Схеми форм пластинки листка

Залежно від ступеня розчленування пластинки розрізняють також листки лопатеві, якщо виїмки становлять 1/4 - 1/3 ширини половини листка; роздільні – розчленування 1/3 – ½ ширини половини пластинки; розсічені – коли виїмки більші ½ ширини половинки пластинки і доходять до середньої жилки. Розташування лопатей в свою чергу може бути перисте або пальчасте, тому розрізняють листки перистолопатеві, пальчастолопатеві, перистороздільні, пальчастороздільні, трійчасті, перисторозсічені, пальчасторозсічені, ліровидні, переривчасто розсічені та ін. Складні листки так само бувають перистоскладні, пальчастоскладні, а залежно від того, парні чи непарні листочки, їх називають парноперистоскладні, непарноперистоскладні (рис. 117). Перистими формами прийнято називати такі, в яких частки або листочки розташовані з обох боків жилки по її довжині, а пальчастими — коли з однієї точки радіально.

Рис. 117. Форми складних листків

Зустрічаються листки і складнішої форми, коли частки або листочки в свою чергу розчленовуються далі, утворюючи на бічних жилках частки і листочки другого, третього порядку тощо.

Хід роботи:

1. Ознайомитись із морфологічною будовою простих листків – черешкового, сидячого з піхвою. Замалювати морфологічні типи простих листків.

Листок – бічний плагіотропний орган з обмеженим ростом. Основною частиною листка є його пластинка. У значної частини листків розвивається ще й черешок, з допомогою якого листок прикріплюється до стебла. Листки без черешків називаються сидячими. У деяких рослин кожна частина листка розширюючись утворює піхву, яка охоплює стебло (злаки, осоки, селерові) (рис. 118).

Рис. 118. Морфологічні типи простих листків:

1 – черешковий листок: а – пластинка, б – черешок, в – прилистки;

2 – сидячий листок без піхви; 3 – сидячий листок злака з піхвою; 4 – черешковий листок з піхвою (у гречкових)

Листки верби, фіалки, конюшини та ін. мають добре розвинені прилистки, які нагадують форму листків, колючок. На листках злаків при переході з піхви на пластинку є язичок і вушка. У представників гречкових над піхвою листка формується своєрідний виріст – розтруб. Він утворюється за рахунок зростання прилистків або виросту піхви і охоплює стебло.

2. На живих екземплярах рослин, гербарних зразках і таблицях розглянути морфологічні частини листка і характер їх зчленування між собою та із стеблом (рис. 119).

Рис. 119. Морфологія частин листка і характер їх зчленування між собою і зі стеблом:

1 - черешковий листок з трохи потовщеною основою (гінкго), 2 - безчерешкові супротивно-зрослі, пронизані листки (жимолость), З - низбігаючі (дивина), 4 - стеблообгортний (мак), 5 - з подушечкою (ялиця), 6 - з вушками при основі (полин звичайний), 7 - сидячий з піхвою (алое), 8 - черешковий з вільними прилистками (парило), 9 - з прилистками, зрослими між собою та з черешком (конюшина), 10-з розтрубом (гірчак), 11 - листок з черешком, розрослим у піхву (пастернак), 12 - з крилатим черешком, зчленованим із листковою пластинкою (лимон).