Скорочені та складноскорочені силогізми
«Ентинема» – слово грецьке, в перекладі українською означає «в думках». За способом утворення розрізняють три види ентинем:
Ентинема з випущеним більшим засновком;
Ентинема з випущеним меншим засновком;
Ентинема з випущеним висновком.
Приклад: «Ми громадяни України, отже, ми повинні знати українську мову». Тут пропущений більший засновок. «Згідно із законом громадяни України повинні знати українську мову».
Складним силогізмом або полісилогізмом називається умовивід, який складається з одного або двох силогізмів.
Полісилогізм – це ланцюг силогізмів. Висновок попереднього силогізму стає засновком наступного силогізму.
Існує два види полісилогізмів: прогресивні і регресивні.
Прогресивними силогізмами є такі полісилогізми, в котрих висновок попереднього силогізму є більшим засновком наступного. Регресивними називаються такі полісилогізми, у котрих висновок попереднього силогізму є меншим засновком наступного. У практиці мислення рідко зустрічаються повні полісилогізми.
Полісилогізм, у котрому пропущені деякі засновки, називається соритом. Сорит – грецьке слово, в перекладі означає «купа» засновків. Є два види соритів: гокленіївський та аристотелівський.
Гокленіївський сорит здобувають із прогресивного полісилогізму, випускаючи в ньому проміжні висновки (більші засновки).
Аристотелівський – скорочена форма регресивного полісилогізму, в котрому випущені всі менші засновки. Сорит є нерідко формою міркування під час юридичної кваліфікації заподіяного. До складноскорочених умовиводів відноситься і епіхейрема. Це такий складноскорочений силогізм, у котрому засновками є ентинеми.
Будування умовиводів
із складних суджень
Дедуктивні умовиводи будуються не тільки з простих, але і з складних суджень. Широко використовуються умовиводи, посиланнями яких є розділювані судження, що виступають у різних поєднаннях одні з одними чи категоричними судженнями.
Особливості цих умовиводів полягають в тому, що виведення висновків з посилань визначається не відношеннями між термінами, як у категоричному силогізмі, а характером логічного зв’язку між судженнями. Тому при аналізі посилань їх суб’єктивно-предикатна структура не враховується.
Виведення зі складних суджень можуть бути прямі та непрямі. Види їх різні, ми називаємо тільки наступні.
Прямі:
Чистоумовні умовиводи – це такі умовиводи, де обидва посилання і висновок є умовними судженнями.
Умовно-категоричні умовиводи – це умовивід, в якому одне посилання – умовне, а друге посилання – категоричне судження.
Приклад: Якщо позов пред’явлений недієздатною особою,
то суд залишає позов без розгляду.
Позов пред’явлений недієздатною особою.
Суд залишає позов без розгляду.
Розділово-категоричні умовиводи – це умовивід, в якому одне з посилань – розділове, а друге посилання і висновок – категоричні судження.
Приклад. Угода може бути двосторонньою
або багатосторонньою.
Здійснена угода не є двосторонньою
Здійснена угода є багатосторонньою.
Умовно-розділові – це умовивід, в якому одне посилання умовне, а друге – розділове судження.
Непрямі:
Умовиводи за схемою «зведення до абсурду»
Умовиводи за схемою «доведення від протилежного».
Як бачимо, дедуктивні умовиводи – це перехід від загального знання до часткового. Дедуктивні умовиводи займають досить важливе місце в побудові гіпотез, доведенні чи спростуванні. Без них неможливий процес міркування та правильне ведення розслідування тощо.
У структурі доведень досить часто використовуються дедуктивні умовиводи – дедуктивні обгрунтування.