2.1.2. Механічний рух населення.
Рис. 2.5. Динаміка міграції населення Краснокутського району Харківської області за 2005-2011 рр. (побудовано за даними [держкомстат]
Аналізуючи динаміку міграції Краснокутського району за 2005-2011 рр. (рис. 2.5), можна помітити, що практично завжди міграційне сальдо було додатнім. Це можна пояснити відносною близькістю до обласного центру, що дозволяє фінансово забезпеченим людям мешкати на цій території та кожен день їхати на роботу до Харкова. Значною мотивацією для цих людей є гарна екологічна ситуації у регіоні та відносна дешевизна землі та житла. Особливо потужний міграційний потік спостерігався у 2007 році, що пояснюється швидким зростанням життєвого рівня населення у цей час.
В цілому ж, ситуація із міграційним рухом населення є відносно непоганою – бо переважна кількість регіонів Харківщини характеризуються від`ємним сальдо зовнішньої міграції. Це дозволяє розраховувати на покращення ситуації із народонаселенням у досліджуваному адміністративному районі.
2.2. Система розселення населення
Районний центр — Краснокутськ — селище міського типу. Розташований у північно-західній частині Харківської області, на правому березі річки Мерлі (притока Ворскли), за 22 км від найближчої залізничної станції Гути і за 109 км від Харкова.
На півночі район межує з Охтирським районом Сумської області, на заході — з Чутівським та Котелевським районами Полтавської області. На півдні — з Коломацьким, на сході — з Богодухівським районом Харківської області.
До складу району входять :
Селищ міського типу – 2
Селищ – 16
Сіл – 48
Місцеве самоврядування району представлено 13 радами:
Селищних рад - 2
Сільських рад - 11
Найбільш крупні населені пункти району: смт. Краснокутськ, смт. Краснокутськ, с. Мурафа, с.Пархомівка та с.Козіївка.
Загальна площа району — 1040,8 км².
Чисельність населення Краснокутського району складає 29 195 жителів. Середній показник густоти населення складає 28 осіб на км2.
Сільські поселення Краснокутського району заселені достатньо щільно, їх територію можна розглядати як місце для дрібнотоварного сільськогосподарського виробництва громадян, об’єкти громадського призначення та території загального користування – як інфраструктурну складову такого виробництва, а вільні території можуть бути введені в обіг як сільськогосподарські або рекреаційні.
Міське населення становить 9 125 чоловік, сільське —20 070. Рівень урбанізації району є досить високим. Він становить 40,0 % і характеризує високий рівень концентрації населення у смт. Краснокутськ та с. Пархомівка та с. Мурафа.
Рис. 2.6. Густота населення Краснокутського району Харківської області
(побудовано автором за даними паспортів сільських, селищних рад Краснокутського району)
Можемо побачити, що густота населення по району дуже відрізняється, оскільки на неї впливає безліч факторів, зокрема й такі, як транспортно-географічне положення, близькість до районного та обласного центрів, рівень соціально-економічного розвитку населених пунктів.