130.Політична та адміністративна автономії: порівняльний аналіз.

Політична автономія має деякі ознаки державності:

- має право законодавства з місцевих питань;

- іноді їй належить право вирішення деяких загальнодержавних питань;

- більш самостійно може мати власне громадянство

- створюється місцевий парламент, іноді двопалатний : Великобританія, Франція(Корсика), Фінляндія, Данія(Гренландія).

Адміністративна автономія являє собою територіальну одиницю держави, органи наділяються ширшими правами у галузі управління в порівнянні з органами в звичайних адміністративно-територіальних одиницях.

- немає права видавати свої місцеві закони, хоча її представницькі органи приймають нормативні акти в межах своїх повноважень.

Наприклад Китай Представницькі органи автономних утворень можуть приймати акти про автономію, можуть змінювати або скасовувати акти вищестоящих органів держави. Можуть брати участь у зовнішньоекономічних відносинах відповідно до ЗУ.

Адміністративна автономія існує в Нікарагуа, Молдові ,Індії.

?131.Поняття та особливості регіоналістичних держав.

132.Поняття та конституційно-правові ознаки федерацій.

Поняття:

Федерація – це форма держ.устрою, яка являє собою складну (союзну) д-ву, що складається з держ.утворень, які володіють певною політ.самостійністю.

Федерація (від лат. foederatio – союз, об’єднання) – це форма територіально-політичної організації держави. У конституційному (державному праві зарубіжних країн федеративна держава визначається як єдина союзна держава, що складається з державних утворень, які володіють юридично певною політичною самостійністю¹.

Ознаки:

— єдина територія складається з територій адміністративно-територіальних одиниць — суб'єктів, які мають назву провінцій (Канада), штатів (США), земель (Австрія), еміратів (ОАЕ), кантонів (Швейцарія) тощо, свій територіальний устрій у межах єдиного загальнодержавного кордону;

— наявність трьох рівнів повноважень органів влади і їх відповідної компетенції:

а) виключних повноважень федерації,

б) виключних повноважень суб'єктів,

в) сумісної компетенції;

— існування загальнофедеративних органів державної влади, рішення яких є обов'язковими для суб'єктів федерації, відповідно до конституційно закріпленого обсягу владних повноважень;

— законодавчі, судові, виконавчі органи влади суб'єктів федерації мають власну спеціальну компетенцію, яка не збігається з компетенцією центральних (федеральних) органів;

— державні утворення об'єднані у федерацію на підставі союзного договору, зберігають при цьому право на самовизначення і вихід з федерації;

— наявність загальної конституції федерації та конституцій суб'єктів, наділення суб'єктів федерації правом видавати нормативно-правові акти, зміст яких повинен відповідати законодавству федерації, а дія поширюватися виключно на їх територію;

— наявність загальнофедеративного двопалатного парламенту (США, Аргентина), у якому в одній з палат (верхній) представлені суб'єкти федерації і парламенту суб'єктів федерації, федерального уряду та відповідних органів управління суб'єктів федерації, а інша (нижня) — є органом загальнофедеративного представництва, формується шляхом виборів по територіальних виборчих округах;

— наявність подвійного громадянства (якщо інше не передбачено конституцією): кожний громадянин вважається громадянином федерації і одночасно громадянином суб'єкта федерації;

— наявність загальнофедеративної податкової та фінансової систем;

— суб'єкти федерації не володіють повним суверенітетом і не можуть бути суб'єктами міжнародного права, хоча у випадках договірних міжнародних відносин у економічній, культурній сфері федерація може виступати як у цілому так і кожен із суб'єктів самостійно;

— загальні збройні сили;

— суб'єкти федерації можуть мати зовнішні ознаки суверенітету: гімн, герб, прапор.

Виділяють ознаки фед-ції абсолют.і факультативного х-ру:

А) до обов.ознак відносять:

2. добровільність об’єд-ня держ.утворень в єдину д-ву;

3. єдина тер.д-ви, утворена в рез-ті входження тер-рій суб-тів фед-ції;

4. симетричний конст.статус суб-тів фед-ції і їх рівноправність;

5. розмежування компет.між союзом (центром) і суб-тами фед-ції;

6. наявність дворівневої с-ми з-ва (фед-ції і її членів);

7. існ-ня самос.с-ми ор-нів законод.і вик.вл.суб-тів фед-ції;

8. наяв-сть єдиного федерального гр-ва.

Б) до обов.ознак, які зустріч.на практиці віднос.:

1. наяв-сть власної к-ції суб-тів фед-ції;

2. наяв-сть власної суд.с-ми на регіонально-суб’єктному рівні;

3. можл-сть встановлення гр.-ва суб-та фед-ції;

4. асиметрич.конст.статус членів фед-ції.