21. Соціально-економічні типи економічного розвитку

Процес економічного розвитку надзвичайно багатогранний. економічний розвиток- це здатність економіки, що тривалий час перебувала в стані відносної статичної рівноваги, створювати імпульси й підтримувати сталі річні темпи приросту ВВП на рівні від 5-7% і вище.

Класифікація типів ек розвитку:

1. відмежований розвиток- тип соціально-економічного розвитку, який спирається на динаміку внутр ринку, масове споживання домашніми господарствами, прив. інвестиції; -приватне підприємництво. Цей тип характеризується текстильним шляхом, який передбачає поступове переміщення від виробництва текстильних товарів до інвестиційної продукції.

2. асоціативний експортноорієнтований розвиток- тип соціально-економічного розвитку, який грунтується на інтеграції в міжнар торгов звязках; -участі всієї ек-ки в міжнар звязках, не зрертається увага на внутр ринок, протекц. заходи лише короткостр для молодих галузей (Швейцарія- кін.18ст.);

3. асоціативно-дисоціативний (роз'єднуючий) розвиток- тип соціально-економічного розвитку, який грунтується на тому, що спочатку розвив-ся експ сектор, потім заміщ-ся імпортні продукти нац-ми (Канада, Австралія); -більш високий рівень держ втручання. Тут виділ-ть 4 підтипи: а)країни, де переважають базові товари, і їх експортують; б)споч базові товари, але дуже швидко заповнюють переробл-ми сг товарами;с) а+б+експорт кінцевої продукції. д)а+в+с+послуги(транзитна торгівля, трансп-ні перевез-ня).

4. дисоціативний державно-капіталістичний розвиток- тип соціально-економічного розвитку, який грунтується на -високому розвитку держ сектору(інвестув у машинобуд, військову техніку); -сильній держ владі- сталевий шлях-особлива увага надавалась важкій індустріїї ( Японія, Росія)

5. дисоціативний державно-соціалістичний розвиток- тип соціально-економічного розвитку, який притаманний ізольованим кр(Албанія, китай, куба), внаслідок революцій, війн.

6. наздоганяючий (відкладений) розвиток - економічна стратегія, що має на меті подолати відставання країни за рівнем розвитку

21. Фактори та моделі ек. Р-ку (ер)

Моделі Постанова проблеми про розробку алгоритму ЕР відбулася у 50-их рр. У 50-60-их переважали наукові і соц.-ек. проблеми, в яких ЕР трактувався як сукупність послідовних стадій ЕЗ. переважання –кількісні критеріям економ. розвитку. У 60-их країни, що розвиваються, поділилися на кап. Та неокапіталістичні. 70-ті – переосмислення концепцій. Виникають концепції структурних трансформацій. Основа – теорії зовн. залежності. 80-ті рр. – неокласична концепція ЕР, яка вилилась у рейганоміку, тетчеризм. 1992р. – концепції сталого р-ку, що були доповнені концепціями ендогенного зростання.

Моделі 50-60х років: Модель Ростоу (модель лінійних стадій): кожна країна повинна пройти 5 стадій: 1.традиційне суспільство: с\г, трудоінтенсивне в-во, спожив. не занач. кількості капіталу та виробл. продукції, бартер. 2.перехідна: виникнення умов для ривка, поява надлишку продукції для торгівлі, розвиток трансп. інфрастр-ри, поява інвесторів. 3.ривок до самопідтримуючого зростання: індустріалізація, переплив роб. сили з с\г в промисловість, рівень інвестицій – 10% ВВП, підтримуюче зростання. 4.перехід до технолог. зростання: поява нових галузей економ., технол-ні. інновації, інвест. можливості тривають 60 років, рівень інвестиції – 20% нац. доходу. 5.ера масового споживання: процтвіт. в галузі споживання товарів тривалого користування, домінув. сектору послуг. О-ть такої систематизації – виділення ІІ етапу (накопичення і-цій для ривка). Ростоу нехтував соц..-ек. Передумовами с-ва. Не має значення, з яких джерел надходять і-ції – вн. чи зовнішніх.

