151.Чергові і позачергові вибори.

За строком (або за причинами що їх обумовлюють) вибори поділяються на :

1) чергові -- про­водяться після закінчення терміну повноважень виборного орга­ну (У країнах, де відсутній інститут парламентської відповідальності (президентські республіки), глава держави зви­чайно не має права розпуску парламенту. Тому парламентські вибори в них проводяться у чітко встановлені терміни або про­міжки часу. Наприклад, у США в перший вівторок листопада кож­ного парного року переобирається повністю весь склад палати представників і третина Сенату )

2) позачергові -- проводяться в результаті дострокового при­пинення виборним органом своєї діяльності (достроковий розпуск парламенту, смерть чи вихід у відставку президента країни) (У парламентарних республіках і парламентарних монархіях часто проводяться позачергові вибори. У таких країнах, як, наприклад, Англія, Японія, Франція, Італія, Болгарія термі­ни проведення парламентських виборів можуть змінюватися за­лежно від політичної ситуації)

152.Загальні і часткові вибори.

Вибори можуть бути загальними та частковими (додатковими). В загальних участь приймають усі виборці держави. Часткові проводяться, якщо необхідно поновити склад представницького органу внаслідок дострокового вибуття окремих депутатів.

?153.Загальнонаціональні, регіональні та місцеві вибори.

154.Прямі та непрямі вибори: порівняльний аналіз.

На перший погляд, непрямі вибори є менш демократичними, оскільки склад пред­ставницьких органів не відображає дійсного співвідношення сил між партіями, які борються, проте їхня перевага у тому, що вони дозволяють більш професійно та зважено підходити до процесу голосування.

155.Опосередковані та багатоступеневі вибори.

Під час опосередкованих виборів воля виборця опосередковується спеціальною виборчою колегією (колегія виборщиків), яка ство­рюється тільки з цією метою. Наприклад, посереднім способом обираються президенти США і Фінляндії. Колегія виборщиків обирається прямим способом виборцями тільки для обрання пре­зидента, після чого розпускається. При багатоступеневих виборах воля виборців опосередко­вується не особливою, тільки для даного випадку створюваною колегією, а постійно діючою представницькою установою, для якої обрання іншого органу чи посадової особи є лише одним із пов­новажень, що входять у його компетенцію. Якщо воля виборців опосередковується двічі, то вибори бу­дуть триступеневими, тричі - чотириступеневими і т. ін.

156.Виборче право: поняття, зміст.

Виборче право розглядається у двох аспектах : як суб’єктивне право особи (активне і пасивне) та як об’єктивне право.

157.Виборче право в об'єктивному та суб'єктивному змісті.

В об'єктивному розумінні термін «виборче право» - це су­купність юридичних норм, що визначають порядок проведення виборів (право одержання голосу участі у виборах, оскарження ре­зультатів і порушень на виборах). Основна його складова – принципи. Такі норми містяться в Конституціях (в основному принципи), в законах про вибори (часом це кодекси), актах президента та ін. Виборче право як суб'єктивне – це право конкретної особи (громадянина) брати участь у виборах (подiляється на активне i пасивне).