214.Коаліційний уряд.

Якщо в парламентській монархії чи республіці в парламенті немає більшості від якоїсь партії, то формується багатопартійний (коаліційний) уряд, який на основі попередньої домовленості підтримується необхідною кількістю парламентарів. Лідери партій ділять між собою міністерський пости, чим такий уряд і відрізняється від багатопартійного уряду у постсоціалістичних державах, де президент призначає міністрів.

215.Уряд національної єдності.

В кризових ситуаціях, в умовах війни чи у післявоєнний період можуть утворюватися також особливі уряди – уряди національної єдності, які об’єднують всі політичні сили із представництвом різних партій.

216.Службовий уряд – призначає глава держави, якщо не дійшли згоди у парламенті щодо утворення уряду країни.

217.Уряд меншості.

Утворюється в тих випадках, коли в уряді є одна-дві крупні партії, які не мають більшості у парламенті, тому створений уряд називається парламентської меншості; одна з партій формує уряд, а декілька малочисельних партій не входять з принципових міркувань, чи не будучи запрошеними в коаліцію, але обіцяють підтримати уряд при голосуванні при вотумі довіри. Такий уряд меншості дуже нестійкий і утворюється в кризовій ситуації та називається тимчасовим або перехідним.

218.«Тіньовий кабінет» - не є органом державної влади. Модель уряду, яка запропонована опозицією. Мета діяльності конструктивна критика діючого уряду

219.Відповідальність урядів зарубіжних держав.

Відповідальність при виконанні службових обов’язків може бути: політична, кримінальна, цивільна та дисциплінарна. Політична відповідальність може мати місце перед парламентом, президентом (главою держави), прем’єр-міністром.

Відповідальність перед парламентом полягає у вираженні ним вотуму недовіри уряду чи окремому міністру, у відмові в довірі уряду (це питання ставиться за ініціативою самого уряду) і як наслідок відставка уряду чи міністра.

Політична відповідальність перед главою держави виражається в заміщенні міністра (звільнення у відставку) президентом, зокрема за «неправильну політичну лінію». Це можливо у президентських та напівпрезидентських республіках.

Політична відповідальність перед прем’єр-міністром також полягає у вимозі прем’єра подати у відставку відповідного міністра, зокрема у випадку неузгодженостей з принципових питань.

В президентський республіках – відповідальність лише перед президентом.

В парламентський республіках і монархіях - уряди несуть відповідальність лише перед парламентом.

В змішаних – відповідальність і перед парламентом і перед президентом.

220.Інститут парламентської відповідальності уряду.

Інститут парламентської відповідальності уряду, з одного боку, є елементом системи стримувань і противаг — засобом взаємного впливу законодавчої і виконавчої влади, стимулом для виконавчої влади дотримуватись курсу, підтримуваного парламентом. З іншого боку, часте використання цього інституту — особливо на догоду кон'юнктурним, короткосяжним інтересам — може стати джерелом нестабільності уряду. Те, яка з цих рис стане визначальною в конкретній країні, залежить від комплексу інституційних, історичних, культурних та інших чинників. Інститут парламентської відповідальності уряду, що існує за усіх, крім моністичної, форм організації державного правління, відіграє особливо важливу роль у стосунках між парламентом і урядом у сучасних умовах.

1

2