70-ті рр. Модель структурних трансформацій (Льюіс) Це базова модель індустр. с-ва: відбиває процес переходу глоб. масштабі від аграр. до індустр. ек-ки. Всі народні г-ва слід поділити на такі сектори: 1)традиц. сектор з натурал. с\г (прихований або явний надлишок роб. сили, примітивні засоби праці), 2)промисл. сектор (вся надлишкова сила з аграрн.сектора перетікає в промисловість: внаслідок цього становл. певна міжгалузева рівновага і закінчується стр-рна перебудова народноо господарства). Кожна кр. має перейти від 1 до 2 сектора. Для цього необхідні новітні технол. у пром. сектор. При цьому відбув. перелив роб. сили з аграр. сектора в промисл. Осн. недоліки: 1) вся надлишк. Роб. Сила в агр.. секторі не зможе знайти свого пристосування у пром-ті, оск. сама пр-ть пов’язана з НТП та породжує армію безробітних. 2) у більшості кр. в аграр. секторі не існує надлишку роб. сили.

Теорії зовн. Залежності 1. Теорія неоколон. залежності (радян. вчені). Центр (розв. кр.) – Перефирія (кр., що розв.) – ці співвіднош. зберіг. і при тому, що кр. стають незалежними (колонії розпадаються), вони змін. свій центр з розв. кр. на соц. кр. 2. Хибна парадигма р-ку: виникла внаслідок того, що р-ок кр., що розв., йшов хибним шляхом. Проблема пов’язана з тим, що будь-яка група людей привласнює нац.. багатство, що не передбачено ринк. р-ком. Соц. дотації завжди привласнюються. 3. Теорія дуального р-ку: будь-яка ек. с-ма розгляд. як багаторівнева с-ма р-ку. Різні рівні с-ми розвиваються з різними задачами. Об’єктивні чинники дуалізму: циклічність, ек. егоїзм (існування різних груп інтересів).

80-ті рр. Неоклас. теорія вільного ринку (ендогенна) – домінувала у 80-ті рр. в розв. кр, а в 90-их нав’язувалася кр. з транзитив. ек-кою: грунтується на положеннях про збільш. сукуп. пропозиції та зменшенні податків. Y= f(L, K, t), t – екзогенний ф-р. позиція монетаризму: рег-ння нац.. ек-ки за рах. монет. політики, всі підходи грунтуються на приватизації, основа т. – поняття ринк. управління.

90-ті рр. ТРИ моделі: 1.модель сталого економ. розвитку, 2.модель ендогенного зростання, 3.модель фінан. розвитку. Теорія ендогенного зростання Ця т. є наступницею неоклас. Т.: відмінність – екзогенний ф-р перетвор. в ендогенний. Y=f(L,K,t). В-к: темп ЕР кр. визнач. тим, наскільки гуман. капітал є втіленням Перші моделі виникли напр. 80-их (Ерою, Босайд), доповнені на поч. 90-их – Рошер. Також доповнили т. Гросмар, Хетшар. Великий внесок в ендог. Т. Зробили Агійон і Хоувід. Згідно з моделлю ЕР обумовл. технол. прогресом, який забезпеч. за рах. конкуренції між фірмами, які генерують і здійсн. перспективні, продуктові і технол. нововведення. Цінність нововвед. визнач. часом їх життя, яке залежить від к-ті спеціалістів, які працюють в НДДКР, що працюють над здійсн. наступних нововвед. Критичну роль у визнач. темпів ЕЗ відіграє перелив спеціалістів між секторами в-ва тов та сектором НДДКР, що виникає ендогенно. Тому акцент робиться на праці та к-ті працівників (ф-р праці).Теорія сталого ЕРВиникла у 1987р., але офіц. визнання у 1992р. В ній вперше дано спробу поєднання ф-рів ек. р-ку з екологічним; передбачає включення негатив. зовн. ефекту (екстерналії).=>Наслідки реалізації цих теорій: Вилуч. ефекту масштабу вир-ва ТНК, Нееквівалентний обмін в торгівлі,Отримання розвиненими країнами економ. та технологічної ренти, Експлуатація природних та людських ресурсів з боку економічно розвинених країн, Встановлення вигідних умов надання кредитів для розвинених країн. Було визначено 2 шляхи розв’язку проблем: радикальний (революційна боротьба), помірний (докорінно перебудова міжнародних ек-них відносин, створення нового ек-го порядку).