.можливостей

Екон.зр-я є хар-кою, яка доповнює і хар-є поняття економ.розвиткок. Саме екон. зростання може бути представлено як обернений процес. Оскільки в циклах екон.розвитку завжди наступає період спаду.

При визначенні чинників екон.росту і зростання виходить із функ.залежності між динамікою ВВП та задіяними факторами вир-ва.Проте така функ.залежність несе на собі впливи-політ.та екон.інститутів, форм та типів власності та сусп.відносин, реліг.та культ.особливостей нації, а також цілого ряду екон. факторів-рівень сусп.поділу факторів вир-ва,ступінь розміщення екон.ресурсів, рівень розвитку кооперації вир-ва. Вцілому залежність між ВВП та факторами вир-ва можна представити т.ч.

ВВП= Ф-я(к-ть зайн.,капітал, техн.,фактори інфо, регул. держ. інстит., релігія, довкілля).

Існують 3 основні концепції щодо збільшення ВВП: кейнсіанська, неокласична, посткейнсіанська.

1. Послідовники Кейнса – економ.зростання має незбалансований хар-р. Зокрема, в моделі Харрода-Домара виділяють 2 темпи екон.зростання: гарантований, за якого забезпечується повне використання виробн.потужностей, та природний –повніше використання роб.сили. Незбалансованість даного типу полягає в тому, що гаран. Темп не збігається з природ., який призводить або до надлишку або до дефіциту капіт.ресурсів.

2. Неокласики (модель Солоу) притримують протилежних поглядів, т.зростання розглядається як врівноважений процес. Ринковий механізм забезпечує еф.і макс.повне використання ресурсів у процесі нарощування вир-ва. Порушення ж рівноваги обумовлюється монет.причинами, чи асим. Інфо потоків.

3. Посткейн.-(Робінсон)- великого значення надають підприємн. Поведінці, яка залежить часто не лише від екон., а й політ,істор, екол, псих та ін. Чинників.

Основні фактори- люд.кап., прир.есурси, техн.знання. Значення мають еф.розміщення ресурсів, екон.на маштабах, комплекс інституц. Та ментальних факторів.

Вплив науки й тех.прогресу на екон.розвиток яскраво проявляються в довгих хвилях екон.конюктури. У цілому, в суч.умовах форм.усталена тендеція до зростання ролі освіти, науки, технологій в екон.зростанні.70%приросту ВВП-припадає на чинники, пов язані зі знаннями. Зростає частка високотехн. Товарів у доданій вартості продукції промисл.

Останнім часом все більшої уваги приділють навк.середовищу - охороні

24.Політика і стратегія корпорацій в новому середовищі. Тойотизм.

Орг-ційна еволюція: перехід від масового вир-ва до гнучкого вир-ва, або від фордизму до постфордизму. Модель масового вир-ва була заснована на підвищенні продуктивності за рахунок економії на масштабі вир-ва в конвеєрному механізованому процесі виготовлення стандартізованной продукції, за умови контролю обширного ринку з боку специфічної організації - великоï корпорації, побудованоï на принципі вертикальної інтеграції і соціального і технічного розподілу праці. Ці принципи були вбудовані в методи менеджменту під назвою "тейлоризм". Система масового вир-ва стала дуже жорсткою і дорогою для нової економіки. «Тейлоризм» («Фордизм») як термін зявився на Заході на поч ХХ ст. та проіснував до 80-х років мин століття, і визначався як «наукове упр-ня вир-вом». Перед цим була гнучка вир-ча с-ма в двох різних формах: як гнучка спеціалізація, де "вир-во пристосовується до постійних змін, без контролю над ними"; у структурі індустріальних ремесел або вир-ва на замовлення. Була створена інша форма гнучкості: гнучке вир-во з великим обсягом випуску, що хар-зує трансформацією страхової справи. Гнучкі виробничі системи з великим обсягом випуску, пов'язані із зростаючим попитом на даний продукт, що дозволяють забезпечити економію на масштабі вир-ва, легко перепрограмованими вир-чими с-ми, що дозволяють економити на обсягу операцій. Друга тенденція- це криза великої корпорації і висока життєздатність малих і середніх фірм. криза є наслідком стандартизованого масового вир-ва, зміни мали на увазі зростаюче використання субпідрядів малим і середнім бізнесом, гнучкість якого дозволила добитися виграшу в продуктивності і ефективності як для крупних корпорацій, так і для економіки в ц¡лому. Тойотизм: модель ств інженерами Toyota протягом 20 р після першого впровадження її в 1948 р. ЇЇ розробником є Таіші Оно, директор компанії Toyota. Для впровадження цієї моделі важливі стабільність і взаємодоповнюван¡сть стосунків між центральною фірмою і мережею постачальників. Результат-сть моделі передбачає також відсутність крупних збоїв в загальному процесі вир-ва і розподілу. Характер тойотизму, який відрізняє його від фордизму, пов'язаний не із стосунками між фірмами, а зі стосунками між менеджментом і робітниками. Фордизм: націлений на розширення ринку. Він відповідав епосі модерну, бо орієнтований на зниження невизначеності. Постфордизм:є наслідком: -Зростання невизначеності та технологічної складності; -Диверсифікація ринків та непередбач попиту. Тойотизм: -Система постачання точно в строк, «канбан» - відсутність складів; -Тотальний контроль якості; -Зацікавлення виробників у виробничому процесі; -Децентралізація ініціативи; -Автономія рішень в цехаз; -Де спеціалізація робочих; -Пласка ієрархія менеджменту; -Зменшення символів статусу; -Тотальний контроль над робочою силою, поставками та ринком; -5 нульових величин Тойота – дефектів деталей, верстатів, запасів, затримки, паперова робота.