Самостійна робота № 6

Тема. Сучасна «молода» українська література: особливості літературного процесу к. ХХ – поч.. ХХІ ст.

У результаті вивчення теми студенти повинні:

Знати основні тенденції розвитку української літератури другої половини ХХ ст.,представників.

Вміти визначати особливості стилів та напрямів цього періоду.

Порядок виконання самостійної роботи:

6.1. Уважно прочитайте теоретичний матеріал для виконання самостійної роботи.

6.2. Надайте письмову відповідь на запитання:

6.2.1. Про що свідчить наявність в українській літературі багатьох стильових і жанрових манер, розвиток постмодернізму?

6.3.У разі необхідності скористайтеся матеріалом з рекомендованої літератури або додаткових джерел.

Теоретичний матеріал для виконання самостійної роботи

Сучасні літературознавці Дмитро Наливайко, Тамара Гундорова, Соломія Павличко,Роксолана Харчук літературний процес кінця ХІХ – ХХ століття умовно поділяють на два етапи:

1. епоха модернізму (кінець ХІХ – 70-і роки роки ХХ століття);

2. епоха постмодернізму (80-і роки ХХ – початок ХХІ століття).

Постмодернізм як літературна течія виник у США та Європі в останню третину ХХ століття. Естетичну природу цього мистецького явища пов’язують із плюралізмом – поєднанням і органічним співіснуванням різних художніх систем. Постмодерний дискурс синтезує мистецтво й антимистецтво, елітарну й масову культуру, карнавальне, іронічно-сміхове та серйозне ставлення до дійсності.

У кінці 80-х — на початку 90-х pp. XX ст. процес оновлення української літератури набув значної сили. Зміни в суспільному житті країни, зокрема розпад СРСР, відбились і в розвитку літератури. Нове покоління письменників і поетів прагнуло подивитись на навколишню дійсність по-новому, а не під кутом методу «соцреалізму». У літературі почали з'являтись нові теми, зрештою змінився і підхід до творчості. Отже, говорячи про українську літературу кінця XX ст., традиційно наголошують на світоглядно-мистецькому напрямі, що в останні десятиліття прийшов на зміну модернізмові,— постмодернізму як основному художньому напряму літератури 90-х років XX ст. І хоча стосовно постмодернізму і досі не припиняються дискусії, зупинимось на тому, що більшість дослідників вважає, що український постмодернізм зародився у 1980-х pp. і пов'язаний з іменами Ю. Андруховича, О. Ірванця, В. Неборака (літературне угрупування «Бу-Ба-Бу»), а пізніше і з представниками таких груп, як «Пропала грамота»: Ю. Позаяк, В. Недоступ; «Лу-Го-Сад»: І. Лучук, Н. Гончар; «Нова дегенерація»: І. Андрусяк, І. Ципердюк та інші.

До визначальних рис постмодернізму слід віднести поєднання різних стильових тенденцій, часткову опозиційність до традиції, універсальність проблематики, позачасовість і позапросторовість зображення, епатажність, зміну функцій автора та героя, культ незалежної особистості, потяг до архаїки, міфу, колективного позасвідомого, прагнення поєднати істини різних націй, культур, релігій, філософій, іронічність, пародійність тощо.

Сучасні літературні угруповання:

Асоціація українських письменників

БУ-БА-БУ

«Музейний провулок, 8»

«Нова дегенерація»

Орден чину ідіотів

ЛуГоСад

Пропала грамота

Пси Святого Юра

Творча асоціація «500»

«Червона Фіра»