А.З Установлення орієнтирів
А.3.1 Призначення
Установлення орієнтирів використовують для зіставлення процесу з тими, що є у визнаних лідерів, та виявлення можливостей поліпшення якості.
А.З.2 Опис
Установлення орієнтирів полягає в порівнянні виробничих процесів і характеристик продукції та послуг з тими, які є у визнаних лідерів. Воно дозволяє визначити цільові показники та пріоритети для розроблення планів, реалізація яких призведе до підвищення конкурентоспроможності на ринку.
А.3.3 Порядок застосування:
а) визначають об'єкти, що вимагають установлення орієнтирів.
Такими об'єктами повинні бути ключові характеристики процесів та їхні вихідні параметри.
Орієнтири стосовно вихідних параметрів процесу повинні бути безпосередньо узгоджені з потребами споживача;
б) визначають, стосовно кого слід установлювати орієнтири.
Як правило в ролі таких організацій виступають безпосередні конкуренти або) неконкуренти, що є визнаними лідерами в розглядуваній сфері;
в) збирають дані.
Дані про характеристики процесу та потреби споживача можуть бути одержані, наприклад, під час прямого спілкування, опитувань, співбесід, особистих та ділових контактів, а також із технічних журналів;
г) упорядковують та аналізують дані.
Аналіз необхідний для визначення найкращих показників, досягнутих стосовно всіх розглядуваних об'єктів;
д) установлюють орієнтири.
Виходячи з потреб споживача та показників, досягнутих як конкурентними, так і неконкурентними організаціями, визначають можливості поліпшення якості.
А.4 «Мозковий штурм»
А.4.1 Призначення
До «мозкового штурму» вдаються для визначення можливих рішень проблем і потенційних можливостей поліпшення якості.
А.4.2 Опис
«Мозковий штурм» — це метод пробудження можливостей творчого мислення групи, який має на меті вироблення та уточнення низки ідей, проблем чи питань.
А.4.3 Порядок застосування
Цей метод складається з двох стадій:
а) стадія вироблення ідей
Керівник групи дає необхідні вказівки і пояснює мету проведення «мозкового штурму», після чого члени групи починають висловлювати свої ідеї. Мета полягає у виробленні якомога більшої кількості ідей.
б) стадія уточнення
Група вивчає весь перелік висловлених ідей, з тим щоб кожному її члену були зрозумілі всі ідеї. Після завершення «мозкового штурму» оцінюють усі ідеї. Настанови щодо організації «мозкового штурму»:
повинен бути визначений керівник;
повинна бути чітко сформульована мета проведення «мозкового штурму»;
усі члени групи виступають по черзі, висловлюючи одну ідею;
за можливості, члени групи розвивають ідеї, висловлені іншими;
на цій стадії ідеї не критикують і не обговорюють;
ідеї реєструють відкрито, щоб усі члени групи могли стежити за їхньою реєстрацією;
ця процедура триває до того часу, доки її учасниками не будуть висловлені всі наявні в них ідеї;
усі ідеї аналізуються з метою їхнього уточнення.
А.5 Причинно-наслідкова діаграма
А.5.1 Призначення
Причинно-наслідкову діаграму застосовують для:
аналізу причинно-наслідкових зв'язків;
відображення причинно-наслідкових зв'язків;
- спрощення вирішення завдання за ланцюжком симптом - причина - рішення.
А.5.2 Опис
Причинно-наслідкова діаграма служить засобом встановлення та відображення зв'язків між цим наслідком (наприклад, відхилень характеристик якості) і його потенційними причинами. Весь масив потенційних причин розбивають за основними категоріями, підкатегоріями таким чином, щоб схема мала вигляд риб'ячого скелету. Тому цей засіб ще називають діаграмою «риб'ячий скелет».
А.5.3 Порядок застосування:
а) точно та стисло формулюють наслідок;
б) визначають основні категорії можливих причин До числа розглядуваних чинників входять:
системи даних та інформаційні системи;
умови навколишнього середовища;
обладнання;
матеріали;
вимірювання;
методи;
люди.
в) приступаючи до побудови діаграми, заносять наслідок до прямокутника справа, а перед ним розміщують основні категорії причин як входи до цього прямокутника (рисунок А.2);
г) нарощують діаграму, продумуючи та записуючи, всі причини наступного рівня, і продовжують для рівнів вищого порядку. Добре побудована діаграма не повинна мати відгалужень менше, ніж з двома рівнями, а багато її відгалужень повинні мати три рівні та понад (рисунок А.З);
д) відбирають і визначають невелике число (від 3 до 5) причин найвищого рівня, що, як очікується, найбільшою мірою впливають на наслідок і вимагають наступних дій, наприклад, збору даних, спроб оперативного управління та ін.
Примітка 1. Альтернативний метод побудови причинно-наслідкової діаграми полягає у виявленні шляхом «мозкового штурму» всіх можливих причин з наступним упорядкуванням їх за категоріями і підкатегоріями за допомогою діаграми об'єднання за загальною ознакою.
Примітка 2. У деяких випадках може виявитися доцільним перелічення основних етапів процесу у вигляді категорій, наприклад, коли проходження технологічного процесу є наслідком, що розглядається з погляду можливості його поліпшення. Під час визначення таких етапів часто корисно будувати структурну схему.
Примітка 3. Побудована діаграма стає «активним інструментом», оскільки в міру отримання нової інформації та нових дослідних даних, до неї можуть вноситися подальші вдосконалення.
Примітка 4. У побудові такої діаграми, як правило, бере участь група фахівців але її можуть будувати й окремі особи, які володіють достатнім знанням процесу та відповідним досвідом.
А. 5.4 Приклад
На рисунку А.4 зображено причинно-наслідкову діаграму для аналізу причин неякісного виготовлення фотокопій.
Рисунок А.2 —
Рисунок А.З — Нарощування причинно-наслідкової діаграми